Ухвала суду № 7076452, 01.12.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-28945/08 Головуючий у 1-й інстанції Євсіков О.О.

Суддя-доповідач Земляна Г.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2009 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Заяць В.С., Межевич М.В.

при секретарі Дехтяренко А.В.

за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» Петренко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 30.01.2006 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» (далі ТОВ « Дніпровська плодоовочева база») звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції( далі ДПІ) у Дніпровському районі м. Києва про визнання не чинними податкових повідомлень рішень, які винесені на підставі Акта перевірки №5249-15/31923768 від 05 жовтня 2005 про порушення податкового законодавства по податку на додану вартість, складеного ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Вказаним актом встановлено, що в порушення пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 підприємством допущена несвоєчасна сплата податку на додану вартість. За висновками акту перевірки, зазначеними повідомленнями рішеннями Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, позивачеві визначена сума штрафних санкцій в сумі 209297,64 грн., а саме:

№0013131502/0, яким на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" TOB "Дніпровська плодоовочева база" зобов'язане сплатити штрафні санкції у сумі у розмірі 50% на загальну суму 201089,94 грн. за затримку на 539 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання;

№0013141502/0, яким на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" TOB "Дніпровська плодоовочева база" зобов'язане сплатити штрафні санкції у сумі у розмірі 20% на загальну суму 8199,80 грн. за затримку на 84 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання;

№0013151502/0, яким на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" TOB "Дніпровська плодоовочева база" зобов'язане сплатити штрафні санкції у сумі у розмірі 10% на загальну суму 7,90 грн. за затримку на 21 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Постановою Господарського суду м. Києва від 30 січня 2006 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення Господарським судом м. Києва норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги і просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення , а постанову суду без змін.

До суду апеляційної інстанції сторони не зявилися. Про день і час та місце слухання справи були сповіщені належним чином і завчасно.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Дніпровська плодоовочева база», суд першої інстанції виходив з того, що спірні повідомлення рішення прийняті з порушенням вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року № 590 ХІІ, порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, без участі в процесі прийняття такого рішення та з порушенням строку, який був встановлений контролюючим органом для надання можливих заперечень на акт перевірки.

Колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, та вважає за потрібне зазначити наступне:

Контролюючими органами, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, є органи державної податкової служби - стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів , (п. 3 Указу).

Водночас відповідно до п. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (тобто відповідно до норми Закону, який набрав чинності після Указу Президента України № 817/98 від 23.07.1998 р. "Про деякі заходи дерегулювання підприємницької діяльності" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених в податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Крім того відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 590-ХІІ (в редакції, що набрала чинності з 16.02.2005 і була чинною на момент проведення перевірки позивача) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами країни, мають право зокрема здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі зданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і шати податків та зборів (обов'язкових платежів).

При розгляді справи, судом першої інстанції було встановлено, що спірні повідомлення рішення прийняті з порушеннями вимог закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 590-ХІІ, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, без участі позивача у процесі прийняття такого рішення та з порушенням строку, який був встановлений самим органом ДПС для надання відповідних документів та можливих заперечень на акт перевірки.

Вказані вище обставини стали підставою для задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база», та визнання не чинними оспорюваних повідомлень рішень.

Крім того, судова колегія знаходить за потрібним зауважити що, дл я застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання) відповідно до вимог закону України "Про державну податкову службу в Україні" розроблено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі Порядок). Даний Порядок затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №925/11205 від 25.08.2005.

Пунктами 1.5, 1.6 Порядку встановлено, що акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, згідно з п. 1.7 Порядку, викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з пп. 2.2.11, 2.2.12 Порядку, акт повинен містити інформацію про документи, які використані при даній перевірці, згруповані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод - суцільний, вибірковий). Перелік комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, інформація яких використана під час перевірки. При цьому судом враховано, що згідно з поясненнями відповідача, висновки про порушення позивачем строків сплати узгоджених податкових зобов'язань зроблені на підставі даних саме автоматизованої системи обліку податкових платежів, проте акт перевірки не містить на це жодного посилання).

Підпунктом 2.3.2 Порядку також встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

- у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Пунктом 1.11 (абзаци 3, 4) зазначеного Порядку передбачено, що у разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби. Акт відмови від допуску до перевірки та акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби підписується не менш як трьома службовими особами.

З аналізу вищенаведеної норми, а також з урахуванням наведених вище положень п. 4 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 № 590-ХІІ в редакції, що була чинною на момент проведення перевірки позивача, вбачається, що при проведенні невиїзної перевірки органи державної податкової служби повинні надіслати письмове запрошення суб'єкту підприємницької діяльності - платнику податків. В разі неявки платника податку протягом 10 днів після отримання запрошення до органів ДПС, останнім складається акт відмови від допуску до перевірки та акт про неявку посадових осіб.

Відповідно до п. 4.1 Порядку до підписання акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок враховуються пояснення та зауваження, надані посадовими особами в ході перевірки. При виникненні спірних питань та зауважень щодо встановлених порушень під час здійснення перевірки такі питання та заперечення виносяться на розгляд постійних комісій при обласних державних податкових адміністраціях.

Податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання (п. 4.11).

Як свідчать матеріали справи, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва направила позивачу лист-повідомлення від 20.09.2005 №10676/10/15-206, в якому пропонувалось прибути до ДПІ 10.10.2005р. з 9 до18 годин для перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість (а.с. 78).

Як свідчить повідомлення про вручення, зазначеного листа-повідомлення від 20.09.2005 №10676/10/15-206 був вручений позивачеві 28.09.2005р. (а.с. 79).

Судом першої інстанції зазначено, що акт за результатами проведення перевірки складений 05.10.2005 р., тобто, до закінчення встановленого самим податковим органом строку, до якого позивач повинен був подати відповідні документи. Актів про відмову від допуску до перевірки та про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби, підписаного не менш як трьома службовими особами, не складався.

Цією ж датою, а саме 05.10.2005р. були прийняті і спірні повідомлення-рішення відносно ТОВ "Дніпровська плодоовочева база".

Таким чином, було порушено право позивача щодо прийняття участі у проведенні перевірки та, відповідно, позивач був позбавлений права надати свої заперечення чи пояснення стосовно правомірності таких висновків.

Крім того акт перевірки не містить посилань на жодний первинний документ платника податку - позивача (податкову декларацію з ПДВ за відповідний період, платіжне доручення) або на інші документальні підтвердження встановлених актом перевірки порушень.

Крім того, апеляційна інстанція вважає за потрібним додати, що відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Окрім того, ст. 6 названого Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків дві податкові вимоги і встановлює строки виконання цих вимог, які фактично і є строками самостійного погашення боргу.

Оскільки такі вимоги позивачу не надсилались, можна зробити висновок, що акт перевірки № 5249-15/31923768 від 05.10.2005 р. не містить посилань на документи, що підтверджують термін виникнення та суму податкового боргу.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в звязку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова Господарського суду м. Києва від 30 січня 2006 року без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 71, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення .

Постанову Господарського суду м. Києва від 30 січня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця із дня складання у повному обсязі, тобто з 07 грудня 2009 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Г.В. Земляна

Судді: В.С. Заяць

М.В. Межевич

Повний текст постанови виготовлений 07 грудня 2009 року.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-28945/08 Головуючий у 1-й інстанції Євсіков О.О.

Суддя-доповідач Земляна Г.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

01 грудня 2009 року колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Заяць В.С., Межевич М.В.

при секретарі Дехтяренко А.В.

за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» Петренко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 30.01.2006 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська плодоовочева база» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання не чинними податкових повідомлень-рішень, -

Керуючись ст.ст. 4, 8 10, 160, 196, 199, 200, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення .

Постанову Господарського суду м. Києва від 30 січня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця із дня складання у повному обсязі, тобто з 07 грудня 2009 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Г.В. Земляна

Судді: В.С. Заяць

М.В. Межевич