Постанова № 70758772, 04.12.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року (о 15 год. 00 хв.)Справа № 808/3258/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калашник Ю.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Центрального обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заборгованості по фінансуванню різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів,

ВСТАНОВИВ:

Центральне обєднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі позивач або Центральне обєднане УПФУ м. Запоріжжя) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (далі відповідач або ПАТ «ЗАлК») про стягнення заборгованості по фінансуванню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів працівнику Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» за період з червня по вересень 2017 року у розмірі 3349,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує приписами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та вказує, що працівнику ПАТ «ЗАлК» ОСОБА_1 призначена наукова пенсія, проте відповідачем не відшкодовуються до Пенсійного фонду різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про науку і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів вказаному громадянину за період з червня по вересень 2017 року, у звязку із чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 3349,52 грн. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте 20.11.2017 надав до суду клопотання (вх. №31848) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі до суду не надсилались.

Частиною 4 статті 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, оскільки відповідач не прибув у судове засідання без поважних причин, а представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.

У звязку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ПАТ «ЗАлК» (код ЄДРПОУ 00194122) є юридичною особою, яка зареєстрована 30.09.1994, що підтверджується Витягом з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.17).

На підставі виданої відповідачем довідки для призначення наукової пенсії №15/к від 17.01.2006 та на підставі ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» громадянину ОСОБА_1 призначена й виплачується пенсія як науковому (науково-технічному) працівнику.

Відповідно до розпорядження від 25.10.2017 №104956 колишньому працівнику відповідача ОСОБА_1 була призначена та виплачується наукова пенсія. Відповідно до розрахунку стажу пенсіонер має стаж наукової роботи на підприємстві відповідача 26 років 0 місяців 0 днів, у звязку із чим частка різниці у розмірі пенсії, що фінансується за рахунок відповідача 72,73%.

Загальна сума заборгованості ПАТ «ЗАлК»» перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню різниці між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про науку і науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів по громадянину ОСОБА_1 за період з червня по вересень 2017 року становить 3349,52 грн.

Відповідачу надсилались Повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, але сума заборгованості ПАТ «ЗАлК» сплачена не була.

Факт понесення Пенсійним фондом витрат на виплату пільгових пенсій за період з червня по вересень 2017 року громадянину ОСОБА_1 підтверджується довідкою, наданою Правобережним обєднаним УПФУ м. Запоріжжя про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії.

Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із абзацом другим пункту 13 Розділу XV ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1058-IV) у разі якщо особа має право на отримання пенсії, зокрема, відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується відповідно до умов, передбачених Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Законом України від 13.12.1991 № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» визначені правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створення умов для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1977-XIІ).

Відповідно до статті 2 Закону № 1977-XIІ метою цього Закону є врегулювання відносин, пов'язаних з науковою і науково-технічною діяльністю, та створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів для забезпечення розвитку усіх сфер суспільного життя.

Основними завданнями цього Закону є визначення: правового статусу суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності, матеріальних та моральних стимулів забезпечення престижності та зумовленої суспільними потребами пріоритетності цієї сфери людської діяльності, залучення до неї інтелектуального потенціалу нації; економічних, соціальних та правових гарантій наукової і науково-технічної діяльності, свободи наукової творчості; основних цілей, напрямів та принципів державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності; повноважень органів державної влади щодо здійснення державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності.

Суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності (далі - громадські наукові організації) (стаття 4 Закону № 1977-XIІ).

Відповідно до статті 6 Закону № 1977-XIІ, науковий працівник може виконувати науково-дослідну, науково-педагогічну, дослідно-конструкторську, дослідно-технологічну, проектно-конструкторську, проектно-технологічну, пошукову, проектно-пошукову роботу та (або) організовувати виконання зазначених робіт у наукових установах та організаціях, вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, лабораторіях підприємств.

Статтею 24 Закону № 1977-XIІ було передбачено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсій на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується, зокрема:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

26 листопада 2015 року Верховною Радою України прийнятий новий Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» за № 848-VIII, який визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку (далі Закон №848-VIII).

Частиною першою статті 37 Закону №848-VIII передбачено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці.

Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону №848-VIII перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників установ, організацій, підприємств, вищих навчальних закладів, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 31 і 32 цього Закону.

Згідно частини шостої статті 37 Закону №848-VIII, різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для цієї категорії працівників; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, визначено Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 №372 (далі Порядок №372).

Пунктом 2 Порядку №372 передбачено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно із пунктом 3 Порядку №372, фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Відповідно до пункту 4 Порядку №372 у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.

За приписами пункту 5 Порядку №372, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1977-12), про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Пунктом 8 Порядку №372 визначено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Із матеріалів справи вбачається, що на підприємстві відповідача працював працівник ОСОБА_1, якому призначено пенсію згідно із Законом України від 13.12.1991 № 1977-XIІ «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Таким чином, на відповідача ПАТ «ЗАлК» покладено обов'язок щодо сплати до Пенсійного фонду різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники відповідача.

На виконання вимог пункту 5 Порядку № 372 позивачем було надіслано відповідачу повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період червень-вересень 2017 року.

Отримавши повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з червня по вересень 2017 року у загальному розмірі 3349,52 грн., не надавши на них заперечень та не оскарживши повідомлення в суді, відповідач фактично узгодив такі повідомлення.

Сума по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, в загальній сумі 3349,52 грн., підтверджується повідомленнями про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з червня по вересень 2017 року, розрахунком суми заборгованості та карткою особового рахунку.

На момент розгляду справи в суді сума заборгованість по фінансуванню різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період з червня по вересень 2017 року в розмірі 3349,52 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед ПФУ не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першої статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (код ЄДРПОУ 00194122) суму боргу по відшкодуванню різниці між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про науку і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з червня по вересень 2017 року у розмірі 3349,52 грн. (три тисячі триста сорок девять гривень 52 копійки) на користь Центрального обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на р/р 25609311001061, банк: філія ЗОУ АТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник