Рішення № 70788445, 06.12.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2176/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Авраменко Т. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

06.12.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Авраменко Т.М.,

суддів Кіселика С.А., Суровицької Л.В.

секретар Бодопрост М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3) ОСОБА_5 на заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 липня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі – банк) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначав, що 14 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_8 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11215940000, відповідно до якого остання через касу банку отримала грошові кошти в сумі 16290 доларів США на строк до 14 вересня 2017 року зі сплатою 12,9 % річних. З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_8 укладено договір іпотеки, відповідно до якого банку передано в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

16 лютого 2016 року ОСОБА_8І померла. Дізнавшись про це банк надіслав ОСОБА_6 та Олександрійській міській державній нотаріальній конторі № 1 вимоги до спадкоємців позичальника про сплату заборгованості в розмірі 5996,23 доларів США за процентами та кредиту, та пені в сумі 24981 грн. 04 коп. Відповідачі вимогу банку не виконали.

Просив стягнути з відповідачів на користь банку в межах вартості отриманого у спадщину майна заборгованість за кредитним договором в сумі 5996,23 доларів США за кредитом та процентами, 17069 грн. 13 коп. за пенею в рівних частках з кожного, та судові витрати.

Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 липня 2017 року позов задоволено. Суд стягнув з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 5996,23 долари США, що еквівалентно 150085 грн. 64 коп. та пеню в сумі 17069 грн. 13 коп., судовий збір в розмірі 2488 грн. 55 коп. у розмірі, який відповідає частці у спадщині, тобто в межах вартості отриманого у спадщину майна.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2017 року заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, в частині стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь банку заборгованості за кредитним договором, пені та судових витрат, та ухвалити нове рішення про відмову в цій частині позову. Зазначає, що суд не взяв до уваги наявні у справі докази, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не були зареєстровані та не проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, що свідчить про неприйняття ними спадщини після смерті ОСОБА_8 в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України. Заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори вони також не подавали, що підтверджується матеріалами спадкової справи. Зазначені обставини судом не були враховані. Про призначене на 26 липня 2017 року судове засідання ні вони, ні їх представник інформовані не були, в судове засідання не прибули. За таких обставин суд безпідставно ухвалив заочне рішення, в перегляді якого незаконно відмовив.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4С підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач повідомлений про час та місце розгляду справи під розписку (т.2 а.с.3-4,10-11,13), в судове засідання не прибув, в письмовому запереченні на апеляційну скаргу просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін (т.2 а.с.19-24), а також подав письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача (т.2 а.с.25).

Відповідач ОСОБА_6 про час та місце розгляду справи повідомлений під розписку (т.2 а.с.7), в засідання апеляційного суду не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ч.2 ст.305 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд згідно зі ст.214 ЦПК України зобов’язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявних обставин (фактів), яким обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до ст. ст. 74,76 ЦПК України судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, тобто сторонам: позивачу і відповідачу та їх представникам за адресою, зазначеною у справі. Повістка про виклик до суду повинна бути завчасно вручена особі, яка викликається, але у всякому разі не пізніше ніж за три дні до судового засідання, під розписку, яка підлягає поверненню до суду із зазначенням часу одержання.

Матеріалами справи підтверджується, що в зв’язку з неявкою сторін в судове засідання суд 04 липня 2017 року відклав розгляд справи на 26 липня 2017 року на 10 год., були виписані судові повістки, однак докази їх відправлення та вручення сторонам відсутні (т.1 а.с.188-190).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки.

Розгляд справ за відсутності осіб, що беруть участь у справі та не повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, є порушенням основних засад судочинства, встановлених ст. 129 Конституції України, оскільки він позбавляє таких осіб реальної можливості здійснювати право захисту своїх прав, а суд – можливості повного та всебічного дослідження обставин справи на засадах змагальності.

В порушення зазначених вимог суд першої інстанції за відсутності відомостей про отримання відповідачами виклику до суду на 26 липня 2017 року ухвалив заочне рішення та ухвалою від 09 жовтня 2017 року відмовив в перегляді заочного рішення, безпідставно пославшись на ухилення відповідачів від участі в судових засіданнях.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняли спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_8, а тому зобов’язані сплатити заборгованість спадкодавця за кредитним договором, проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи, та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Матеріалами справи підтверджується, що 14 вересня 2007 року між позивачем та ОСОБА_8 укладено договір про надання споживчого кредиту, за умовами якого банк надав їй кредитні кошти в сумі 16290 доларів США, яка дорівнює еквіваленту 82264 грн.50 коп. за курсом Національного банку України на день укладення договору, які позичальник зобов’язаний повернути не пізніше 14 вересня 2017 року (т.1 а.с.11-22).

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором в іпотеку передана належна позичальнику трикімнатна квартира в м.Олександрії, що підтверджується нотаріально посвідченим 14 вересня 2007 року по реєстру №733 іпотечним договором (т.1 а.с.24-30).

16 лютого 2016 року ОСОБА_8 померла (т.1 а.с.31). 05 квітня 2016 року позивач направив до Олександрійської міської державної нотаріальної контори №1 вимогу до спадкоємців ОСОБА_8 про погашення заборгованості за кредитом та процентами в сумі 5996,23 дол.США та пені в сумі 24981 грн.04 коп. (т.1 а.с.35-36), яка вручена 07 квітня 2016 року нотаріусу під розписку (т.1 а.с.39).

Такого ж змісту вимога про погашення боргів спадкодавця була направлена чоловікові позичальника ОСОБА_6 та вручена йому під розписку 08 квітня 2016 року (т.1 а.с.37-38).

Відповідно до статті 608 ЦК України зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою. Згідно зі ст.1218, ч.3 ст.1231 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги (ч.2 ст.1281 ЦК України).

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги (ч.3 ст.1281 ЦК України).

Вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк встановлений ст. 1281 ЦК України, приймає претензії кредиторів від спадкодавця.

У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов’язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині ( ч.1 ст. 1282 ЦК України).

Вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям в натурі (ч.2 ст.1282 ЦК України).

Для оформлення права на спадщину необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Право прийняти спадщину або не прийняти її належить виключно спадкоємцеві.

За змістом ст.ст.1268,1269,1270 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з часу відкриття спадщини він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Таким чином, закон зобов’язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець у зазначений строк не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст.1272 ЦК України).

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Право власності на спадкове майно може бути визнано тільки за спадкоємцем, який прийняв спадщину (ст.67 Закону України «Про нотаріат»).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 32 постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз’яснив, що з урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Наведене свідчить, що обставинами, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору про стягнення заборгованості за кредитним договором у випадку смерті боржника є: встановлення спадкоємців та прийняття ними спадщини, наявність та вартість спадкового майна, невиконання чи неналежне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

Із копії спадкової справи вбачається, що заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня її відкриття ніхто із спадкоємців не подавав, спадкова справа заведена на підставі заяв кредиторів: позивача (т.1 а.с.105), АТ «Дельта Банк» (т.1 а.с.164) та ОСОБА_9 Заяву про відмову від спадщини також ніхто із спадкоємців не подавав (т.1 а.с.169).

Із ксерокопій паспортів вбачається, що ОСОБА_3 знята 01 лютого 2014 року з реєстрації місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.96), що також підтверджується інформацією від 21 вересня 2016 року управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради (т.1 а.с.56), а ОСОБА_10 знятий 04 лютого 2014 року з реєстрації місця проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.96).

В порушення вимог ст.212 ЦПК України зазначеним документам, які подані відповідачами, суд належної оцінки не дав та не відобразив в рішенні суду мотиви відмови у їх прийнятті.

Крім того, довідкою комунального підприємства «Житлогосп» підтверджується, що ОСОБА_8, яка померла 16 лютого 2016 року до своєї смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент її смерті за вищевказаною адресою постійно проживали та були зареєстровані наступні особи: її чоловік ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2 а.с.26).

Зазначеним спростовуються доводи заперечення банку на апеляційну скаргу про реєстрацію та проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із спадкодавцем на час її смерті.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в установленому законом порядку прийняли спадщину після смерті своєї матері та мають право на частку спадкового майна, тому не можна покласти на них відповідальність за погашення боргів спадкодавця за кредитним договором.

Рішення суду першої інстанції відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з ухваленням нового рішення про відмову в позові до них.

Відповідно до ч.1,ч.5 ст.88 ЦПК України з позивача на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягає стягненню сплачений ними судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2758 грн.05 коп.

Рішення щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_6 в апеляційному порядку не оскаржується.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3) ОСОБА_5 публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Скасувати заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 липня 2017 року в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору з ОСОБА_3, ОСОБА_7.

В позові Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 судовий збір в сумі 2758 грн.05 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: С.А.Кіселик

ОСОБА_11