Рішення № 70781010, 04.12.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/8517/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 грудня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої – судді Кожух О.А.,

суддів – Бисаги Т.Ю., Куштана Б.П.

з участю секретаря – Сочка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1, а також ОСОБА_2, в інтересах яких діє ОСОБА_3, на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22 червня 2017 року по справі за позовом Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року Закарпатська обласна кредитна спілка «Бескид» (далі: КС «Бескид») звернулася до суду із даним позовом, у якому просила стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 107 967,75 грн.

Посилалася на те, що 21.10.2013 між КС «Бескид» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 800-13, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 70 000,00 грн. зі сплатою 25% річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 21.10.2018.

Для забезпечення виконання зобов’язань позичальника за вказаним кредитним договором було укладено чотири договори поруки:

між КС «Бескид», позичальником ОСОБА_4 та поручителем ОСОБА_1 договір поруки № 800А-13 від 21.10.2013;

між КС «Бескид», позичальником ОСОБА_4 та поручителем ОСОБА_2 договір поруки № 800Б-13 від 21.10.2013;

між КС «Бескид», позичальником ОСОБА_4 та поручителем ОСОБА_5 договір поруки № 800В-13 від 21.10.2013;

між КС «Бескид», позичальником ОСОБА_4 та поручителем ОСОБА_6 договір поруки № 800Г-13 від 21.10.2013.

Позивач указував, що відповідачі свої зобов'язання належним чином не виконували, у зв’язку із чим станом на 15.08.2016 утворилась заборгованість у розмірі 107967,75 грн., з яких 69993,44 грн. – за кредитом; 37974,31 грн. – за процентами, яку позивач просив стягнути з відповідачів солідарно.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 22.06.2017 позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як солідарних боржників на користь Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» заборгованість за кредитним договором №800-13 від 21.10.2013 у розмірі 107967,75 грн., в тому числі: 69993,44 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 37974,31 грн. – заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» судові витрати в розмірі 1619,52 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення заборгованості солідарно з поручителів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - відмовлено.

На це рішення подали апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в інтересах яких діє ОСОБА_3 Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просять рішення місцевого суду в частині стягнення заборгованості солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовити.

Зокрема вказують, що кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання щомісячного зобов'язання з погашення кредитної заборгованості не пред'явив вимоги до цих поручителів, у зв’язку з чим порука припинилася на підставі ч.4 ст.559 ЦК України.

У запереченнях на апеляційні скарги голова правління КС «Бескид» просить рішення суду залишити без змін.

Заслухавши позицію представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд керуючись принципом диспозитивності, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції не роблячи висновків щодо неоскарженої частини судового рішення.

Таким чином, апеляційний суд перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у частині задоволення позовних вимог про солідарне стягнення з них заборгованості за кредитним договором.

Вирішуючи спір у вказаній частині вимог та задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, виходив, зокрема із того, що ОСОБА_1, ОСОБА_2В та ОСОБА_4 відповідають спільно як солідарні боржники.

Проте із таким висновком погодитися у повній мірі не можна.

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 21.10.2013 між КС «Бескид» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 800-13, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 70 000,00 грн. зі сплатою 25% річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 21.10.2018.

Для забезпечення виконання зобов’язань позичальника за вказаним кредитним договором було укладено чотири договори поруки:

між КС «Бескид», позичальником ОСОБА_4 та поручителем ОСОБА_1 договір поруки № 800А-13 від 21.10.2013;

між КС «Бескид», позичальником ОСОБА_4 та поручителем ОСОБА_2 договір поруки № 800Б-13 від 21.10.2013;

між КС «Бескид», позичальником ОСОБА_4 та поручителем ОСОБА_5 договір поруки № 800В-13 від 21.10.2013;

між КС «Бескид», позичальником ОСОБА_4 та поручителем ОСОБА_6 договір поруки № 800Г-13 від 21.10.2013.

Оскільки позичальник та поручителі свої зобов'язання належним чином не виконували, станом на 15.08.2016 утворилась заборгованість у розмірі 107967,75 грн., з яких 69993,44 грн. – за кредитом; 37974,31 грн. – за процентами, яку позивач просив стягнути з відповідачів солідарно.

Відповідачами у встановленому процесуальному порядку не спростовано належними та допустимими доказами, що сума заборгованості перед кредитором є іншою, ніж та, що зазначена у розрахунку позивача; відповідачами не надано контррозрахунку; не надано будь-яких відомостей щодо погашень боргу, у більшому розмірі ніж зазначено позивачем.

Доводи позичальника щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом не заслуговують на увагу, оскільки договір було укладено 21 жовтня 2013 року, а позовну заяву подано до суду 16 серпня 2016 року.

Відтак, відповідачами не наведено доводів і не подано належних і допустимих доказів на спростовання розрахунку заборгованості КС «Бескид».

Статтею 554 ЦК України встановлено, що в разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стосовно доводів скаржників про припинення поруки на підставі ч.4 ст.559 ЦК України у зв’язку з тим, що кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання щомісячного зобов'язання з погашення кредитної заборгованості не пред'явив вимоги до цих поручителів - слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Пунктами 4.1. договорів поруки, укладених із ОСОБА_1 та ОСОБА_2, передбачено, що у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником обов’язку за основним договором, кредитор звертається з письмовою вимогою до Поручителя про виконання цього обов’язку, де зазначає заборговану суму.

Звертаючись до боржника та поручителів із листами-претензіями та досудовими вимогами у листопаді 2014 року (а.с.12-15 т. 1), травні 2015 року (а.с.16 т. 1) та липні 2016 року (а.с.17 т.1) позивач, відповідно до п. 4.1 вказаних договорів поруки, зазначав про наявність простроченої заборгованості та необхідність її погашення. При цьому позивач не вимагав дострокового повернення частини позики, що залишилась, як це передбачено ч. 2 ст. 1050 ЦК України, а отже, не змінював строку виконання основного зобов’язання.

У пунктах 2.3. договорів поруки, укладених із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передбачено строк дії договору поруки 96 місяців (8 років), тобто до 21.10.2021.

Таким чином немає підстав вважати поруку припиненою.

Щодо солідарного стягнення заборгованості із ОСОБА_1, ОСОБА_2В та ОСОБА_4 необхідно зазначити таке.

За змістом пунктів 3.2 договорів поруки № 800А-13 (договір із ОСОБА_1В.) та № 800Б-13 (договір із ОСОБА_2В.) поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов’язаннях боржника у повному обсязі, тобто повернення кредиту, виплату відсотків за його користування, сплату додаткових відсотків.

В той же час умовами договорів поруки не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою.

Відтак, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення солідарно з поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_2В суми заборгованості за кредитним договором не узгоджуються з вимогами статті 554 ЦК України та умовами договорів поруки.

Норми закону, якими регулюються правовідносини поруки, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого.

У справі, яка розглядається, встановлено, що кожен з поручителів (ОСОБА_1 та ОСОБА_2В) окремо поручились відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарний боржник. Також умовами договорів поруки передбачено право кредитора пред’явити свої вимоги безпосередньо поручителю.

Ураховуючи викладене, а також те, що ні нормами закону, ні умовами договорів поруки не встановлено солідарної відповідальності поручителів, підстави для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами частини третьої статті 554 ЦК України відсутні.

Відповідні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України, зокрема, від 11.03.2015 у справі № 6-35цс15 та від 24.06.2015 у справі № 6-255цс15.

Ураховуючи викладене, ухвалене у справі судове рішення, через неправильне застосування норм матеріального права, в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід змінити, а сума заборгованості, встановлена судом першої інстанції, підлягає стягненню солідарно з боржника – ОСОБА_4 і поручителя ОСОБА_1, а також окремо із цього ж боржника ОСОБА_4 і поручителя ОСОБА_2 Також слід змінити рішення суду в частині розподілу судових витрат, які судом стягнуто з трьох відповідачів однією сумою – з кожного з відповідачів у відшкодування сплаченого позивачем судового збору слід стягнути по 539,84 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 304, 307, п.4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_1, а також ОСОБА_2, в інтересах яких діє ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 22 червня 2017 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 107967,75 грн. та 1619,52 грн. судових витрат – змінити.

Стягнути на користь Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» (місцезнаходження м.Ужгород, вул.Минайська, 3/4, р/р 26509016710357, МФО 312226 в Укрексімбанку м.Ужгород, код 22109660) солідарно з ОСОБА_4 (мешк. м.Ужгород, вул.Грушевського, 47/20, ідент. код НОМЕР_1) та ОСОБА_1 (мешк. с.Оноківці Ужгородського району, вул.Кільцева, 13, ідент. код НОМЕР_2) заборгованість за кредитним договором у сумі 107967,75 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 69993,44 грн., заборгованості за процентами в сумі 37974,31 грн.

Стягнути на користь Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» (місцезнаходження м.Ужгород, вул.Минайська, 3/4, р/р 26509016710357, МФО 312226 в Укрексімбанку м.Ужгород, код 22109660) солідарно з ОСОБА_4 (мешк. м.Ужгород, вул.Грушевського, 47/20, ідент. код НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (мешк. м.Ужгород, вул.Грушевського, 29/36, ідент. код НОМЕР_3) заборгованість за кредитним договором у сумі 107967,75 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 69993,44 грн., заборгованості за процентами в сумі 37974,31 грн.

Стягнути на користь Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» з ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на відшкодування сплаченого судового збору по 539,84 грн. з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча:

Судді: