Ухвала суду № 70789771, 01.12.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/2230/17

н/п 1-кс/640/9730/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді Єфіменко Н.В.,

при секретареві Вакула І.В.,

за участі прокурора Гудзя В.В.,

слідчого Колісника Д.В.,

захисника Корневої О.С.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області Колісника Д.В. у кримінальному провадженні №12017220000000142 від 10.02.2017р. про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, освіта вища, одружений, має дочку ІНФОРМАЦІЯ_4, працює ПАТ «Харківміськгаз», слюсар ВД та ПРП, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 України,

встановив:

Слідчим управлінням ГУНП в Харківській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017220000000142 від 10.02.2017р. за ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України.

Як вбачається з клопотання, у квітні 2016р. ОСОБА_4, маючи умисел на заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, з метою особистого збагачення протиправним шляхом, розробив злочинний план протиправного заволодіння майном ТОВ «Парк Реал Естейт» та ТОВ «Інвестор-3» та майновими правами Публічного акціонерного товариства «Банк Золоті Ворота»( далі: Банк). ОСОБА_4 запропонував директору ТОВ «Сторгов» ОСОБА_6 та арбітражному керуючому ОСОБА_2 спільно вчинити злочин відповідно до розробленого ним плану, на що вказані особи погодились.

Так, 21.07.2011р. між Банком та ТОВ «Парк Реал Естейт» укладений договір №141 на кредитну лінію (невідновлювальну), за яким Банк надає кредит на участь в аукціоні, придбання нерухомого майна та на поповнення оборотних коштів шляхом перерахування коштів за письмовими вимогами позичальника. З метою забезпечення виконання вимог Банку за вказаним договором між ТОВ «Парк Реал Естейт» та Банком укладені іпотечні договори, за яким іпотекодавець передав у іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, придбане за рахунок коштів Банку, а саме:

іпотечний договір №13-145 від 14.08.2011р. про передачу в іпотеку нежитлових приміщень підвалу № 32, 33, 37-:-48, 54-:-59, загальною площею 274,2 м2 в житловому будинку літ. «А-5» за адресою: АДРЕСА_3;

іпотечний договір №11-111 від 17.08.2011р. про передачу в іпотеку нежитлових приміщень підвалу №7-:-11 загальною площею 390,1 м2: №1-1-:-10-1, 7а-1, 13-1, 13а-1, 13б-1, IV-1, 14-1-:-19-1, площею 592 м2 та 1-го поверху №1-1, 1а-1, 2-1, 2а-1, 3-1, 5-1, ІІІ-1, 11-1-:-13-1, 15-1-:-19-1, площею 371,3 м2 в житловому будинку літ. «А-1-9», загальною площею 963,3 м2, адреса: АДРЕСА_3.

Крім того, 06.03.2013р. між Банком та ТОВ «Інвестор-3», укладений кредитний договір №44, за яким Банк надає кредит на придбання нерухомого майна та на поповнення оборотних коштів шляхом перерахування коштів. З метою забезпечення виконання вимог Банку за вказаним договором 06.03.2013р. між ТОВ «Інвестор-3» та Банком укладений іпотечний договір №13-031, за яким іпотекодавець передав у іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, придбане за рахунок коштів Банку, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 30, 30а, 34, 34а, 34б, 35а, 35б в літ. «А-9», загальною площею 400 м2 за адресою: АДРЕСА_4.

Також, 25.04.2014р. між Банком та ТОВ «Інвестор-3» укладений договір №82, за яким Банк надає кредит на поповнення оборотних коштів шляхом перерахування коштів. З метою забезпечення виконання вимог за вказаним договором, 25.04.2013р. між ТОВ «Інвестор-3» та Банком укладений іпотечний договір №13-065, за яким іпотекодавець передав у іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, придбане за рахунок коштів Банку, а саме: нежитлові приміщення нежитлові приміщення підвалу № 60-а-7, 1-го поверху №№ 60а-1, 60а-2, 60а-3, 60а-4, 60а-4, 60а-5, 60а-6 загальною площею 207,6 м2 в літ. «А5» за адресою: АДРЕСА_5.

Відповідно до ухвал Господарського суду м. Києва від 20.04.2016р. та 25.04.2016р. арбітражного керуючого ОСОБА_2, діючого на підставі ліцензії НОМЕР_1, виданої 18.11.2011р. Державним департаментом з питань банкрутства та свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № НОМЕР_2, виданого на підставі наказу Міністерства юстиції України від 18.03. 2013 р. №457/5, призначено ліквідатором ТОВ «Інвестор-3» та ТОВ «Парк Реал Естейт».

На підставі вказаних ухвал на ОСОБА_2, як ліквідатора, покладені обов'язки про відкриття спеціального банківського рахунку, на який зараховувати кошти, отримані від продажу майна банкрута, здійснювати розрахунки з кредиторами, провести ліквідаційну процедуру та подати суду на затвердження ліквідаційний баланс банкрута.

У квітні 2016р. ОСОБА_4 підшукав юридичну особу ТОВ «Інвестиційна компанія НКМ-5» в особі директора ОСОБА_7 для залучення до участі в аукціоні з реалізації майна вказаних підприємств та подальшого оформлення права власності, не повідомивши про свій злочинний намір ОСОБА_7

ОСОБА_2 02.08.2016р. та 31.08.2016р. направив Банку запити про надання дозволу на реалізацію майна ТОВ «Парк Реал Естейт» та ТОВ «Інвестор-3» - нежитлових приміщень за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_3 за вих. № 910/2543/16, вих. № 910/2537/16-30 та № 910/2543/16-31, для подальшого погашення заборгованості перед кредиторами. 21.09.2016р. за вихідним №1026 службові особи Банку надали дозвіл на реалізацію заставного майна ТОВ «Парк Реал Естейт» за ціною не нижче кредиторських вимог Банку, що становить 7 316 888, 18 грн. та на реалізацію заставного майна ТОВ «Інвестор-3» за ціною не нижче кредиторських вимог Банку, що становить 18 482 674,55 грн.

Отримавши згоду Банку, ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_6, продовжуючи загальний з ОСОБА_4 злочинний умисел, уклали договори №101016 /01 від 10.10.2016р. та 101016/02 від 10.10.2016р., за якими ТОВ «Сторгов» зобов'язується провести аукціони з реалізації майна ТОВ «Парк Реал Естейт» та ТОВ «Інвестор-3», а грошові кошти від реалізації направити на розрахункові рахунки ТОВ «Сторгов».

В свою чергу, ОСОБА_6, реалізуючи загальний з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 злочинний план, 24.10.2016р. на сайті Міністерства юстиції України розмістила оголошення (публікації №36624 та № 36617) про проведення 24.11.2016р. аукціону з продажу майна банкрута ТОВ «Парк Реал Естейт» та ТОВ «Інвестор-3» за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 55-Е. При цьому ОСОБА_4 забезпечив участь у вказаному аукціоні ТОВ «Сервісний Центр Трейдінг» в особі директора ОСОБА_8, якого про злочинні плані не повідомив.

14.11.2016р. директор ТОВ «Інвестиційна компанія НКМ-5» ОСОБА_7, будучи підконтрольним ОСОБА_4, здійснив перерахування грошових коштів у сумі 1 444 617,20 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Сторгов» в якості гарантійних внесків за участь у аукціоні, призначеному на 24.11.2016р. з продажу майна банкрутів ТОВ «Інвестор-3» та ТОВ «Парк Реал Естейт», після чого ОСОБА_6, перерахувала вказані кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «Інвестор-1», директором якого є ОСОБА_4

У подальшому, 24.11.2016р. ОСОБА_6 аукціон з продажу майна банкрутів ТОВ «Інвестор-3» та ТОВ «Парк Реал Естейт» не провела та склала протокол від 24.11.2016р., за яким переможцем на аукціоні визначене ТОВ «Інвестиційна компанія НКМ-5», в результаті чого вказане підприємство набуло право на оформлення права власності на майно банкрутів ТОВ «Інвестор-3» та ТОВ «Парк Реал Естейт».

06.12.2016р. ОСОБА_2, використовуючи повноваження, надані йому як ліквідатору, використовуючи протокол про проведення аукціону від 24.11.2016р., від імені ТОВ «Інвестор-3» та ТОВ «Парк Реал Естейт»» уклав договори купівлі-продажу майна банкрутів з ТОВ «Інвестиційна компанія НКМ-5», внаслідок чого ТОВ «Інвестиційна компанія НКМ-5» набуло право власності на: нежитлові приміщення 1-го поверху №№ 30, 30а, 34, 34а, 34б, 35б в літ «А-9», загальною площею 400 м2 за адресою АДРЕСА_4; нежитлові приміщення підвалу № 60-а-7, 1-го поверху №№ 60а-1, 60а-2, 60а-3, 60а-4, 60а-5, 60а-6, загальною площею 207,6 м2 в літ. «А-5» за адресою АДРЕСА_5; нежитлові приміщення підвалу № 32, 33, 37-:-48, 54-:-59, загальною площею 274,2 м2 в житловому будинку літ. «А-5» за адресою: АДРЕСА_3, нежитлові приміщення підвалу №7-:-11, загальною площею 390,1 м2; №1-1-:-10-1, 7а-1, 13-1, 13а-1, 13б-1, IV-1, 14-1-:-19-1, площею 592 м2 та 1-го поверху №1-1, 1а-1, 2-1, 2а-1, 3-1, 5-1, ІІІ-1, 11-1-:-13-1, 15-1-:- 19-1, площею 371,3 м2 в житловому будинку літ. «А-1-9», загальною площею 963,3 м2 за адресою: м. Харків, вул. Дерев'янка, 8.

В результаті злочинних дій, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 протиправним шахрайським шляхом заволоділи майном ТОВ «Парк Реал Естейт» та ТОВ «Інвестор-3» та, відповідно, майновими правами Банку, внаслідок втрати можливості реалізувати зазначений об'єкт нерухомого майна та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки в сумі 25 799 562 грн.

24.11.2017р. ОСОБА_2 повідомлена підозра за ч.4 ст.190 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий та прокурор посилались на тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2, наявність ризиків, передбачених п. 1, п.2, п.3, п.4, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинювати злочин, у якому підозрюється.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на безпідставність підозри та недоведеність ризиків.

Вислухавши міркування сторін кримінального провадження, дослідивши надані докази, слідчий суддя доходить наступного:

Викладені у клопотанні доводи слідчого щодо «вчинення» ОСОБА_2 особливо-тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 12р., суперечить положенням ст.62 Конституції України, згідно якої вина особи у вчиненні злочину має бути доведена у законному порядку і встановлена вироком суду.

Стаття 194 КПК України передбачає, що: 1. Під час розгляду клопотання про засто-сування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримі-нального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаче-них статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ри-зику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

3. Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибу-вати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 час-тини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обста-вини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

5. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, перед-бачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запо-біжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

6. Обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на пі-дозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки ска-совуються.

7. До підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено осно-вне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або триман-ня під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

Таким чином, доведення обґрунтованості підозри є обов'язковою умовою, як засто-сування запобіжного заходу до підозрюваного, так і покладення на нього обов'язків.

Європейський суд з прав людини у справі «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» від 13.04.2014р. зазначає, що обґрунтованість підозри ґрунтується на можливості сто-ронньої, незацікавленої особи дійти висновків, що підозрювана особа вчинила криміна-льне правопорушення. При тому з матеріалів, наданих сторонами вбачається, що між ТОВ «КУА «ФІНЕКС-КАПІТАЛ» ЄДРПОУ 34333275 ТОВ «СТОРГОВ» ЄДРПОУ 36226048, ТОВ «ІНВЕСТОР-3» ЄДРПОУ 37681992, ТОВ «ПАРК РЕАЛ ЕСТЕЙТ» ЄДРПОУ 37660417, ТОВ «Інвестор-1» ЄДРПОУ 37681937, ТОВ «ІНВЕСТІЦІЙНА КОМПАНІЯ «НКМ5» ЄДРПОУ 37263562, ТОВ «Х1» ЄДРПОУ 39538732, ТОВ «АРТІДНА» ЄДРПОУ 40473925 існують спори, що розглядались в межах господарського судочинства (а.с.45-49, 50-55).

ОСОБА_2 ухвалами Господарського суду м. Києва від 20.04.2016р. та 25.04.2016р. призначений ліквідатором ТОВ «Парк Реал Естейт» та ТОВ «Інвестор-3» відповідно (а.с.45-49;50-54).

Отримання згоди іпотекодержавця, проведення аукціону з продажу майна боржників, як і наслідки порушень при його проведенні, передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-ХІІ від 14.05.1992р.

Оцінюючи у підозрі дії ліквідатора ОСОБА_2, з отримання згоди іпотекодержателя, підготовки до аукціону майна боржника, як злочинні, незважаючи на тривалий, майже 10 місяців строк проведення досудового розслідування за отримання у вказаний період в ході тимчасових доступів та обшуків значного обсягу матеріалів та документів, орган досудового розслідування на докази на підтвердження обґрунтованості вказаної підозри не посилається.

Доказів завершення ОСОБА_2 ліквідаційної процедури, затвердження ліквідаційного балансу ТОВ «Парк Реал Естейт» та ТОВ «Інвестор-3» за не зарахування до нього коштів, отриманих при проведенні аукціонів від 24.11.2017р. - 25.799.562грн., втрати цих коштів, як і доказів звернення ТОВ «Планета комфорт», ОСОБА_9 до ТОВ «Сторгов» за отриманням коштів, сплачених у якості гарантійних внесків - та неможливості стягнення вказаних сум в порядку господарського судочинства, до клопотання не додано.

Зважаючи на викладене, за необґрунтованості повідомленої ОСОБА_2 підозри за ч.4 ст.190 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання.

Клопотання про фіксування процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчому судді не надходило і за ініціативою суду не здійснюється, відповідно положень ст.107 КПК України.

Керуючись ст.ст. 107, 115, 177-179, 193, 194, 196, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Харківській області Колісника Д.В. у кримінальному провадженні №12017220000000142 від 10.02.2017р. про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: Н.В. Єфіменко

Копію ухвали отримав

«____»____2017р. ______

ОСОБА_2