Ухвала суду № 70776439, 05.12.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 657/415/15-ц Головуючий в І інстанції: Ковальчук О.В.

Номер провадження: №22-ц/791/1818/17 Доповідач: Майданік В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Майданіка В.В.,

суддів: Орловської Н.В.,

ОСОБА_1

секретар Цулукіані І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Каланчацького районного суду Херсонської області від 07 грудня 2016 року у справі за поданням заступника начальника Каланчацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_3 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України (стягувач – публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк"), -

В С Т А Н О В И Л А:

07 грудня 2016 року заступник начальника Каланчацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним поданням, в якому просив тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов’язань, покладених на нього виконавчим листом №657/415/15-ц, виданим Каланчацьким районним судом Херсонської області від 11.11.2015 року про примусове стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 314986,71грн. на користь ПАТ "Акцент-Банк".

Подання обґрунтовано тим, що на виконанні Каланчацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області перебуває виконавче провадження №50489857 від 14.03.2016 року з примусового виконання виконавчого листа №657/415/15-ц, виданого Каланчацьким районним судом Херсонської області від 11.11.2015 року про примусове стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 314986,71грн. на користь ПАТ "Акцент-Банк". Боржником вказане рішення не виконано. Проведені заходи з боржником не дають позитивного результату щодо виконання рішення суду, у боржника відсутні нерухоме майно, рахунки, сільськогосподарська техніка, транспортні засоби. Згідно відповіді Державної прикордонної служби боржник 9 разів перетинав державний кордон України. Згідно відповіді Мирненської селищної ради Каланчацького району боржник в смт.Мирне не проживає.

Ухвалою суду від 07 грудня 2016 року подання було задоволено. Суд ухвалив: тимчасово обмежити ОСОБА_2, 25.03.1988р.н., який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов’язань, покладених на нього виконавчим листом №657/415/15-ц від 11.11.2015 року Каланчацького районного суду про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 314986,71грн. на користь ПАТ "Акцент-Банк".

В апеляційній скарзі заявник просить скасувати зазначену ухвалу і постановити ухвалу про відмову в задоволенні подання. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, вказав, що суд не звернув уваги на відсутність доказів його ухилення від виконання своїх зобов’язань перед банком, наявності в нього закордонного паспорта та бажання виїхати за кордон і таким чином ухилитися від виконання кредитного зобов’язання. Також зазначив, що поза увагою суду залишилась відсутність необхідності обмежувати право у виїзді за кордон через накладення арешту на майно та кошти, що тягне за собою неможливість зникнення вказаного майна. Крім того, вказав, що обмеження його у праві виїзду за межі України позбавить його, який працює мотористом 1 класу на судні, можливості поїхати в іншу країну, заробити кошти за певну роботу та виконати кредитне зобов’язання.

У своєму запереченні заступник начальника Каланчацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_3 просить відмовити у задоволенні скарги.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи подання, суд, пославшись на положення ст.377-1 ЦПК України та ст.6 Закону України ?Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України?, виходив з того, що виїзд боржника за кордон може утруднути чи зробити неможливим виконання виконавчого провадження.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки до нього він прийшов при порушенні норм матеріального і процесуального права, які привели до неправильного вирішення питання.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

З копії виконавчого листа та постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.03.2016 року вбачається, що на виконанні Каланчацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області перебуває виконавче провадження №50489857 від 14.03.2016 року з примусового виконання виконавчого листа №657/415/15-ц, виданого Каланчацьким районним судом Херсонської області від 11.11.2015 року про примусове стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 314986,71грн. на користь ПАТ "Акцент-Банк" (а.с.2, 3).

Сторонами не заперечується, що боржником вказане рішення не виконано.

Згідно з відповідями на запит суду у боржника відсутні рахунки, сільськогосподарська техніка, транспортні засоби, доходи (а.с.4-7).

Згідно відповіді Державної прикордонної служби боржник 9 разів перетинав державний кордон України (а.с.15).

Згідно відповіді Мирненської селищної ради Каланчацького району боржник в смт.Мирне зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2, але не проживає (а.с.14).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності відповідача є земельна ділянка на території Дніпропетровської області, Петропавлівський район, с/рада Брагинівська (а.с.12-13).

Відповідно до ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він обізнаний з відомостями, які становлять державну таємницю, – до закінчення терміну, встановленого ст.12 цього Закону (п.1); стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, – до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень (п.3); він засуджений за вчинення кримінального правопорушення – до відбуття покарання або звільнення від покарання (п.4); він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, – до виконання зобов'язань (п.5); він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції – до припинення нагляду (п.9).

В силу п.19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За ст.3771 ЦПК України: питання про тимчасове обмеження боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця (ч.1); суд негайно розглядає вказане подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця (ч.2).

Отже, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суд мав з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання – має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.6 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема: утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

З наданих же матеріалів справи не вбачається факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовими рішеннями, державним виконавцем зазначений факт не доведено.

У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказав на відсутність доказів його ухилення від виконання своїх зобов’язань перед банком. Тим більше, надавши суду апеляційної інстанції копію відповідної ухвали суду, зазначив, що на теперішній час є скасоване вказане заочне рішення суду від 15.06.2015 року, яким з нього на користь ПАТ "Акцент-Банк" стягнуто заборгованість, наразі триває розгляд справи.

Суд же на вказане уваги не звернув і помилково вважав, що наявність виконавчого провадження про стягнення заборгованості є підставою для обмеження у праві виїзду за межі України, а тому прийняв помилкове рішення про задоволення подання.

Таким чином, ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням ухвали з цього питання про відмову в задоволенні подання.

Керуючись ст.ст.303, 307, п.п.2 ст.312, ст.3771 ЦПК України, п.19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Каланчацького районного суду Херсонської області від 07 грудня 2016 року скасувати і постановити ухвалу.

В задоволенні подання заступника начальника Каланчацького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_3 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України (стягувач – публічне акціонерне товариство "Акцент-Банк") – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_4

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_1

_ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_5