Постанова № 70791545, 31.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2017 р. Справа № 804/5984/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Абба Груп» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Абба Груп» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністратвирним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 14.08.2017р. № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що винесене податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 14.08.2017р. № 0004521201є неогрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню, оскільки податкові накладні від 18.05.2017р. № 9 та № 10 були складені помилково, та, відповідно, не відбувалось жодних операцій, передбачених п. 185.1 ст. 185 ПК України, а отже, відсутній об'єкт оподаткування. Таким чином, у ТОВ «АББА ГРУП» не виникло податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявився.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявився. Надав до суду письмові заперечення на позов, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив про розгляд справи у порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 4 ст. 122 та ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що на підставі пп. 191.1.1 п. 191.1, ст. 191, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та у порядку пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України (далі - ПК України) ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2017 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Абба Груп», за результатами якої складено акт перевірки від 20.07.2017 р. № 1183/04-36-12-03/38836457 (далі Акт перевірки).

Листами від 04.08.2017р. та від 29.08.2017р. ТОВ «АББА ГРУП» повідомило ГУ ДФС про те, що податкові накладні від 18.05.2017р. № 9 та № 10 були складені та зареєстровані помилково, та що постачальник виписав та зареєстрував розрахунок коригування № 1 від 16.07.2017р. до податкової накладної від 18.05.2017р. № 9 та № 2 від 16.07.2017р. до податкової накладної від 18.05.2017р. № 10. При цьому покупець (ПП «Л.Д. Сервіс») не використовував податкові накладні від 18.05.2017р. № 9 та № 10 для формування податкового кредиту, що підтверджується податковими деклараціями з ПП «Л.Д. Сервіс» з ПДВ за травень - липень 2017, а отже жодних негативних податкових наслідків для державного бюджету, на думку позивача, спричинено не було.

Однак, на підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.08.2017 р. № НОМЕР_1 форми «Р» про збільшення грошових зобов'язань на суму 450147,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 112 536,75 грн.

Позивач вважає вищевказане податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Отже, статею 75 ПК України передбачено проведення камеральної перевірки даних податкової звітності платника податків, так в даному випадку перевірялись дані податкової звітності з ПДВ за травень 2017 року, а тому суд вважає, що перевірка була проведена правомірно та в межах чинного законодавства України.

Стосовно тверджень позивача про помилковість складання та реєстрації податкових накладних № 9 та № 10 від 18.05,2017 р., суд зазначає наступне.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобовязань платник податку зобовязаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 187. 1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Суд зазначає, що ТОВ «АББА ГРУП» самостійно було складено податкові накладні від 18.05.2017р. № 9 та № 10, в яких позивачем була визначені суми податку на додану вартість, які підлягають сплаті до бюджету.

Чинним законодавством України не передбачено скасування раніше складеної податкової накладної. Натомість, ПК України та Порядок заповнення податкової накладної № 1307 дає платникам податку на додану вартість можливість на виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, шляхом подання розрахунку коригування до податкової накладної.

В свою чергу, суд зазначає, що даний розрахунок повинен бути складений платником податку на додану вартість та зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобовязань, відображених у відповідній податковій накладній та/або розрахунках коригування.

Тобто, знаючи, що податкові накладні від 18.05.2017р. № 9 та № 10 було складено помилково ТОВ «АББА ГРУП» повинно було скласти розрахунок коригування до вищезазначеної податкової накладної та зареєструвати його в Єдиному реєстрі податкових накладних в термін, визначений законодавством.

Проте, ТОВ «АББА ГРУП» було складено розрахунок коригування до податкових накладних від 18.05.2017р. № 9 та № 10 лише 07.08.2017 р., у звязку з чим, під час проведення камеральної перевірки у липні 2017 року в ЄРПН було відображено лише податкові накладні №9 та №10 від 18.05.2017 р. без відповідних розрахунків коригування, а тому відповідач в даному випадку надавав оцінку лише тим документам, які були зареєстровані позивачем в ЄРПН.

Суд зазначає, що визнання помилковою податкової накладної Податковим кодексом України не передбачено.

Також, суд звертає увагу на те, що для заповнення бланку податкової накладної необхідно використовувати інформацію з певного джерела (акт прийому-здачі виконаних робіт/наданих послуг, видаткова накладна, банківська виписка тощо), що має підтверджувати здійснення певної господарської операції та містити необхідну інформацію щодо такої операції (сума грошових зобовязань, назва контрагента, код ЄРПОУ контрагента, тощо), що у свою чергу спростовує твердження позивача про повну помилковість складання даних податкових накладних та відсутність здійсненних операцій з контрагентом, а отже є незрозумілим джерело походження інформації, яку бухгалтер ТОВ «Абба Груп» використовувала для складання податкових накладних № 9 та № 10 від 18.05.2017 р. та взагалі з яких підстав відбувалось таке складання.

Таким чином, суд вважає, що при винесення спірного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Абба Груп» - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Суддя ОСОБА_1