Рішення № 70762287, 30.11.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2017 р. Справа №917/1887/17

За позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Приватного підприємства Агрофірма "Славутич", 39024, Полтавська область, Глобинський район, село Горби

про визнання рішення загальних зборів співвласників від 10.10.2017р. недійсними.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

ОСОБА_2 свідоцтво №5 від 28.03.2017р.

Від відповідача: Сироватень Т.А. дов б/н від 11.10.2017р.

Артюх Ю.В. дов. б/н від 11.10.2017р.

Від третьої особи: не з"явився

В судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про визнати недійсними рішення загальних зборів засновників Приватного підприємства Агрофірма "Славутич" від 10 жовтня 2017 року, проведені спадкоємцями та оформлені протоколом.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечують.

Ухвала суду від 16.11.2017р. направлена на адресу третьої особи повернулася до суду з відміткою поштового відділення "за даною адресою не існує".

Відповідно до абз. 3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо), то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача у справі про дату, час та місце розгляду справи.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989 р.).

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює неявку третьої особи у судове засідання як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

Відповідно до Статуту Агрофірми "Славутич" (затвердженого в Глобинській районній державній адміністрації №82 від 21.02.1998р.) підприємство створено рішенням засновників ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6.

10 червня 2001 року до п. 1.2 Статуту були внесені зміни за якими підприємство створено рішенням засновників: ОСОБА_5, ОСОБА_1 (зміни зареєстровані районною державною адміністрацією Глобинського району Полтавської області №263 від 10.06.2001р.).

Згідно з витягом з Єдиного державного юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та громадських формувань станом на 10.10.2017р. засновниками Агрофірми "Славутич" являються ОСОБА_5 (розмір внеску до статутного фонду 20400,00 грн.) та ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного фонду 13600,00 грн.)

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у відповідності до статутних документів Агрофірми "Славутич" співвласниками підприємства є ОСОБА_1 (Позивач) та ОСОБА_5, з розподілом часток у статутному капіталі Підприємства наступним чином: ОСОБА_7 - 40% статутного капіталу; ОСОБА_5 - 60% статутного капіталу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 співзасновник ОСОБА_5 помер.

Спадкоємцями померлого ОСОБА_8, у відповідності до спадкової справи № 104 за 2016 рік є його доньки та дружина ОСОБА_9, ОСОБА_10 та Сироватень Тетяна Анатоліївна.

Позивач, як співзасновник підприємства, у відповідності до чинного законодавства України 10 жовтня 2017 року скликав чергові збори співвласників підприємства, куди запрошеними особами запросив також спадкоємців померлого співвласника.

У відповідності до порядку денного було проведено обговорення зазначених питань та прийнято наступні рішення:

По першому питанню - Затвердження фінансових звітів АФ "Славутич" за 2016-2017 р. Прийнято рішення про затвердження фінансових звітів.

По другому питанню - Виключення бувшого засновника АФ "Славутич" ОСОБА_5 в зв'язку з його смертю. Вирішено - виключити з складу засновників АФ "Славутич" громадянина ОСОБА_5 в зв'язку з його смертю.

По третьому питанню - вирішення питання про включення до складу засновників АФ "Славутич" спадкоємців померлого засновника ОСОБА_5 Вирішено відмовити спадкоємцям померлого співзасновника ОСОБА_5 в прийнятті їх в засновники (учасники) Агрофірми "Славутич".

По четвертому питанню - вирішення питання про розподіл частки померлого засновника ОСОБА_5 Вирішено видати спадкоємцям померлого засновника ОСОБА_5 в разі надання на підприємство свідоцтв про право на спадщину кошти в сумі 7212300.00 грн. (сім мільйонів двісті дванадцять тисяч триста грн. 00 коп.) протягом трьох років, тобто до 10.10.2020 p.p.

По п'ятому питанню - затвердження нової редакції Статуту АФ "Славутич". Вирішено затвердити нову редакцію статуту та провести державну реєстрацію змін.

Протокол загальних зборів оформлено та підписано головою зборів ОСОБА_11 та секретарем зборів Артюхом Ю.В.

10 жовтня 2017 року, спадкоємці померлого ОСОБА_5 провели інші збори співвласників ПП Агрофірма "Славутич" щодо наступних питань:

1.Про обрання голови та секретаря загальних зборів ПП Агрофірми

"Славутич";

2.Про затвердження звіту виконавчого органу Агрофірми "Славутич" за 2015-2016 рік;

3.Вирішення питання про розподіл частки померлого засновника ОСОБА_5;

4.Вирішення питання про включення до складу засновників спадкоємців померлого ОСОБА_5;

5. Затвердження статуту приватного підприємства Агрофірма "Славутич" в новій редакції.

Прийняті на вказаних зборах спадкоємцями померлого ОСОБА_5 рішення стали підставою для проведення державної реєстрації змін про юридичну особу, включення інших засновників до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вважаючи, що збори проведені 10 жовтня 2017 року спадкоємцями померлого є нелегітимними та, прийняті рішення підлягають визнанню недійсними позивач звернувся до суду з позовом.

При винесенні рішення суд виходить з наступного:

Відповідно до абзацу другого пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (далі - Постанова № 13) право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Пунктом 17 Постанова №13 передбачено, що вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин.

Згідно з наявними в матеріалах справи доказами позивач з моменту створення Товариства є його учасником з часткою в статутному капіталі 60%.

Отже, позивач на момент проведення загальних зборів був акціонером Агрофірми "Славутич" та має право звертатися до суду з позовом про визнання недійсними рішень.

Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин (п.17 Постанови).

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", а саме п. 2.12. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру

(індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час

скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи

можливості взяти участь у загальних зборах.

Пунктом 2.13 Постанови визначено, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Судом встановлено , що рішення прийняті на загальних зборах спадкоємцями померлого ОСОБА_5 були прийняті за відсутністю кворуму.

Крім того, відповідачі не надали суду доказів повідомлення позивача про час та місце проведення зборів, про питання порядку денного.

Позивач, як співвласник приватного підприємства взагалі не був присутній на вищезазначених зборах, а всі інші присутні не мали будь яких правових підстав для голосування, так як не були включені до складу засновників ПП Агрофірма "Славутич", оскільки рішення про їх включення до складу засновників підприємства не приймалося і відповідні зміни до відомостей про юридичну особу не вносилися.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р №4 встановлено, що голоси, які припадають на частку померлого учасника, не враховуються під час голосування з питання про прийняття спадкоємців до товариства, визначення правомочності загальних зборів, прийняття рішення про прийняття спадкоємців до цього товариства. Під час встановлення легітимності загальних зборів учасників і наявності кворуму для проведення цих зборів слід ураховувати голоси інших учасників товариства, які без голосів, що припадають на частку померлого учасника становлять сукупно 100% голосів, які мають ураховуватися під час визначення кворуму", та з огляду на положення частини п'ятої статті 53 Закону України "Про господарські товариства" та статті 8 ЦК України (аналогія закону) до вирішення питання про вступ (прийняття) спадкоємців (правонаступників) померлого (ліквідованого) учасника правомочність загальних зборів учасників визначається без урахування частки в статутному капіталі, яка належала померлому (ліквідованому) учаснику. Отже, у такому разі під час встановлення правомочності загальних зборів учасників слід враховувати голоси інших учасників товариства, які без голосів, що припадають на частку померлого (ліквідованого) учасника, становлять у сукупності 100 % голосів, що мають враховуватися під час визначення кворуму (п. 2.30 Пленуму), тобто питання щодо включення спадкоємців повинне було прийматися Позивачем одноособово.

Отже, враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати недійсними обидва рішення загальних зборів засновників Приватного підприємства Агрофірма «Славутич» від 10 жовтня 2017 року, проведені спадкоємцями та оформлені протоколами.

Повне рішення складено 05.12.2017 року

Суддя Гетя Н.Г.