Ухвала суду № 70780344, 07.12.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 227/1177/17 Номер провадження 22-ц/775/1937/2017

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції : Тимофєєва Г.Л. Єдиний унікальний номер 227/1177/17

Доповідач: Новікова Г.В. Номер провадження 22-ц/775/1937/2017

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2017 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Новікової Г.В.,

суддів: Гапонова А.В.,Біляєвої О.М.

при секретарі: Глушко С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Добропільського міськрайонного суду від 18 вересня 2017 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року ПАТ «КБ «Приватбанк» звернулось до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що 17.06.2014 року банком і ОСОБА_1 було укладено договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку,термін дії якої встановлено до 01.2018 року.

У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором станом на 28 лютого 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 12810,50грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 400 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 8424,29 грн., заборгованості за пенею та комісією - 2900 грн., а також штрафу (фіксована частина) -500 грн. та штрафу (процентна складова) - 586,21грн., яку ПАТ КБ “ПриватБанк” просило стягнути на його користь із відповідача та відшкодувати понесені судові витрати.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду від 18 вересня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційний скарзі представник банку просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Апелянт зазначив, що за наявності сумнівів у наданих банком документах на підтвердження доказів існування договірних відносин, суд не був позбавлений права роз’яснити позивачу його право надати докази на підтвердження тих обставин, які судом поставлені під сумнів. Суд не витребував від банку додаткових доказів на підтвердження своїх вимог та не попередив про наслідки неподання вказаних доказів.

Про згоду ОСОБА_1 на укладення договору саме в формі заяви від 17.06.2014 року та його ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами свідчить його підпис в заяві.

Судом не було встановлено, що надані до позову Умови та Правила надання банківських послуг відрізняються від змісту відповідних Умов та Правил, розміщених на офіційному сайті ПАТ КБ «Приватбанк» в редакції, кА була чинною на момент підписання анкети-заяви.

Відповідач ОСОБА_1 факт укладення кредитного договору між ним та банком не заперечував. За час розгляду справи в суді заперечень проти розміру обчисленої позивачем заборгованості по суті не оспорював, а лише послався на безпідставність нарахування відсотків, пені, комісії та штрафів.

ОСОБА_1 не надано суду інших Умов та Правил надання послуг або ж ОСОБА_2, з якими його було ознайомлено, не надав доказів на спростування дійсності Умов та Правил надання банківських послуг, а ОСОБА_2, які долучені до позовної заяви , тому суд безпідставно не взяв до уваги Умови та Правила надання банківських послуг, а також тарифи, які містяться в матеріалах справи.

В судове засідання з’явився представник ПАТ «КБ Приватбанк» за дорученням- Захаров М.І.. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма отримана ним особисто (а.с.122).

Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторони,оскільки відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, а також відсутність поважних причин неявки, не перешкоджає розглядові справи.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.58 ЦПК України).

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 60 ЦПК України).

Судом першої інстанції встановлено, що 17 червня 2014 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил банківських послуг. Згідно заяви позичальника він підтвердив згоду, що заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, та Тарифами банку складають договір з банком. (а.с.8)

За умовами договору ОСОБА_1 було зараховано 400 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. В подальшому 18.06.2014 року кредитний ліміт був збільшений до 500 грн., а 28.10.2014 року кредитний ліміт знов знижений до 400 грн..

З наданого банком розрахунку вбачається, що кредитний ліміт було нараховано в 400 грн. і по рахунку мало місце лише списання банком відсотків за прострочений кредит,штраф за просрочку по кредиту. Використання ОСОБА_1 кредитних коштів з його особового рахунку не вбачається.

В позовній заяві банк просить стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 400 грн., тобто суму, яка була зарахована при видачі картки.

Використання кредитної картки відповідачем оспорюється. Як було зазначено ним в судовому засіданні він карткою не користувався. Його пояснення нічим не спростовуються.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги є недоведеними , оскільки відсутні докази користування ОСОБА_1 кредитною карткою, і правильно відмовив в задоволенні позову з цих підстав,так як відповідальність настає при користуванні кредитною карткою і несвоєчасному поверненню сум, що не було доведено позивачем.

Доводи про те, що суд не роз’яснив та не витребував від позивача додаткових доказів,не можуть бути прийнятими до уваги так як суперечать встановленим обставинам. Процесуальним законодавством надання доказів та заперечень проти них покладено на сторони. За клопотанням відповідача ОСОБА_1 ухвалою Добропільського міськрайонного суду від 26 липня 2017 року у Банку було витребувано докази щодо отримання відповідачем карток Банку та детальний розрахунок руху коштів по карткам (а.с.56). Надана Банком виписка не утримує доказів використання відповідачем коштів.

Крім того, ухвалою Добропільського міськрайонного суду від 28 серпня 2017 року було визнано обов’язковою явку представника Банку в судове засідання, однак зазначена вимога була проігнорована і представник банку не з’явився до суду на розгляд справи(а.с.72).

Посилання на те, що з рахунку проводилися платежі за страховку «Захист на кожний день» не можуть бути належним доказом використання відповідачем кредитних коштів,оскільки надана Банком копія договору добровільного страхування від нещасних випадків від 17.06.2014 року не містить підпису страхувальника та не надано доказів, що ОСОБА_1 давав доручення банку на перерахування оплат по договору страхування.

За встановлених обставин постановлене судом першої інстанції судове рішення є законним і

обґрунтованим, вимоги матеріального та процесуального права при розгляді справи додержані.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку про неправильне

застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести

до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду від 18 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді :