Постанова № 70762290, 29.11.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2017 р. Справа№ 910/10779/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Зеленіна В.О.

Дідиченко М.А.

при секретарі судового засідання: Цукарєвій Г.В.

за участю представників:

від прокуратури: Шевченко О.В. за посвідченням №047792 від 04.09.2017;

від позивача 1: Зденик Т.В. за довіреністю від 14.11.2017;

від позивача 2: Зденик Т.В. за довіреністю від 06.01.2017;

від відповідача: Мельник В.В. за довіреністю від 21.11.2017;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника прокурора міста Києва

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2017

у справі № 910/10779/17 (суддя В.О. Демидов)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі:

1) Київської міської державної адміністрації

2) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Публічного акціонерного товариства "Київгаз"

про стягнення 2 829 311,09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі №910/10779/17 позов Заступника прокурора міста Києва С. Репецького в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Публічного акціонерного товариства "Київгаз" про стягнення 2829311,09 грн. залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вищезазначеною Ухвалою, Заступника прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі №910/10779/17 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду справи по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Дідіченко М.А. та Зеленіна В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.11.2017.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного Господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання 29.11.2017 з'явились представники прокуратури, позивача 1,2 та відповідача.

Представник прокуратури в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі №910/10779/17 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі №910/10779/17 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду справи по суті.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити ухвалу першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з тим, що прокурором було подано позов в інтересах Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за відсутності належного обгунтування підстав для представництва.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Разом з тим, Конституційний Суд України у Рішенні від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 вказав, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Також Конституційний Суд України зазначив, що із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

З урахуванням зазначених положень та в обґрунтування наявності права на звернення до суду в інтересах держави в особі позивачів, прокурор у позовній заяві зазначив, що виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) та Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не здійснюють свою функцію по захисту інтересів держави у вказаному спорі, оскільки станом на день звернення прокурора з позовом до суду заходи цивільно-правового реагування щодо стягнення заборгованості за договором у сумі 2829311,09 грн. позивачами не вжито, що є підставою для представництва прокурором державних інтересів у суді в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Підставою для звернення прокуратури м. Києва з даною позовною заявою став сам факт нездійснення уповноваженим органом захисту державних інтересів, що спричинило загрозу ненадходження до місцевого бюджету коштів в сумі 2339,70 тис. грн., незалежно від того чи обумовлена вказана бездіяльність винними діями посадових осіб позивача чи об'єктивним обставинами (відсутністю коштів для сплати судового збору).

Суд першої інстанції, посилаючись на висновки Вищого господарського суду України, викладені у постановах від 02.08.2017 у справі № 922/2885/16 та від 02.11.2016 у справі № 923/1006/15, зазначив, що обґрунтовуючи у позовній заяві наявність підстав для представництва інтересів держави, прокурор повинен надати до суду докази нездійснення уповноваженим органом відповідних повноважень, зокрема: докази внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, тощо.

Однак, судом не прийнято до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України (ст. 2) надає прокурору свободу у виборі засобів доведення бездіяльності органу держави, та не обмежує коло цих доказів витягом з ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення; вироком суду щодо службових осіб; накладеним дисциплінарним стягненням на посадових осіб органу державної влади.

Аналогічні вимоги також не містяться в Законі України «Про прокуратуру».

Прокурор правомірно дійшов висновку, що бездіяльність Київської міської державної адміністрації та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) в даному випадку полягає у відсутності активних дій (підготовка позову, сплата судового збору тощо), спрямованих на звернення з позовом до суду, та є обставиною, що свідчить про бездіяльність зазначених органів держави.

Отже, в позовній заяві визначено в чому полягає порушення державних інтересів, обґрунтовано підстави для представництва інтересів держави в особі виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та зазначено в чому полягає бездіяльність цих органів.

За таких обставин Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку що вимоги Заступника прокурора міста Києва є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі №910/10779/17 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 у справі №910/10779/17 скасувати.

3. Матеріали справи №910/10779/17 повернути до Господарського суду міста Києва для розгляду справи по суті.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді В.О. Зеленін

М.А. Дідиченко