Ухвала суду № 70773460, 06.12.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7936/17

Номер справи місцевого суду: 496/5244/14-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

при секретарі Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 цивільну справу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну стягувача, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 15 серпня 2017 року,

встановила:

У квітні 2017 року ТОВ «ФК Позика» з підстав передбачених ст. 378 ЦПК України звернулося до суду з заявою про заміну стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника - ТОВ«ФК «Позика» у цивільній справі №496/5244/14-ц.

Заява мотивована тим, що 11.02.2015 року Біляївським районним судом Одеської області було винесено заочне рішення по справі №496/5244/14-ц за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором кредиту, яким позовні вимоги були задоволені.

02 грудня 2016 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» було укладено договір факторингу №50/1, відповідно до якого право грошової вимоги до боржників щодо погашення (стягнення, повернення) заборгованості, що виникла на підставі первинних договорів, перейшло до ТОВ «ФК «Фінактив».

12 грудня 2016 року між ТОВ «ФК «Фінактив» та ТОВ «ФК Позика» було укладено договір факторингу №50/1-1, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №11155757000 від 25 травня 2007 року, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 перейшло до ТОВ «ФК «Позика».

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 15 серпня 2017 року у задоволенні заяви ТОВ «ФК Позика» про заміну стягувача було відмовлено.

Вказане судове рішення оскаржує в апеляційному порядку ТОВ «ФК Позика» через представника ОСОБА_2 В скарзі з посиланням на порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановки нової про задоволення заяви.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю – доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судових рішень, доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов’язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов’язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв’язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв’язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов’язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов’язки в зобов’язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначений висновок відображено в постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 року у справі №6-122цс13, який є обов'язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Крім того, відмовляючи у задоволені заяви ТОВ «ФК Позика» про заміну стягувача суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «ФК Позика» не доведено виникнення права вимоги за даним кредитним договором.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можливо, оскільки в матеріалах справи наявні належні докази на підтвердження заявлених вимог ТОВ «ФК Позика» про заміну стягувача (т.2 а.с.11-20).

Проте вказаного суд першої інстанції не врахував та дійшов до передчасного висновку про відмову ТОВ «ФК Позика» про заміну стягувача.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції на підставі п. 3 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання про заміну стягувача на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 324 ЦПК України ухвала апеляційного суду Одеської області не перешкоджає подальшому руху справи і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі №6-11цс16 за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування норм матеріального права, яка є обов’язковою для застосування судами.

Керуючись ст. ст. 312 ч. 1 п. 3, 315, 319, 324 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» задовольнити частково.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 15 серпня 2017 року скасувати з передачею питання на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

ОСОБА_5

ОСОБА_6