Рішення № 70727850, 28.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 22ц/790/6352/17 Головуючий 1 інстанції –

Справа № 639/5211/15-ц ОСОБА_1

Категорія: договірні Доповідач – Хорошевський О.М.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.

суддів: Бровченка І.О.,

ОСОБА_2

за участю секретаря - Брулевича В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 листопада 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі – ПАТ «ВТБ Банк») звернулось з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування зазначено, що 19 липня 2013 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № R53700445213B, за яким останній отримав кредит у розмірі 50 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим строком повернення 19.07.2017 року.

Позивач свої зобов’язання перед позичальником виконав, надавши кредит у вказаній вище сумі.

Відповідач свої зобов’язання за договором не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 02.07.2014 року становить 56978,02 грн. а саме: заборгованість за кредитом 45311,29 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у зв’язку з порушенням зобов’язань щодо повернення кредиту; заборгованість по оплаті відсотків за користування кредитом 8800,24 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у зв’язку з порушенням зобов’язань щодо сплати процентів; заборгованість за пенею по несвоєчасній сплаті відсотків у розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу у сумі 2866,49 грн.

19 липня 2013 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № R53700445213B-П1, відповідно до якого остання поручилась перед банком за виконання ОСОБА_5 зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені та збитків.

У добровільному порядку відповідачі відмовляються погасити вказану заборгованість, тому позивач просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 56978,02 грн. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 569,78 грн.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором № R53700319263B від 30.08.2012 року у розмірі 56 978,02 грн. та витрати по оплаті судового збору у розмірі 569,78 грн. по 284,89 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з порушення відповідачами умов кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку і стягнув суд у солідарному порядку.

Однак судова колегія не може у повному обсязі погодитись з такими висновками.

З матеріалів справи вбачається, що 19 липня 2013 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № R53700445213B, за яким останній отримав кредит у розмірі 50 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим строком повернення 19.07.2017 року (а.с. 4-10, 11-12).

Як вбачається з розрахунку позивача заборгованість відповідача по оплаті за кредитним договором станом на 02.07.2014 року становить 56978,02 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом 45311,29 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у зв’язку з порушенням зобов’язань щодо повернення кредиту; заборгованості по оплаті відсотків за користування кредитом 8800,24 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у зв’язку з порушенням зобов’язань щодо сплати процентів; заборгованість за пенею по несвоєчасній сплаті відсотків у розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу у сумі 2866,49 грн. (а.с.13, 14-16)

Також, 19 липня 2013 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № R53700445213B-П1, відповідно до якого остання поручилась перед банком за виконання ОСОБА_5 зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені та збитків (а.с.21-22).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1050 та частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позикодавця достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та сплати процентів.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Верховним судом України висловлена правова позиція у постанові від 17.09.2014 року № 6-125цс14 за якою згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Як вбачається лист – вимогу банку про погашення заборгованості за № 5608/1-281 від 08.08.2014 року, ОСОБА_5 було отримано 18.08.2014 року (а.с. 23, 24).

Договором поруки від 19 липня 2013 року, укладеним між банком та ОСОБА_3 встановлено строк виконання зобов’язання до 19 липня 2020 року або до припинення забезпеченого ним виконання. В зазначеному листі – вимозі банк, використовуючи своє право, передбачене кредитним договором, заявив про зміну термінів повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами в сторону їх зменшення.

Оскільки банком встановлено новий строк виконання зобов’язання, то відповідно, порушення зобов’язання почалося із дати пред’явлення листа – вимоги, а саме 18.08.2014 року.

Позивач звернувся до суду 04.06.2015 року, тобто після закінчення строку пред’явлення вимоги до поручителя, передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

За висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах № 6-53цс14 від 17 вересня 2014 року, № 6-6цс14 від 17 вересня 2014 року, № 6-190цс14 від 21 січня 2015 року, № 6-32цс14 від 10 вересня 2014 року, № 6-125цс14 від 17 вересня 2014 року, які відповідно до вимог статті 360-7 ЦПК України є обов’язковими для судів, строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб’єктивного права кредитора й суб’єктивного обов’язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі спливом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред’явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Отже, оскільки банк звернувся до поручителя з позовом із пропуском зазначеного в частині четвертій статті 559 ЦК України шестимісячного строку, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для відмови в позові ПАТ «ВТБ Банк» до ОСОБА_3 у зв’язку з припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя.

Оскільки судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а норми матеріального права застосовані неправильно, оскаржуване рішення підлягає зміні з підстав, передбачених п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 листопада 2015 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором № R53700319263B від 30.08.2012 року у розмірі 56 978,02 грн. та судовий збір у розмірі 569,78 грн.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3 відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий - О.М. Хорошевський

Судді - І.О. Бровченко

ОСОБА_2