Ухвала суду № 70768248, 06.12.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №280/244/17 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.

Категорія ч.2 ст. 286 КК України Доповідач Ляшук В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2017 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі:

головуючого - судді Ляшука В.В.

суддів: Слісарчука Я.А., Кіянової С.В.

секретаря Воробей Д.О.

за участю: прокурора Семенька П.М.

обвинуваченої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Житомирської області Мякішева В.Л. на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 серпня 2017 року яким

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, уродженку та жительку

АДРЕСА_1,

не одружену, що має на утриманні малолітню

дитину, працює, раніше не судима

засуджено за ч.2 ст.286 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України встановлено ОСОБА_1 наступні обовязки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Речові докази по справі автомобіль НОМЕР_1 - залишено ОСОБА_1

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЗКПО 38035726, рахунок 31117115700002 (в призначенні вказувати код класифікації доходів: 24060300) 1583 грн. 28 коп. процесуальних витрат за проведення експертизи

встановила:

Згідно вироку суду, 28 листопада 2016 року близько 18 год. 50 хв. ОСОБА_1 керувала технічно справним автомобілем КІА Cerato р/н AM 4715 ВМ по а/д Київ-Чоп зі сторони м. Києва в напрямку м. Житомира.

Рухаючись указаним транспортним засобом на 98км+100м а/д Київ-Чоп, Коростишівського району поблизу с. Новогородецьке, водій ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, а в порушення вимог п. 12.1 вказаних Правил дорожнього руху України, під час вибору швидкості не врахувала дорожню обстановку і стан свого транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, допустила занос свого автомобіля та здійснила виїзд за межі проїзної частини в кювет, де автомобіль перекинувся.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажир вищевказаного транспортного засобу ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді саден на кінцівках та голові, перелому 1-го шийного хребця, повного розриву між основою черепа та хребцем, розриву спинного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя, є смертельними, та знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв'язку зі створенням аварійної обстановки та виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди з її наслідками.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеність вини ОСОБА_1 та кваліфікацію дій останньої просить вирок суду скасувати у звязку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої та ухвалити новий вирок.

Призначити покарання за ч.2ст.286 КК Україниу виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Відповідно до ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням і іспитовим строком 3 роки. Покласти обов'язки відповідно до ст. 76 КК України: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.

Вважає, що при призначенні покарання суд першої інстанції в порушення зазначених норм законодавства не в повній мірі оцінив обставини вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_1 вчинила тяжкий злочин, характер та обсяг допущених грубих порушень Правил дорожнього руху України, тяжкі та безповоротні наслідки - смерть людини.

Зазначає, що не погоджується з висновками суду першої інстанції, який вважав за можливе не призначати обвинуваченій додаткового покарання, оскільки було встановлено, що порушення ПДР України допущені обвинуваченою ОСОБА_1 знаходяться в прямому причинному звязку з дорожньо - транспортною пригодою та її наслідками. Кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченою посягає саме на безпеку дорожнього руху, тому застосування додаткового покарання буде справедливим та необхідним для виправлення обвинуваченої.

В поданих запереченнях обвинувачена ОСОБА_1 просить вирок Коростишівського районного суду залишити без змін. Вважає, що апеляційна скарга заступника прокурора Житомирської області є безпідставною. Доводи прокурора про невідповідність призначеного їй покарання ступеню тяжкості злочину в наслідок мякості, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Обвинувачена зазначає, що погоджується з тим, що є винною у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаюється, під час досудового розслідування постійно сприяла слідству, за місцем роботи характеризується позитивно, до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягувалась.

Просить врахувати думку дочки потерпілої ОСОБА_3, яка не заявляє матеріальних та моральних претензій до неї та не оскаржує вирок суду.

Просить не позбавляти її права керування транспортним засобом, оскільки проживає у м. Житомирі, а працює у м. Києві, для поїздок використовує автомобіль та є єдиним водієм у сімї.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, обвинувачену, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просила застосувати щодо неї Закону України «Про амністію у 2016 році», перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України відповідає обставинам кримінального провадження та ґрунтується на сукупності зібраних та належним чином оцінених судом доказах і в апеляційній скарзі не оспорюється.

В апеляційному суді обвинувачена ОСОБА_1 заявила клопотання про застосування до неї амністії та звільнення її від призначеного покарання на підставі п. «в» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році», з необхідністю задоволення цього клопотання погодився і прокурор.

Також, прокурор в своїй апеляційній скарзі не оспорює обґрунтованість та законність звільнення судом ОСОБА_1 у відповідності до положень ст. 75, 76 КК України від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до п. «в» ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно достатті 12 Кримінального кодексу України, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Обвинувачена ОСОБА_1 апеляційному суду надала докази підтверджуючі те, що вона має на утриманні малолітню дитину сина ОСОБА_4 щодо якого не позбавлена батьківських прав.

За наведених обставин, з врахуванням, що обвинувачена підлягала б звільненню як від основного так і додаткового покарання у відповідності з ЗУ «Про амністію у 2016 році» колегія суддів не знаходить підстав вважати призначене їй покарання в суді першої інстанції явно несправедливим, через його мякість, а тому задовольняє апеляційну скаргу прокурора частково, в частині внесенні у вирок змін про звільнення ОСОБА_1 від призначеного вироком суду першої інстанції покарання на підставі п. «в»ст.1 ЗУ «Про амністію у 2016 році».

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.376,404,405,407 КПК України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області Мякішева В.Л. задовольнити частково.

Вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 серпня 2017 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Відповідно до п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання призначеного їй вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 21 серпня 2017 року.

В решті вирок залишити без змін.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді: