Ухвала суду № 70749229, 05.12.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 318/1693/17 Головуючий у 1-й інстанції Комишня Н.І.

Номер провадження 22-ц/778/4126/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Дашковської А.В,

ОСОБА_2,

секретаря Евальд Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу судді Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 07 вересня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2017 рокуПублічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 16 серпня 2017 року позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» з підстав невідповідності позовної заяви п. 5 ст. 119 ЦПК України, а саме, несплати судового збору залишена без руху.

Ухвалою судді Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 07 вересня 2017 року позовну заяву ПАТ КБ «Приватбанк» визнано неподаною та повернуто позивачу на підставі ч. 2 ст. 121 ЦПК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із апеляційною скаргою в якій, посилаючись на незаконність ухвали судді у зв’язку невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, повідомлені про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст. ст. 74, 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення ( судової повістки) та розписками про отримання судових повісток про виклик у суд (а.с. 27-28 ).

Учасники апеляційного розгляду не з’явилися до апеляційного суду.

Згідно вимог ч. 2 статті 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників апеляційного розгляду.

В силу вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Повертаючи позовну заяву, суддя виходив з того, що позивачем не було усунено недоліки зазначені в ухвалі судді від 16 серпня 2017 року, не надано платіжне доручення відповідно до якого сума судового збору зарахована до Державного бюджету України.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За Законом України "Про судовий збір" за подання заяв, скарг до суду на всій території України справляється судовий збір.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України; суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (змінами)).

Законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами_згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346- ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Позивачем подано до суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору, з відміткою Банку на тильній стороні платіжного документа "Проведено банком" та штампом на звороті "Зараховано в дохід бюджету, які скріплені підписами відповідальних осіб та печаткою банківської установи, а отже у повній мірі виконано вимоги ч. 5 ст. 119 ЦПК України та вимоги п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17 жовтня 2014 року, щодо підтвердження сплати судового збору.

Згідно з вимогами чинного законодавства, перевірка зарахування судового збору до Держаного бюджету є обов'язком суду, проте суд не перевірив зарахування коштів до Держбюджету, а дійшов висновку, що платіжне доручення не є доказом сплати судового збору.

За таких обставин, висновок суду щодо визнання неподаною та повернення позивачу позову є передчасним, тому ухвала судді Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 07 вересня 2017 року підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариство Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Ухвалу судді Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 07 вересня 2017 року у цій справі скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: