Рішення № 70773416, 06.12.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7875/17

Номер справи місцевого суду: 520/11806/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

при секретарі Ліснік Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Київського районного суду м. Одесивід 07 вересня 2017 року,

встановила:

У вересні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 22 липня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту загалом на суму 8000 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. При цьому відповідач приєднався до Умов та Правил надання продукту кредитних карт, та взяв на себе зобов'язання в обумовлені строки здійснювати погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, та інші витрати.

Оскільки ОСОБА_3 не виконувала умов вказаного кредитного договору, тому станом на 21 серпня 2016 року заборгованість склала 19241,74 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Рішенням Київського районного суду м. Одесивід 07 вересня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.07.2008року у сумі 19241,74 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 6356,79 грн., відсотків 3241,42 грн., пені 8489,16 грн. та штрафів 1154,37 грн. Вирішено питання судових витрат.

Розстрочено виплату ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №б/н від 22.07.2008року в сумі 19241,74 грн. строком на один рік, щомісячними платежами по 1603,48 грн.

Зазначене рішення суду в частині розстрочення виконання рішення суду оскаржує в апеляційному порядку ПАТ КБ «Приватбанк».

В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення в частині розстрочення виконання рішення суду.

Інші сторони судове рішення не оскаржували.

Судове рішення переглядається в частині розстрочення виконання рішення суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю – доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 22 липня 2008року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №б/н, згідно якого відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту загалом на суму 8000 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. При цьому відповідач приєднався до Умов та Правил надання продукту кредитних карт, та взяла на себе зобов'язання в обумовлені строки здійснювати погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, та інші витрати.

ОСОБА_3 порушила зобов’язання щодо повернення кредиту, згідно розрахунку заборгованості за вказаним кредитом, станом на 21 серпня 2016року борг відповідача перед банком становить 19241,74 грн., який складається з заборгованості за тілом кредиту 6356,79 грн., відсотків 3241,42 грн., пені 8489,16 грн. та штрафів 1154,37 грн.

Відповідачем ОСОБА_3 в судовому засіданні було заявлено клопотання щодо розстрочення заборгованості на один рік.

Оскільки в рішенні суду мотивування щодо розстрочення ОСОБА_3 виплати заборгованості відсутнє, судова колегія дійшла до наступних висновків.

Згідно ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок, його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до вимог ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Отже при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу та порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладняють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Проте матеріали справи не містять доказів, а також виняткових випадків, обставин особливого характеру для надання розстрочки по виконанню рішення суду, тому правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 щодо розстрочення заборгованості за кредитним договором немає.

Зазначене свідчить про неповне встановлення судом першої інстанції фактичних обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи в частині розстрочення виконання рішення суду.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести допустимими та належними доказами ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з роз’ясненнями, викладеними в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Наявність чи відсутність наведених обставин та можливість встановлення відповідних фактів суд вирішує відповідно до положень ст. ст. 10, 11, 27, 57-60 ЦПК України, за якими сторони при вирішенні справи зобов’язані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підстави їх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення спору в частині розстрочення заборгованості за кредитним договором, рішення районного суду в цій частині на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у задоволені заяви про розстрочення заборгованості за кредитним договором.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 305, 307, 309 ч. 1 п.п. 3, 4, 313, 314, 316, 317, 319, ЦПК України, судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одесивід 07 вересня 2017 року в частині розстрочення ОСОБА_3 виплати заборгованості за кредитним договором скасувати, ухвалити нове.

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про розстрочення виплати заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання ним законної сили.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

ОСОБА_2

ОСОБА_4