Ухвала суду № 70773188, 05.12.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8608/17

Номер справи місцевого суду: 522/9353/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.12.2017 року м. Одеса

Суддя Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області ОСОБА_2, розглянувши заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

23.05.2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2017 року позов задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу.

До суду апеляційної інстанції від ОСОБА_5 надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просив накласти арешт на майно у вигляді квартири 21 секція В, по вул. Педагогічній в м. Одесі та земельної ділянки кадастровий номер 5123755300;01:002:1602 за адресою: Одеська області, Овідіопольський район, с/р Великодолинська, масив 47, земельна ділянка 5/19.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Як передбачено ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Передбачено п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК, що позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3 пред’явлено позов майнового характеру про стягнення коштів.

Відповідно до п. п. 4, 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Проте в забезпеченні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову, ОСОБА_3 просив накласти арешт на майно у вигляді квартири 21 секція В, по вул. Педагогічній в м. Одесі та земельної ділянки кадастровий номер 5123755300;01:002:1602 за адресою: Одеська області, Овідіопольський район, с/р Великодолинська, масив 47, земельна ділянка 5/19, додавши інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта про перебування у власності ОСОБА_4 станом на 30.05.2017 року квартири 21 секція В, по вул. Педагогічній в м. Одесі, та станом на 16.03.2017 року про перебування у власності ОСОБА_4 земельної ділянки кадастровий номер 5123755300;01:002:1602 за адресою: Одеська області, Овідіопольський район, с/р Великодолинська, масив 47, земельна ділянка 5/19.

Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову, зобов’язаний пересвідчитися в належності майна відповідачу.

З довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта станом на 05.12.2017 року видно, що таке майно ОСОБА_4 не належить.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3 не надано доказів належності ОСОБА_4 майна, про яке він просив забезпечити позов, в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,

ухвалила:

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно у вигляді квартири 21 секція В, по вул. Педагоічній в м. Одесі та земельної ділянки кадастровий номер 5123755300;01:002:1602 за адресою: Одеська області, Овідіопольський район, с/р Великодолинська, масив 47, земельна ділянка 5/19.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.С. Сєвєрова