Рішення № 70745159, 14.11.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/3737/17

Справа №760/6438/17-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: судді - Букіної О.М.

при секретарі - Кривулько С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, -

В С Т А Н О В И В:

06.04.2017 до Солом'янського районного суду м. Києва, за підсудністю, відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва від 31.3.2017, надійшли матеріали позовної заяви Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати за навчання в сумі 25577,61., судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.09.2008 між Кримським юридичним інститутом Одеського державного університету внутрішніх справ, комплектуючим органом - ГУ МВС України в АР Крим та ОСОБА_1 укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України згідно з яким ОСОБА_1 навчався за рахунок коштів державного бюджету і після закінчення навчання, повинен відпрацювати за місцем розподілу не менше як три роки, а у разі відмови - відшкодувати витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі.

Наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ від 06.08.2011 №622 ОСОБА_1 було переведено із Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ до НАВС.

З 01.09.2008 по 28.06.2012 - у відповідності з підписаним договором відповідач ОСОБА_1 перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням відповідних комунальних послуг.

Відповідно до наказу НАВС від 28.06.2012 № 378 ОСОБА_1 видано диплом за спеціальністю "Правознавство". Після здобуття вищої освіти відповідно до умов договору відповідач був направлений для подальшого проходження служби до ОВС. Таким чином, навчальним закладом повністю виконано умови договору про підготовку фахівця.

Проте, наказом УМВС України на Придніпровській залізниці від 16.0.52014 № 46 о/с ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ за дискредитацію, тобто до спливу встановленого 3-річного терміну перебування на службі по закінченню навчання.

На підставі вищевикладеного позивач просив позов задовольнити.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення в разі неявки відповідачів в судове засідання, не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, виклик за його місцем перебування є неможливим, так-як з 27 березня 2014 року поштові відправлення, які направлені УДППЗ «Укрпошта» з материкової частини України, не приймаються поштою АР Крим та м.Севастополя та повертаються у зворотному напрямку.

Суд за письмовою згодою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд за згодою позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.09.2008 між Кримським юридичним інститутом Одеського державного університету внутрішніх справ, комплектуючим органом - ГУ МВС України в АР Крим та ОСОБА_1 укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України згідно з яким ОСОБА_1 навчався за рахунок коштів державного бюджету і після закінчення навчання, повинен відпрацювати за місцем розподілу не менше як три роки, а у разі відмови - відшкодувати витрати пов'язані з утриманням у навчальному закладі(а.с.7-8)

Наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ від 06.08.2011 №622 ОСОБА_1 було переведено із Кримського юридичного інституту Одеського державного університету внутрішніх справ до НАВС.(а.с.6).

Відповідно до ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи те, що 22.09.2008 між Кримським юридичним інститутом Одеського державного університету внутрішніх справ та ОСОБА_1 було укладено договір, суд приходить до висновку, що сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобов'язання щодо виконання даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно п.2.1.3. Типового договору про підготовку фахівця у Київському національному університеті внутрішніх справ виконавець зобов'язаний забезпечити особу харчуванням, речовим майном, та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами України.

Відповідно до п. 3.2. Типового договору підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку фахівця є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в ОВС протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відповідно до п. 4.1., 4.2 вищезазначеного Типового договору, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. У разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ.

Судом встановлено, що відповідно до наказу НАВС від 28.06.2012 №378 ОСОБА_1 видано диплом за спеціальністю "Правознавство". (а.с.10) та відповідно до умов договору ОСОБА_1 був направлений для подальшого проходження служби до ОВС України.

Таким чином, навчальним закладом повністю виконано умови договору про підготовку фахівця.

Також судом встановлено, що наказом УМВС України на Придніпровській залізниці від 16.05.2014 № 46 о/с ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ за дискредитацію (а.с.21).

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пунктом 4.4. вищезазначеного договору передбачено, що у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення суми здійснюється у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в добровільному порядку вимоги позивача задоволені не були.

Згідно розрахунку наданого позивачем, з яким суд погоджується вбачається, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 25577,61 грн., в т.ч.: грошове забезпечення - 14946,20 грн.; витрат на продовольче забезпечення - 3140,68 грн.; витрат на речове забезпечення - 2645,80 грн.; витрат на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв - 4639,93; витрати на медичне забезпечення - 205,00 грн. (а.с.12).

Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що ОСОБА_1 порушив умови договору від 22.09.2008, а тому з нього слід стягнути на користь позивача витрати за період навчання в розмірі 25577,61 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору 1600,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 623, 638 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІПН НОМЕР_1) на користь Національної академії внутрішніх справ (р/р 31259202100175, Код 08751177, МФО 820172 банк ДКСУ, м. Київ) кошти в розмірі 25577,61 грн., судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя: