Постанова № 70759085, 30.11.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 р. Справа №805/3308/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бабаш Г.П.,

при секретарі Кочетові В.К.

за участю

представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),

представник відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України» до Головного управління ДФС у Донецькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0031041213 від 29.08.2017 року на суму 10412,86грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна установа «Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України» звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0031041213 від 29.08.2017 року на суму 10412,86грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем проведено камеральну перевірку Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України» з питань своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість за період з 30.09.2016 року по 15.03.2017 року, про що складено відповідний акт №111/05-99-12-13/38531102. В даному акті відповідачем встановлено порушення строків сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість, визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме факт затримки на 20 календарних днів сплати коштів в сумі 104128,57грн. за декларацією з ПДВ за серпень 2016 року №9168562261 від 15.09.2016 року по строку сплати 30.09.2016 року. Підставою для нарахування штрафу спірним податковим повідомленням-рішенням стали посилання податкового органу на фактичну сплату Державною установою «Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України» ПДВ за серпень в сумі 110552,00грн. 20.10.2016 року при встановленому строку сплати 30.09.2016 року. Втім, позивач зазначає, що 27.09.2016 року він в рахунок належного виконання вимог діючого законодавства зі сплати ПДВ надав до Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області пакет документів на реєстрацію юридичних та фінансових зобовязань та платіжне доручення №254 від 29.09.2016 року на сплату ПДВ в сумі 110552,00грн. за серпень 2016 року, проте вказане зобовязання не було зареєстровано Державною казначейською службою України та винесено Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства щодо взяття та/або реєстрації зобовязань. Підставою відмови в реєстрації представлених документів стали обставини відсутності затвердженого в установленому порядку Паспорту бюджетної програми КПКВ 2301040 «Проведення епідеміологічного нагляду (спостереження), діяльність лабораторних підрозділів Центру громадського здоровя та заходи боротьби з епідеміями». Позивач зазначає, що у звязку з тим, що Міністерство охорони здоровя України передало Наказ та Паспорт бюджетної програми позивачу тільки 19.10.2016 року, останній зміг лише 20.10.2016 року надати до органів Держказначейства повний пакет документів з паспортом бюджетної програми. Таким чином, вважає, що дії Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України» н6е містять ознак бездіяльності як платника податків, у звязку з чим вважає, що спірне рішення контролюючим органом винесено протиправно.

Третя особа позовні вимоги не визнала, надала до суду письмові заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначила, що посилання позивача на приписи ч. 2 ст. 218 ГК України є безпідставними та необґрунтованими, оскільки нормами Податкового кодексу України встановлено обовязок платника податків самостійно сплачувати суми податкових зобовязань, зазначені ним у податковій декларації. Також вказує на те, що Податковий кодекс України не передбачає звільнення платника податків від застосування штрафних санкцій через відсутність затвердженого у встановленому порядку Паспорту бюджетної програми КПКВ 2301040. Таким чином, Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області просила відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач Державна установа «Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України» (код ЄДРПОУ 38531102, 84307, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Кіма, б. 2) зареєстроване в якості юридичної особи з 12.12.2012 року.

Відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідачем 10.08.2017 року проведено камеральну перевірку Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України» з питання повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість за період з 30.09.2016 року по 15.03.2017 року, за результатами якої складено відповідний акт №111/05-99-12-13/38531102.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 57.1 ст. 57 та пункту 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено суму узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість по декларації за серпень 2016 року на суму ПДВ 110552,00грн., термін сплати 30.09.2016 року. Фактична сплата проведена 20.10.2016 року платіжним дорученням від 20.10.2016 року №7931063 на суму 104283,00грн., тобто із затримкою в 20 календарних днів.

У звязку з виявленим перевіркою порушенням податковим органом 29.08.2017 року винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0031041213, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 10412,86грн. за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Предметом доказування в цій справі є обставина правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

За приписами п. 76.3 ст. 76 цього Кодексу камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

З акту камеральної перевірки №111/05-99-12-13/38531102 від 10.08.2017 року вбачається, що предметом перевірки була, зокрема, податкова декларація позивача з ПДВ за серпень 2016 року №9168562261 від 15.09.2016 року, тобто контролюючим органом порушено встановлений законом 30-денний строк проведення такої перевірки.

Стосовно суті виявленого відповідачем порушення суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Тобто, на відповідача у справі покладений обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в визначеному порядку і встановлені строки.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 14.09.2016 року до контролюючого органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період серпень 2016 року, в якій самостійно обчислено суму податку на додану вартість, яка сплачується до державного бюджету, в розмірі 110552,00грн.

29.09.2016 року позивачем сформовано платіжне доручення №254 про сплату 110552,00грн. в якості сплати ПДВ за серпень 2016 року по строку 29.09.2016 року.

30.09.2016 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області на адресу позивача направлено Попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства щодо взяття на облік та/або реєстрації зобовязань №6, в якому зазначено про нездійснення реєстрації зобовязань по сплаті ПДВ, включених до реєстру бюджетних зобовязань №82 від 29.09.2016 року за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» на суму 110552,00грн. Причиною нездійснення реєстрації даних зобовязань орган казначейства визначив відсутність затвердженого в установленому порядку паспорту бюджетної програми КПКВ 2301040 «Проведення епідеміологічного нагляду (спостереження), діяльність лабораторних підрозділів Центру громадського здоровя та заходи боротьби з епідеміями». Для усунення вказаного порушення позивачу надано строк до 30 календарних днів.

05.10.2016 року Міністерством охорони здоровя України на адресу Головних управлінь Державної казначейської служби України направлено лист №10.2-24/25818, в якому зазначено про створення розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.06.2016 року №436-р бюджетної програми 2301040 «Проведення епідеміологічного нагляду (спостереження), діяльність лабораторних підрозділів Центру громадського здоровя та заходи боротьби з епідеміями». Міністерство вказало на те, що за зазначеною бюджетною програмою буде здійснюватись фінансування державних установ лабораторних центрів МОЗ України. В даному листі Міністерство охорони здоровя України зазначило, що ним до Міністерства фінансів України листом від 19.09.2016 року №10.2-11/24415 надано на затвердження паспорт по зазначеній бюджетній програмі.

Листом від 11.10.2016 року №1145/013 позивач звернувся до Міністерства охорони здоровя України з проханням сприяти затвердженню паспорту бюджетної програми у якомога найкоротший термін.

19.10.2016 року спільним наказом Міністерства охорони здоровя України та Міністерства фінансів України «Про затвердження паспорта бюджетної програми на 2016 рік» затверджено паспорт бюджетної програми на 2016 рік Міністерства охорони здоровя України за КПКВК 2301040.

Сплата за зобовязаннями з податку на додану вартість за серпень 2016 року по строку сплати 30.09.2016 року на суму 110552,00грн. фактично проведена позивачем 20.10.2016 року. Зазначені обставини не є спірними між сторонами.

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Податкового кодексу України зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Частиною 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

За приписами ст. 46 цього Кодексу стадіями виконання бюджету за видатками та кредитуванням є:

1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету;

2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), а також порядків використання бюджетних коштів;

3) взяття бюджетних зобов'язань;

4) отримання товарів, робіт і послуг;

5) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань;

6) використання товарів, робіт і послуг для виконання заходів бюджетних програм;

7) повернення кредитів до бюджету (щодо кредитування бюджету).

Згідно п. 49 2 ст. 49 даного Кодексу казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету;

2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до Статуту Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України», затвердженого наказом Міністерства охорони здоровя України від 08.07.2016 року №689, Державна установа «Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України» є установою охорони здоровя, заснованою на державній власності, що належить до сфери управління Міністерства охорони здоровя України (п. 1 Статуту).

Наказом Міністерства фінансів України від 26.08.2014 року №836 затверджено Правила складання паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів та звітів про їх виконання.

Пунктом 1.2 цих Правил (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що паспорти бюджетних програм складають усі головні розпорядники бюджетних коштів (далі - головні розпорядники) за кожною бюджетною програмою, крім бюджетних програм, які створюються протягом року за рахунок коштів резервного фонду бюджету, а саме: з повернення кредитів до бюджету; з відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна, стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб; з перерахування міжбюджетних трансфертів.

Паспорт бюджетної програми формується з використанням інформації, наведеної у бюджетному запиті головного розпорядника, з урахуванням бюджетних призначень, установлених рішенням про місцевий бюджет.

Державна казначейська служба України здійснює платежі за дорученням розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі).

Згідно п. 1.3 цих Правил головні pозпоpядники pозpобляють пpоекти пaспоpтів бюджетних пpогpaм і подaють їх нa затвердження місцевому фінaнсовому оpгaну (дaлі - фіноpгaн) протягом 30 днів після набрання чинності pішенням пpо місцевий бюджет.

Протягом тижня головні розпорядники подають на затвердження до фіноргану проекти паспортів бюджетних програм у разі, зокрема, виникнення нових бюджетних програм (підпрограм);

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 червня 2016 р. № 436-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоровя на 2016 рік» передбачено відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоровя на 2016 рік у державному бюджеті, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків за програмою 2304020 Проведення лабораторних досліджень у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення і вжиття спеціальних заходів на локалізацію та ліквідацію спалахів та епідемій на суму 1156121,8 тис. гривень (з них за загальним фондом - 912933,1 тис. гривень, видатки споживання - 912750,5 тис. гривень, на оплату праці - 689526 тис. гривень, комунальних послуг та енергоносіїв - 50193,4 тис. гривень, видатки розвитку - 182,6 тис. гривень; за спеціальним фондом - 243188,7 тис. гривень, видатки споживання - 237008,7 тис. гривень, на оплату праці - 64185,4 тис. гривень, комунальних послуг та енергоносіїв - 40950 тис. гривень, видатки розвитку - 6180 тис. гривень);

встановлення видатків на відповідну суму для забезпечення здійснення функцій у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та здійснення заходів щодо завершення реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби.

Також даним розпорядженням встановлено обовязок забезпечення:

Міністерству охорони здоровя - погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбаченого цим розпорядженням, з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету;

Міністерству фінансів - після зазначеного погодження відкриття нової бюджетної програми та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Відповідно до вищенаведених норм, обовязок складення паспорту бюджетної програми КПКВ 2301040 «Проведення епідеміологічного нагляду (спостереження), діяльність лабораторних підрозділів Центру громадського здоровя та заходи боротьби з епідеміями» був покладений безпосередньо на Міністерство охорони здоровя України як на головного розпорядника бюджетних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що сплата позивачем самостійно узгоджених податкових зобовязань з ПДВ за серпень 2016 року на суму 110552,00грн. здійснена 20.10.2016 року з обєктивних причин, що не залежали від позивача.

Так, позивач як установа, що підпорядкована Міністерству охорони здоровя України, звертався до Міністерства листом від 05.10.2016 року з проханням сприяти належному виконанню обовязків платника ПДВ, проте паспорт бюджетної установи Міністерством був затверджений лише 19.10.2016 року.

Таким чином, несвоєчасна сплата Державною установою «Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України» податку на додану вартість за серпень 2016 року обумовлена незалежними від позивача обставинами, що виключали можливість її здійснення в строк до 30.09.2016 року.

Відтак, суд зазначає, що дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобовязання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість винесеного відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, внаслідок чого позовні вимоги Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України» підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України» до Головного управління ДФС у Донецькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0031041213 від 29.08.2017 року на суму 10412,86грн. задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області №0031041213 від 29.08.2017 року на суму 10412,86грн

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) на Державної установи «Донецький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоровя України» судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Постанову ухвалено 30 листопада 2017 року.

Повний текст постанови складено 05 грудня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бабаш Г.П.