Ухвала суду № 70746009, 01.12.2017, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Дзержинський міський суд Донецької області

Провадження №2-з/225/13/2017

Єдиний унікальний номер 225/3642/16-ц

У Х В А Л А

іменем України

01 грудня 2017 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Геря О.Г.,

за участі секретаря судового засідання – Савченко О.О.,

розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1, Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Фармед» «Торгівельний дім «Панацея», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МДД», товариства з обмеженою відповідальністю «Фармед», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «САТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1, Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Фармед» «Торгівельний дім «Панацея», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МДД», товариства з обмеженою відповідальністю «Фармед», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «САТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 3 794 899,42 грн.

Представник публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» звернувся до суду з заявою, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, власником якого є відповідач ОСОБА_1

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 19.09.2017 року вказана заява була задоволена, в зв’язку з чим на нерухоме майно, власником якого є відповідачка ОСОБА_1, був накладений арешт.

21.11.2017 року зазначена судова ухвала була скасована ухвалою апеляційного суду Донецької області, а питання щодо забезпечення позову було передано на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

У зв’язку з цим, розглядаючи вказане вище питання про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені ЦПК України, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. (чч.1, 3 ст.151 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 153 цього ж Кодексу заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи представник публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» звернувся до суду з заявою, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, власником якого є відповідачка ОСОБА_1, а саме на: житловий будинок, господарські будівлі та споруди, загальною площею 342,4 кв.м, житловою площею 110,3 кв.м, що складається з: житлового будинку, гаражу-майстерні, ганку, вимощення, огорожі, на присадибній земельній ділянці, площею 2300 кв.м, кадастровий №1423984400:02:000:3792, РНОНМ 264089314239, які розташовані за адресою: Донецька область, Мангушський район, с. Білосарайська Коса, вул. Безуха, буд. 44, РНОНМ 487773214239; двоповерховий житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею 288,4 кв.м, житловою площею 189,4 кв.м, з земельною ділянкою, площею 1000 кв.м, що розташовані за адресою: Донецька область, Мангушський район, с. Білосарайська Коса, вул. Безуха, буд. 45, РНМ:33201250, № запису 712 в книзі 11.

В якості обґрунтування цієї вимоги представник вказав, що рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 30.08.2016 року було задоволено позов публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1, Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Фармед» «Торгівельний дім «Панацея», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МДД», товариства з обмеженою відповідальністю «Фармед», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «САТ» про стягнення заборгованості та стягнуто солідарно на користь публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором у сумі 3794899 грн. 42 коп.

Зазначене рішення суду набрало законної сили. В зв’язку з цим 14.09.2016 року позивачу були видані відповідні виконавчі листи, з яких виконавчий лист щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 був пред’явлений на виконання Мангушського районного відділу державної виконавчої служби.

29.08.2017 року ТОВ «Фармед» було подано заяву про перегляд заочного рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 30.08.2016 року. Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 13.09.2017 року заяву ТОВ «ФАРМЕД» про перегляд заочного рішення задоволено, справа призначена до розгляду.

Згідно з Інформаційною довідкою від 19.06.2017р. №89890388 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна встановлено, що відповідачці ОСОБА_1 на праві власності належить нерухоме майно, яке знаходиться на підконтрольній ЗСУ території та на нього може бути звернуто стягнення: житловий будинок, господарські будівлі та споруди, загальною площею 342,4 кв.м, житловою площею 110,3 кв.м, що складається з: житлового будинку, гаражу-майстерні, ганку, вимощення, огорожі, на присадибній земельній ділянці, площею 2300 кв.м, кадастровий №1423984400:02:000:3792, РНОНМ 264089314239, які розташовані за адресою: Донецька область, Мангушський район, с. Білосарайська Коса, вул. Безуха, буд. 44, РНОНМ 487773214239; двоповерховий житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею 288,4 кв.м, житловою площею 189,4 кв.м, з земельною ділянкою, площею 1000 кв.м, що розташовані за адресою: Донецька область, Мангушський район, с. Білосарайська Коса, вул. Безуха, буд. 45, РНМ:33201250, № запису 712 в книзі 11.

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №89892002, №89891068, №89891538, №89888723 за іншими солідарними боржниками, Дочірнім підприємством товариства з обмеженою відповідальністю «Фармед» «Торгівельний дім «Панацея», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «МДД», товариством з обмеженою відповідальністю «Фармед», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «САТ», відсутнє майно, що знаходиться на підконтрольній Україні території та на яке може бути звернуто стягнення з метою виконання судового рішення про стягнення заборгованості на користь ПАТ «ПУМБ».

Таким чином, вказане вище нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, є єдиним можливим джерелом для погашення заборгованості за кредитним договором.

Подання заяви про перегляд рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 30.08.2016 року з клопотанням про відкликання виконавчих листів свідчить про намагання відчужити майно та унеможливити виконати рішення суду про стягнення заборгованості на користь ПАТ «ПУМБ».

Враховуючи викладене, представник позивачка просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно відповідачки ОСОБА_1

Дослідивши матеріали у межах вирішення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов такого.

Згідно із ст.ст.1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Положеннями статі 151 ЦПК України передбачено, що під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову. Забезпечення позову спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому, відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до положень ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії та інші.

Пунктами 3, 4, 7, 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що згідно із п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені в зв’язку з застосуванням відповідних заходів.

Частиною 3 ст.152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що згідно із звітом про незалежну оцінку вартості майна (житлових будинків та земельної ділянки) від 20.08.2017 року вартість майна, на яке представник позивача просить накласти арешт значно перевищує розмір позовних вимог банку та складає розмір в 20 803 913 грн.

Крім цього, як вбачається зі матеріалів цивільної справи, кредитний договір позивача забезпечений договорами застави товарів в обороті, іпотеки та поруки, які були укладені між сторонами.

Таким чином, аналізуючи в сукупності аргументи представника позивача та надані ним докази на підтвердження своїх вимог щодо забезпечення позову, суд вважає, що позивачем не доведено існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, яке буде ухвалене за результатами розгляду справи по суті, а також вартість нерухомого майна, на яке позивач просить накласти арешт в якості забезпечення позову, є неспівмірним із заявленими позивними вимогами.

За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення дійсної заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.151 – 153, 293 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви представника публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1, дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Фармед» «Торгівельний дім «Панацея», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «МДД», товариства з обмеженою відповідальністю «Фармед», товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «САТ» про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С у д д я: