Постанова № 70755307, 04.12.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/11050/17

Провадження №2-а/428/469/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року Сєвєродонецький міський суд

Луганської області у складі

головуючого судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідачів Слєсарєва І.Е., Дубіни П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки Сєвєродонецького міського голови Зарецького Сергія Вікторовича, Сєвєродонецького міського голови Казакова Валентина Васильовича, Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження виконуючого обов'язки Сєвєродонецького міського голови №314-К від 05.09.2017р., визнання протиправним та скасування розпорядження Сєвєродонецького міського голови №336-К від 15.09.2017р., поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до виконуючого обов'язки Сєвєродонецького міського голови Зарецького Сергія Вікторовича, Сєвєродонецького міського голови Казакова Валентина Васильовича, Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження виконуючого обов'язки Сєвєродонецького міського голови №314-К від 05.09.2017р., визнання протиправним та скасування розпорядження Сєвєродонецького міського голови №336-К від 15.09.2017р., поновлення на роботі на посаді головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, мотивуючи вимоги тим, що розпорядженням в.о. Сєвєродонецького міського голови Зарецького С.В. від 05.09.2017р. №314-К стосовно позивача ОСОБА_1 було застосовано захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Розпорядженням Сєвєродонецького міського голови Казакова В.В. від 15.09.2017р. №336-К його було звільнено з посади головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради згідно з п.3 ст.40 КЗпП України. Вказані розпорядження позивач вважає незаконними, оскільки в основу прийнятих рішень про оголошення догани та його звільнення була покладена інформація щодо використанням ним робочого часу для особистих потреб, а саме у користування соціальною мережею «Фейсбук». Позивач ОСОБА_1 вважає вищевказані розпорядження незаконними, необґрунтованими та такими, що грубо порушують норми чинного законодавства України та його конституційне право на працю. Тому, позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду і просить суд визнати неправомірним та скасувати розпорядження в.о. Сєвєродонецького міського голови Зарецького С.В. від 05.09.2017р. №314-К «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1.»; визнати протиправним та скасувати розпорядження Сєвєродонецького міського голови Казакова В.В. №336-К від 15.09.2017р. «Про звільнення ОСОБА_1.»; поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради; стягнути з Сєвєродонецької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні обставини, викладені в обґрунтування позову підтримав, додатково пояснив, що з моменту його призначення на посаду головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради, а саме з 15.02.2017р. нарікань щодо його виконання посадових обов'язків не було. З 2016р. він являється членом виконавчого комітету на добровільних засадах. З березня 2017р. на нього почався тиск щодо його політичної позиції та конфлікти на роботі. Будучи завжди на роботі він домовився з ОСОБА_8 стосовно того, що останній буде викладати з його сторінки у соціальній мережі «Фейсбук» пости, які містять його думки щодо політичної ситуації у місті. Таким чином, спірні пости, які були підставою для його звільнення викладав не він, а ОСОБА_8. Даний факт можна перевірити через ІР адреси комп'ютерів. Він не повідомив дану обставину Казакову В.В., оскільки не розумів про що йде мова та і не було сенсу через конфлікти. З посадовою інструкцією та правилами етики державних службовців його ознайомили тільки 05.09.2017р., до цього часу він виконував свої посадові обов'язки маючи чіткий алгоритм дій, вказаний у матеріалах перевірок, які він здійснював. Ані посадовою інструкцією, ані правилами етики не встановлено прямої заборони використання соціальних мереж. Доручень від керівництва щодо роботи у соціальних мережах він не отримував. За невиконання посадових обов'язків до дисциплінарної відповідальності він не притягувався. Тому, просив задовольнити позов.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав пояснення позивача, додаткових пояснень не мав, на його думку звільнення позивача ОСОБА_1 є незаконним, тому просив задовольнити позов.

Представник відповідача в.о. Сєвєродонецького міського голови Зарецького С.В., Сєвєродонецького міського голови Казакова В.В. - Слєсарєв І.Е. у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача та пояснив, що позивач ОСОБА_1 у свій робочий час викладав пости у соціальній мережі «Фейсбук». Даний факт було виявлено та було витребувано від ОСОБА_1 письмові пояснення, однак ОСОБА_1 не надав керівництву будь-яких доказів, що не він викладав ці пости у соціальній мережі. На думку ОСОБА_1 в його діях не було дисциплінарних порушень. ОСОБА_1 двічі, а саме 11.09.2017р. та 14.09.2017р. у присутності свідків відмовився від надання письмових пояснень по даному факту. Усі докази щодо протиправної поведінки ОСОБА_1 на робочому місці маються у матеріалах справи, є скриншоти з його сторінки у мережі «Фейсбук». Пряма заборона використання соціальних мереж у робочий час міститься у Правилах етики державного службовця. Крім того, ані посадовою інструкцією, ані правилами не передбачено використання соціальних мереж у робочий час. ОСОБА_1 був ознайомлений як з посадовою інструкцією, так і з правилами етики. Наразі технічної можливості заборонити доступ до соціальних мереж у Сєвєродонецькій міській раді Луганської області не має.

Представник відповідача Сєвєродонецької міської ради Луганської області Дубіна П.О. у судовому засіданні підтримав пояснення представника відповідачів Слєсарєва І.Е., додаткових пояснень не мав, просив відмовити у задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що він знайомий з ОСОБА_1 з січня 2016р.. Оскільки ОСОБА_1 займається громадсько-політичною діяльністю та знаходиться з 08год. до 18год. на робочому місці, то з метою його популяризації серед населення вони з ним домовились про те, що він буде викладати від імені ОСОБА_1 пости у соціальній мережі «Фейсбук», які б містили його політичну позицію щодо ситуації у місті. Для цього ОСОБА_1 надав йому ноутбук. 29.08.2017р. пости від імені ОСОБА_1 виклав саме він із соціальної сторінки ОСОБА_1. Після свого звільнення ОСОБА_1, маючи вільний час, самостійно викладає усі пости у соціальній мережі «Фейсбук» попередньо порадившись з ним стосовно їх змісту.

Вислухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові.

Відповідно до п. 22,23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. За передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

З матеріалів справи вбачається , що відповідно до копії трудової книжки, копії розпорядження в.о. першого заступника Сєвєродонецького міського голови Кузьмінова О.Ю. №36-К від 15.02.2017р., ОСОБА_1 переведено на посаду головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради з 15.02.2017р.. Отже, між позивачем ОСОБА_1 та Сєвєродонецькою міською радою Луганської області виникли трудові правовідносини, які регулюються Кодексом законів про працю України, Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з розпорядженням в.о. Сєвєродонецького міського голови Зарецького С.В. №314-К від 05.09.2017р., застосовано до ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради, захід дисциплінарного стягнення у вигляді догани у зв'язку з порушенням вимог ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пунктів 1,3 Розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань Державної служби від 05.08.2016р. №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2016р. за №1203/29333. Підставою видання даного розпорядження стало неналежне виконання ОСОБА_1 обов'язків посадової особи місцевого самоврядування та загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, яке полягає у використанні робочого часу для особистих потреб, а саме у користуванні соціальною мережею «Фейсбук», що є порушенням трудової дисципліни.

Згідно з розпорядженням Сєвєродонецького міського голови Казакова В.В. №336-К від 15.09.2017р., застосовано до ОСОБА_1, головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради, захід дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з 15.09.2017р. у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин посадових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією та порушенням вимог ст.8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пунктів 2,4 Розділу ІІ, пунктів 1,3 Розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань Державної служби від 05.08.2016р. №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2016р. за №1203/29333. Підставою видання даного розпорядження стало неналежне виконання ОСОБА_1 обов'язків посадової особи місцевого самоврядування та загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, яке полягає у використанні робочого часу для особистих потреб, а саме у користуванні соціальною мережею «Фейсбук», що є порушенням трудової дисципліни, а також відмова виконувати письмові доручення керівника від 12.09.2017р. та 14.09.2017р..

Спірні правовідносини виникли стосовно притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи органу місцевого самоврядування врегульовані Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначає Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Так, статтею 1 зазначеного Закону закріплено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадова особа місцевого самоврядування має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (ст.2 Закону).

Згідно зі ст.8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», основними обов'язками посадових осіб місцевого самоврядування є: додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування; додержання прав та свобод людини і громадянина; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації; сумлінне ставлення до виконання службових обов'язків, ініціативність і творчість у роботі; шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування; недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Згідно п.п.1,4,5 Розділу ІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016р. №158, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31.08.2016р. за №1203/29333, державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування при виконанні посадових обов'язків повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Акти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийняті або видані у межах їхніх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування на відповідній території. Державні службовці повинні сумлінно, компетентно, результативно і відповідально виконувати свої посадові обов'язки, проявляти ініціативу, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії та рішення. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов'язків зобов'язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об'єднань громадян, інших юридичних осіб, не проявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних дій та вимог. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні запобігати виникненню конфліктів у стосунках з громадянами, керівниками, колегами та підлеглими.

Відповідно до п.п.1,3 Розділу ІІІ Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування повинні використовувати своє службове становище виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законами України. Державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування забороняється використовувати свої повноваження або своє службове становище в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

У відповідності до п.п.1,3 Розділу VI Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування забороняється обмежувати доступ до публічної інформації, крім випадків, встановлених Законом України «Про доступ до публічної інформації». Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні дотримуватися встановленого протоколу у відносинах з представниками органів влади іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних установ.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України, який регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 КЗпПУ). Статтею 139 КЗпПУ закріплено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст.ст. 147 , 147-1 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Відповідно до ст.148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» звернуто увагу на необхідність неухильного додержання при розгляді трудових спорів Конституції України, КЗпП України і інших актів законодавства України та пунктом 22 вказаної постанови визначено, зокрема, «…що судам необхідно з'ясувати чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема чи не закінчився встановлений для цього строк…». Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти висновку, що при вирішенні спору по суті слід з'ясувати безпосереднє дотримання власником або уповноваженим ним органом строк застосування дисциплінарного стягнення та строк його накладення.

Судом встановлено, що місячний строк застосування до позивача дисциплінарного стягнення відповідачем не пропущено, оскільки з доповідної записки №б/н від 01.09.2017р., яка міститься в матеріалах справи вбачається, що проступок, за який притягнуто до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради Луганської області ОСОБА_1 виявлено 31.08.2017р., при цьому дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 у вигляді догани застосовано 05.09.2017р.; зі службової записки б/н від 11.09.2017р. та доповідних записок від 12.09.2017р. та 14.09.2017р., які містяться в матеріалах справи вбачається, що проступок, за який притягнуто до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради Луганської області ОСОБА_1 виявлено 12.09.2017р. та 14.09.2017, при цьому дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 у вигляді звільнення застосовано 15.09.2017р..

Згідно ст.149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

З аналізу вищенаведених норм випливає, що посадова особа місцевого самоврядування має обов'язки та повинна дотримуватись правил етичної поведінки посадових осіб місцевого самоврядування, за невиконання чи не належне виконання яких передбачена дисциплінарна відповідальність визначена законом.

Аналізуючи правомірність застосування до позивача ОСОБА_1 заходу дисциплінарного стягнення відповідно до розпорядження в.о. міського голови Сєвєродонецької міської ради Зарецького С.В. від 05.09.2017р. №314-К «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1.» суд приходить до наступного висновку, що підставою застосування до позивача ОСОБА_1 заходу дисциплінарного стягнення стала доповідна записка начальника відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_10 від 01.09.2017р.., письмові пояснення головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_1 від 01.09.2017р., у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків, порушення загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, яке полягає у використанні робочого часу для особистих потреб, а саме у користуванні соціальною мережею «Фейсбук».

Аналізуючи правомірність застосування до позивача ОСОБА_1 заходу дисциплінарного стягнення відповідно до розпорядження Сєвєродонецького міського голови Казакова В.В. №336-К від 15.09.2017р., суд приходить до наступного висновку, що підставою застосування до позивача ОСОБА_1 заходу дисциплінарного стягнення є систематичне невиконанням без поважних причин посадових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією та порушенням вимог ст.8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пунктів 2,4 Розділу ІІ, пунктів 1,3 Розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань Державної служби від 05.08.2016р. №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2016р. за №1203/29333. Підставою видання даного розпорядження стало, на думку відповідачів, неналежне виконання ОСОБА_1 обов'язків посадової особи місцевого самоврядування та загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, яке полягає у використанні робочого часу для особистих потреб, а саме у користуванні соціальною мережею «Фейсбук», що є порушенням трудової дисципліни, а також відмова виконувати письмові доручення керівника від 12.09.2017р. та 14.09.2017р..

Згідно ч.1 ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як вбачається з матеріалів справи єдиним доказом відповідачів стосовно неналежного виконання службових обов'язків позивачем ОСОБА_1, що слугувало для застосування щодо нього догани та звільнення є скриншоти із особистої сторінки ОСОБА_1 у соціальній мережі «Фейсбук», при цьому із зазначених скриншотів не вбачається з якого саме комп'ютера було викладено дані скриншоти та ким саме їх викладено. Таким чином, суд не розцінює поведінку позивача ОСОБА_1, як порушення загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, що тягнуть за собою застосування заходів дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оскільки як з пояснень позивача ОСОБА_1, так і з пояснень свідка ОСОБА_8 судом встановлено, що пости, скриншоти яких містяться в матеріалах справи, викладав саме ОСОБА_8 з комп'ютера наданого ОСОБА_1, коли останній знаходився на роботі у Сєвєродонецькій міській раді. Твердження представників відповідачів про те, що саме ОСОБА_1 використовував робочий час для особистих потреб шляхом здійснення активної діяльності у соціальній мережі «Фейсбук» не заслуговують на увагу, оскільки вони не підтверджені письмовими доказами.

Крім того, суд зауважує, що ознакою порушення посадовою особою службової дисципліни, що може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника. У даних випадках у позивача ОСОБА_1, відсутня об'єктивна сторона дисциплінарних проступків (протиправна поведінка, причинний зв'язок між наслідками і поведінкою).

З вищенаведених матеріалів справи судом встановлено, що застосування заходу дисциплінарного стягнення до позивача відбулось у зв'язку з порушенням вимог ст.8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», п.1,3, Розділу VI Загальних правил етичної поведінки державних службовців посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016р. №158, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.08.2016р. за №123/29333. Проте, суд вважає, що в оскаржуваних розпорядженнях відсутнє чітке, конкретизоване формулювання вчинених позивачем проступків.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачі, приймаючи розпорядження №314-К від 05.09.2017р. та №336-К від 15.09.2017р., діяли не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовані, упереджені, без дотримання принципу рівності перед законом, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, а тому вищевказані розпорядження є такими, що не відповідають вимогам закону і підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.235 КзпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 слід поновити на роботі на посаді головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради з 15 вересня 2017р..

Згідно із ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року №348).

Визначаючи розмір середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу по день винесення рішення суду, суд враховує, що позивач був звільнений 15.09.2017р., тобто його вимушений прогул розпочався 15.09.2017р.. Отже, розмір середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу позивача має обчислюватися з 15.09.2017р. по 04.12.2017р. (день проголошення цього рішення суду).

Здійснення розрахунків середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Аналогічна позиція щодо розрахунку розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку викладена у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 року по справі № 6-195цс134.

Середньоденна заробітна плата позивача складає 396,51грн. (заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців, що передують події звільнення, робочі дні в загальному розмірі 14670,87грн. (за липень-серпень 2017 року) ділиться на число відпрацьованих робочих днів за два вищевказаних місяці в кількості 37 днів).

Час вимушеного прогулу позивача за період з 15.09.2017р. по 04.12.2017р., тобто станом на час винесення судом цього рішення, складає 57 робочих днів із урахуванням святкових днів.

Отже, 57 робочих днів затримки слід помножити на 396,51грн. середньоденної заробітної плати позивача, що складе 22601,07грн. середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, при цьому питання вирішення сплати з цієї суми обов'язкових платежів у вигляді податку, зборів та інших обов'язкових платежів є обов'язком сторін при виплаті вказаної суми. Саме у вищевказаному розмірі слід задовольнити відповідні позовні вимоги.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позовні вимоги задоволені, позивача було звільнено від сплати судового збору, у зв'язку із чим судові витрати у розмірі 640грн. відповідно до ст.94 КАС України віднести за рахунок місцевого бюджету.

На підставі п. 2, 3 ч. 1 ст.256 КАС України суд також вважає за необхідне допустити негайне виконання цього рішення в частині поновлення позивача на роботі, а також в частині стягнення з Сєвєродонецької міської ради Луганської області на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в межах одного місяця.

Керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 17, 86, 94, 128, 158-163, 186, 254, 256 КАС України, суд -

постановив:

Позов ОСОБА_1 до виконуючого обов'язки Сєвєродонецького міського голови Зарецького Сергія Вікторовича, Сєвєродонецького міського голови Казакова Валентина Васильовича, Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження виконуючого обов'язки Сєвєродонецького міського голови №314-К від 05.09.2017р., визнання протиправним та скасування розпорядження Сєвєродонецького міського голови №336-К від 15.09.2017р., поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження виконуючого обов'язки Сєвєродонецького міського голови Зарецького Сергія Вікторовича №314-К від 05.09.2017р. «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1.».

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Сєвєродонецького міського голови Казакова Валентина Васильовича №336-К від 15.09.2017р. «Про звільнення ОСОБА_1.».

Поновити ОСОБА_1 з 15 вересня 2017 року на роботі на посаді головного спеціаліста відділу контрольно-ревізійної та договірної роботи Сєвєродонецької міської ради Луганської області.

Стягнути з Сєвєродонецької міської ради Луганської області (код ЄДРПОУ 26204220) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., і.н. НОМЕР_1, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, тобто за період з 15 вересня 2017 року по 04 грудня 2017 року, в загальній сумі 22601,07грн. без утримання податку й інших обов'язкових платежів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення з Сєвєродонецької міської ради Луганської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу в межах одного місяця.

Судовий збір по справі у розмірі 640грн. віднести за рахунок місцевого бюджету.

Постанова може бути оскаржена до Донецького адміністративного апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення , з одночасним надсиланням її копії до Донецького адміністративного апеляційного суду. У разі прийняття судом постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя