Рішення № 70756113, 05.12.2017, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"05" грудня 2017 р.

Справа № 642/9250/15-ц

Провадження № 2/642/140/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

30 листопада 2017 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Грінчук О.П.,

за участі секретаря Радько В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-я особа Друга Харківська Державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, 3-я особа Друга Харківська Державна нотаріальна контора про усунення спадкоємців від права на спадкування спадщини за законом, визнання права власності на частину жилого будинку з надвірними забудовами в порядку спадкування за законом,-

встановив:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом в якому просять визнати за ними право власності на 4/9 ч. житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року в рівних частках за кожним. У позовній заяві позивачі посилаються на те, що їх дідусь і бабуся, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 в період шлюбу побудували жилий будинок по вул. АДРЕСА_2, який був оформлений на дідуся, ОСОБА_6, на підставі свідоцтва про право власності, виданого районним житловим управлінням Ленінського району м. Харкова 14.02.1949 року, зареєстрованого Харківським міським бюро технічної інвентаризації 17.02.1075 року за реєстровим №45958. У них народились троє синів: ОСОБА_3, відповідач, ОСОБА_7, батько позивача ОСОБА_2, ОСОБА_8, батько позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_6 залишив заповіт, яким заповів своє майно дружині ОСОБА_5 та синам ОСОБА_7, ОСОБА_3 в рівних частках. Заповіт посвідчено Другою Харківською державною нотаріальною конторою 04 листопада 1999 року за № 3-3851. Одного з синів - ОСОБА_8 на той час в живих не було. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 помер. Після його смерті спадщину за заповітом прийняли: дружина покійного ОСОБА_5, як така, що на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем, син ОСОБА_3, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини, син ОСОБА_7 відмовився від своєї частки на користь матері ОСОБА_5, про що подав до нотаріальної контори відповідну заяву. Спадщина за заповітом розподілилась наступним чином: 1/3 ч. спадкового майна синові ОСОБА_3 2/3 ч. спадкового майна дружині ОСОБА_5 (1/3ч. за заповітом, 1/3ч. в зв'язку з відмовою ОСОБА_5 від своєї частки на її користь).

Дружина спадкодавця ОСОБА_5 свої 2/3ч. спадкового майна за життя юридично не оформила, ІНФОРМАЦІЯ_3 року вона померла. Заповіту після себе не залишила.

Спадщину за законом після її смерті прийняли, шляхом подачі заяв про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем її відкриття: син ОСОБА_3 онуки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на частку своїх батьків (синів спадкодавця), померлих до відкриття спадщини: ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4. Спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_5 складається з 2/3ч. жилого будинку по АДРЕСА_1. У зв'язку з викладеним позивачі звернулися з позовом до суду.

Позивачі за первісним позовом та їх представники ОСОБА_9, ОСОБА_10 позовні вимоги просять задовольнити. Проти задоволення зустрічного позову заперечували.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення їх від права спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 та визнання за ним права власності на 2/3ч. спадкового майна, в цілому, посилаючись на те, що спадкодавець ОСОБА_5 перебувала в безпорадному стані, як людина похилого віку, що хворіла і потребувала сторонньої допомоги, яку він надавав їй, проживаючи разом з нею, тоді як онуки - ОСОБА_1 мешканка АДРЕСА_3 та ОСОБА_2 мешканець м. Твер Російської Федерації участі у догляді не брали. Просить зустріч ні позовні вимоги задовольнити, в задоволенні первинного позову відмовити.

Третя особа, Друга Харківська державна нотаріальна контора м. Харкова, в судове засідання не з'явилась, надала суду копії документів, які знаходяться в матеріалах спадкової справи і просить розглянути справу за відсутності її представника, що суд вважає за можливе.

Вислухавши сторін, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши їх в сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення первісного позову та відмові у задоволенні зустрічних позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що подружжям ОСОБА_6 і ОСОБА_5 в період шлюбу побудовано жилий будинок по вул. АДРЕСА_2 м. Харкова, оформлений на одного з подружжя - ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності, виданого районним житловим управлінням Ленінського району м. Харкова 14.02.1949 року, зареєстрованого Харківським міським бюро технічної інвентаризації 17.02.1075 року за реєстровим №45958.

ОСОБА_6 залишив заповіт, яким заповів своє майно дружині ОСОБА_5 та синам ОСОБА_7, ОСОБА_3 в рівних частках. Заповіт посвідчено Другою Харківською державною нотаріальною конторою 04 листопада 1999 року за № 3-3851.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 помер. Після його смерті спадщину за заповітом прийняли: дружина покійного ОСОБА_5, як така, що на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем, син ОСОБА_3, шляхом подачі заяви про прийняття спадщини, син ОСОБА_7 відмовився від своєї частки на користь матері ОСОБА_5, про що подав до нотаріальної контори відповідну заяву.

ОСОБА_5 належні їй 2/3ч. спадкового майна за життя юридично не оформила, ІНФОРМАЦІЯ_3 року вона померла. Заповіту після себе не залишила.

Спадщину за законом після її смерті прийняли: син ОСОБА_3 онуки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на частку своїх батьків (синів спадкодавця), померлих до відкриття спадщини: ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

Частка позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 складає 4/9 ч., тобто по 2/9ч. кожному.

Спадкове майно складається з 2/3 часток житлового будинку з відповідною частиною господарчих будівель, розташованого по вул. АДРЕСА_2 м. Харкова, будинок має загальну площу 64,8 кв.м. житлову площу 43,8 кв.м.

У відповідності до ч.1 ст. 1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно ч.1 ст. 1267, ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Своє волевиявлення щодо спадщини, ОСОБА_1, ОСОБА_2 висловили в заявах про прийняття спадщини, поданих до нотаріальної контори за місцем її відкриття.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу, або каліцтво був у безпорадному стані.

Виходячи із змісту ст. 1224 ЦК спадкодавець повинен перебувати у безпорадному стані. Згідно п. 6 Постанови ПВС України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», безпорадним станом слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження, що ОСОБА_5 перебувала у безпорадному стані, оскільки як пояснив ОСОБА_3 його мати не мала каліцтва, не була інвалідом, не страждала тяжкою хворобою, на стаціонарному лікуванні не перебувала, хоча в останній час у неї була виразка на нозі, завдяки чому її пересування в межах садиби було ускладнене, а тому їй було призначене лікування. ОСОБА_3 пояснив, що приписи лікаря спадкодавець виконувала, перебувала під наглядом лікаря терапевта, якого викликали додому, мала усі необхідні ліки.

Показаннями свідка ОСОБА_11 встановлено, що ОСОБА_5 мала усе необхідне для життя: отримувала пенсію, яку використовувала на власні потреби, мала окрему впорядковану кімнату, отримувала необхідне лікування, перебуваючи під наглядом лікаря, мала достатньо їжі та одягу, останній час пересувалась лише в межах кімнати.

Виходячи з зі змісту ст. 1224 ЦК України, суд при вирішенні такої справи згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України, повинен установити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця у допомозі цієї особи .

Для застосування судом вимог ст. 1224 ЦК України, дії спадкоємців повинні свідчити, що вони свідомо ухилялись від надання допомоги, що полягає в умисних діях чи бездіяльності, тобто, таке ухилення пов'язане з винною поведінкою, коли особа усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчинила необхідних дій. Таким чином. Ухилення характеризується умисною формою вини.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Посилання позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 на те, що відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_1, як на його думку, не проявляли належної турботи про спадкодавця, не може бути підставою для усунення від права на спадкування за законом у відповідності до вимог ст.1224 ЦК України.

Крім того не доведено наявність у спадкодавця потреби у додатковій допомозі з боку відповідачів за умови отримання її від позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3

Таким чином зустрічні позовні вимоги про усунення від права на спадкування є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Керуючись, ст . ст. 60, 213, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-я особа Друга Харківська Державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 4\9 частини жилого будинку з надвірними будівлями, розташованих у АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 в рівних частинах по 2\9 частини за кожним.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, 3-я особа Друга Харківська Державна нотаріальна контора про усунення спадкоємців від права на спадкування спадщини за законом, визнання права власності на частину жилого будинку з надвірними забудовами в порядку спадкування за законом - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 608 ( шістсот вісім гривень).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 608 ( шістсот вісім гривень).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення через Ленінський районний суд м. Харкова.

Головуючий: