Постанова № 70759552, 20.11.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року № 810/3599/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку скороченого провадження у місті Києві адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НТЛ Гостомель» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управлення ДФС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НТЛ Гостомель» про стягнення податкового боргу у розмірі 296350,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок невиконання податкових обов'язків зі сплати земельного податку та податку на додану вартість. Заборгованість підтверджується даними декларацій, поданих відповідачем самостійно до податкового органу, а також податковими повідомленнями-рішеннями, щодо яких звершився строк оскарження.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, у яких зазначив, що не отримував від контролюючого органу будь-яких вимог про сплату податкового боргу.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 296350,53 грн., у тому числі податковий борг з ПДВ - 5069,05 грн., податковий борг з орендної плати - 291281,48 грн.

Податковий борг з орендної плати у розмірі 291281,48 грн. виник у зв'язку з наступним.

Так, судом встановлено, що відповідач самостійно подав до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок/та або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 17.02.2015, у який визначив суму податку за 2015 рік у розмірі 370247,72 грн. (а.с. 34-35).

Витягом з інтегрованої картки відповідача підтверджується, що станом на 31.12.2015 у відповідача обліковується недоїмка з орендної плати, розмір якої становить 25853,98 грн. (а.с. 22-23).

Також, відповідач самостійно подав до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок/та або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 22.02.2015, у який визначив суму податку за 2016 рік у розмірі 530573,91 грн. (а.с. 36-37).

Витягом з інтегрованої картки відповідача підтверджується, що земельний податок за 2016 рік відповідач сплатив частково. Станом на 31.12.2016 у відповідача обліковується недоїмка з орендної плати, розмір якої становить 265427,50 грн.

Таким чином, загальний розмір податкового боргу відповідача з орендної плати за період з 2015 по 2016 рік становить 291281,48 грн.

Податковий борг з ПДВ у розмірі 5069,05 грн. виник у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що контролюючим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за серпень 2015 року, результати якої оформлені Актом від 03.06.2016 №655/15-01/35023629. Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України (а.с. 26).

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.06.2016 №0004711501, яким відповідачеві визначено штраф у розмірі 170,00 грн. (а.с. 25).

Судом встановлено, що контролюючим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за липень, жовтень 2014 року, результати якої оформлені Актом від 24.12.2014 №51/15-01-35023629. Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України (а.с. 28-29).

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 №0012531501, яким позивачеві визначено штраф у розмірі 3060,00 грн. (а.с. 27, зворотній бік).

Судом встановлено, що контролюючим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за червень 2014 року, результати якої оформлені Актом від 24.12.2014 №50/15-01-35023629. Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України (а.с. 28-29).

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 №00012511501, яким позивачеві визначено штраф у розмірі 680,00 грн. (а.с. 30).

Судом встановлено, що контролюючим органом було проведено камеральну перевірку у частині своєчасності подання/неподання податкової звітності за березень, квітень, травень 2016 року, результати якої оформлені Актом від 20.07.2016 №1030/15-01-35023629. Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України (а.с. 33).

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від від 20.07.2016 №0000532203, яким позивачеві визначено штраф у розмірі 3060,00 грн. (а.с. 32, зворотній бік).

Як вбачається з матеріалів справи, вказані податкові повідомлення-рішення були надіслані відповідачеві за податковою адресою, однак не були вручені з причин, що не залежали від контролюючого органу, що підтверджується копіями конвертів з довідками відділення поштового зв'язку із зазначенням причин невручення (а.с.35, зворотній бік; 27; 32).

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять, відтак суд дійшов висновку, що визначені ним грошові зобов'язання є узгодженим.

Судом встановлено, що визначену вказаними податковими повідомленнями-рішеннями суму грошових зобов'язань відповідачем сплачено частково на суму 1900,95 грн. за рахунок наявної переплати., що підтверджується витягом з інтегрованої картки відповідача з ПДВ (а.с. 12-16).

Отже, загальна сума податкового боргу позивача становить 296350,53 грн.

Контролюючим органом були вжиті заходи по стягненню податкового боргу, а саме сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 18.01.2017 №7-17 на суму 252136,01 грн. (а.с. 38).

Конверт з вказаною вимогою, надісланий за податковою адресою відповідача, а саме: Київська область, смт. Гостомель, вул. Леніна, 362 не був вручений відповідачеві з причин, що не залежали від контролюючого органу.

Заперечення відповідача, зміст яких зводиться до тверджень про направлення податкової вимоги за помилковою адресою, що позбавило відповідача можливості сплатити податковий борг, суд відхиляє.

Суд зазначає, що формування та направлення контролюючим органом податкової вимоги є наслідком несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у визначені Податковим кодексом України строки. При цьому, сама по собі вимога про сплату податкового боргу не є тим документом, що підтверджує розмір податкового боргу та підстави його виникнення.

Податкове законодавство не ставить у залежність обов'язок платника податків сплатити узгоджену суму грошового зобов'язання з фактом направлення та/або вручення контролюючим органом податкової вимоги. Такий обов'язок у платника податків виникає безпосередньо з закону (у даному випадку обов'язок сплати земельного податку) або у зв'язку з порушенням платником податку вимог податкового законодавства за фактом узгодження відповідного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, доводи відповідача про те, що не отримання підприємством податкової вимоги позбавило його можливості сплатити грошові зобов'язання з ПДВ та земельного податку є безпідставними.

Щодо зауважень відповідача про направлення податкової вимоги за помилковою адресою, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податкову вимогу форми «Ю» від 18.01.2017 №7-17 контролюючим органом було направлено на адресу ТОВ «НТЛ Гостомель», що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: Київська область, смт. Гостомель, вул. Леніна, 362.

Відповідно до пункту 4.8 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, що затверджений наказом Міндоходів від 10.10.2013 №576, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1840/24372, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб; відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу; незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з довідки відділення поштового зв'язку на конверті, у якому направлялась податкова вимога від 18.01.2017 №7-17, конверт не було вручено ТОВ «НТЛ Гостомель» з інших причин, а саме, у зв'язку з відсутністю у смт. Гостомель на вулиці Леніна будинку з номером 362.

Оскільки вказану вимогу контролюючий орган направив за зареєстрованим місцезнаходженням ТОВ «НТЛ Гостомель», суд дійшов висновку, що така податкова вимога була вручена відповідачеві належним чином.

Суд звертає увагу, що ухвала про відкриття скороченого провадження від 27.10.2017 також була направлена відповідачеві за адресою: Київська область, смт. Гостомель, вул. Леніна, 362 та була вручена уповноваженому представникові відповідача 03.11.2017, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором №0113326915547.

При прийнятті постанови в порядку скороченого провадження суд враховує положення наступних нормативно-правових актів: статті 67 Конституції України; пункту 6.1 статті 6, підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 16.1.3. та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 1.2. статті 19-1, підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, пункту 31.1 статті 31, пункту 38.1 статті 38, пункту 49.18 статті 49, пунктів 57.1 та 57.3 статті 57, пунктів 59.1 та 59.5 статті 59, пунктом 87.2 статті 87, пунктами 95.1, 95.2 та 95.3 статті 95, статті 129 Податкового кодексу України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості у розмірі 296350,53 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 1832,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НТЛ Гостомель» (ідентифікаційний код 35023629) на користь Головного управління ДФС у Київській області кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у розмірі 296350 (двісті дев'яносто шість тисяч триста п'ятдесят) грн. 53 коп.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому або скороченому провадженні,- протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Панченко Н.Д.