Ухвала суду № 70766813, 06.12.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/2069/17 06.12.2017 06.12.2017 06.12.2017

Справа № 484/2069/17 Головуючий суду першої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 22-ц/784/2451/17 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_2

Категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 грудня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Коломієць В.В., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання – Шагай О.А.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2017 року за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі – Банк, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК, Банк) до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, -

В С Т А Н О В И Л А:

3 липня 2017 року Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг.

Позивач зазначав, що 19 березня 2014 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 4 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позичальник погодився на те, що заява на отримання кредиту разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку становить між ним та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» договір про надання банківських послуг.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов вказаного кредитного договору, станом на 28 травня 2017 року виникла заборгованість у розмірі 58 836 грн. 737 коп., яка складається з:

- заборгованості за кредитом – 3 990 грн. 55 коп.;

- заборгованості по процентам – 48 017 грн. 90 коп.;

- заборгованість по пені та комісією – 3 550 грн.;

- штраф (фіксована частина) – 500 грн.;

- штраф (процентна складова) – 2 777 грн. 92 коп.

Посилаючись на ці обставини Банк просив стягнути з позичальника зазначену суму заборгованості.

В своїх поясненнях на адресу районного суду ОСОБА_3 позов не визнав, пояснив, що договір не укладав, оскільки в цей час відбував покарання в місцях позбавлення волі.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено за недоведеністю.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив, з того, що позивачем не доведено наявність договірних відносин між банківською установою та відповідачем щодо отримання останнім кредитних коштів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком.

Так, при ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 і 59 ЦПК України про їх належність та допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, згідно із ст. 60 ЦПК України, обов’язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність позову є підставою для відмови у його задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

За ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ч. 1 цієї статті).

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ч. 2 ст. 57 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Кредитний договір, є консенсуальним, тобто він вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами ( суми кредиту, строку повернення та розміру процентів). Це двосторонній договір, за яким права та обов'язки виникають як для кредитора, так і для позичальника.

Згідно з ч. 1 ст. 638 та ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування позовних вимог Банком надана анкета-заява на ім'я ОСОБА_3 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 19 березня 2014 року б/н ( а.с. 5) з довідкою про умови кредитування (а.с. 6) і Умови та Правила (а.с. 8-31).

В цій анкеті зазначено місце проживання ОСОБА_3 - АДРЕСА_1 (а.с.5).

Згідно листа ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 18 жовтня 2017 року вказаний кредитний договір було укладено за адресою: 60000, Чернівецька область, Хотинський район, м. Хотин, вул. Олімпійська, 77 (а.с. 73).

Разом з тим, з вироку Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 квітня 2009 року, довідки про звільнення, серії 1-ФР № 06355, вбачається, що ОСОБА_3 засуджений до десяти років позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі. З 11 липня 2011 року відбував покарання у Сокирянській виправній колонії (№ 67) ( м. Сокиряни Чернівецької області). Паспорт громадянина України не вилучався та до особової справи не долучався (а.с. 60, 75,76). 24 листопада 2015 року ухвалою суду ОСОБА_3 замінено невідбуту частину покарання більш м’яким на строк 3 роки 26 днів обмеження волі, у зв’язку з чим засуджений продовжив відбувати покарання в Долинському виправному центрі № 118 Іванов-Франківської області, звідки 16 серпня 2016 року був звільнений умовно достроково. При звільненні, останній отримав паспорт громадянина України серія СЕ № 752772, виданий 11 травня 2016 року Долинським РС УДМС України в Івано-Франківській області (а.с. 77-80).

Отже, надані відповідачем на підтвердження своїх заперечень письмові докази свідчать про те, що ОСОБА_3 на час укладення спірного договору про надання банківських послуг відбував покарання в місцях позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі у м. Сокиряни Чернівецької області, яка є кримінально-виконавчою установою установою закритого типу.

Крім того, за даними Лисогірської сільської ради, та обставинами, що встановлені судовими рішеннями, ОСОБА_3 народився, був зареєстрований та постійно проживав з сім’єю в с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області, що спростовує дані про місце проживання позичальника, які зазначені в анкеті – заяві - АДРЕСА_2.

Таким чином, під час укладання договору про надання банківських послуг б/н від 19 березня 2014 року в м. Хотин вул. Олімпійська,77 Хотинського району Чернівецької області, ОСОБА_3 знаходився у кримінально-виконавчій установі закритого типу у м. Сокиряни Чернівецької області, а тому об’єктивно укласти договір про надання банківських послуг, підписати анкету-заяву на ім'я ОСОБА_3 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Банку від 19 березня 2014 року б/н, не мав можливості.

Доводи апеляційної скарги про те, що копія паспорта відповідача та не оспорювана ним анкета – заява є підтвердженням укладання кредитного договору, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вони не містять усіх істотних умов кредитного договору та досягнення по ним згоди, а отже не ґрунтуються на вимогах закону, що регулюють спірні правовідносини.

За такого, враховуючи, що Банком не надано доказів на підтвердження укладення, в установленій законом формі, між ним та ОСОБА_3 кредитного договору, який містить всі істотні умови, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про наявність підстав для стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг б/н від 19 березня 2014 року в межах заявлених підстав позову.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про відсутність договірних відносин, як підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором ґрунтуються на обставинах справи та нормах матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» відхилити, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: В.В. Коломієць

ОСОБА_4