Рішення № 70726946, 29.11.2017, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/387/17

Провадження № 2/630/300/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області в складі:

головуючого: судді Малихіна О.О.,

за участі секретаря: Косенко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботині Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, про позбавлення батьківських прав, призначення піклувальника та стягнення аліментів, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог від 05 жовтня 2017 року, просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; призначити її піклувальником над онуком, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання онука, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1000,00 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказувала, що разом з нею проживає онук, ОСОБА_3, матір'ю якого є ОСОБА_2, її рідна донька. Але мати дитини не виконує своїх батьківських обов'язків по відношенню до сина, оскільки не займається його вихованням та утриманням. Вона, ОСОБА_1, намагалась вплинути на ОСОБА_2, аби вона підтримувала спілкування з сином, забезпечувала його продуктами харчування, одягом, шкільними приладдями. Але мати, ОСОБА_2, не бажає виконувати свої батьківські обов'язки по відношенню до сина та зовсім не цікавиться його інтересами та не дбає про його розвиток.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. В своїх поясненнях ОСОБА_1 вказувала на те, що від народження онука допомагала доньці з його утриманням. Але з серпня 2015 року онук почав постійно проживати з ним, бо мати постійно приводила в сім'ю нових чоловіків та не переймалася його потребами. Від того часу вона, ОСОБА_1, забезпечує онука усім необхідним, піклується про його здоров'я та освіту. Вона також проводила бесіди з донькою, аби та підтримувала відносини з сином, забезпечувала його за потреби. Однак, ОСОБА_2, свого ставлення до сина не змінила, та навіть змінила місце проживання, переїхала в інший населений пункт. Така поведінка матері призвела до того, що її син, ОСОБА_3, звернувся до неї, ОСОБА_1, з пропозицією позбавити матір батьківських прав, бо він їй, як син, став непотрібний, вона його обманула.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Про причини неявки в судове засідання не повідомила, тому суд виходить з того, що її неявка відбулась за неповажних причин. Заяв про перенос розгляду справи відповідач до суду не подавала. Суд, зі згоди позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача в заочному судовому засіданні.

Представник органу опіки та піклування ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 та просила їх задовольнити. В своїх поясненнях представник ОСОБА_4 вказувала на те, що 21 липня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до органу опіки та піклування з заявою про те, що дитина, ОСОБА_3, залишився без батьківського піклування. З цього приводу було здійснено виклик ОСОБА_2 та проведено з нею профілактичну бесіду, за результатами якої ОСОБА_2 пообіцяла виправити свою поведінку та влаштуватися на роботу. Але на наступне засіданні комісії по захисту прав дитини, яке відбулось 09 серпня 2017 року, жодного документу на підтвердження виконання своїх обіцянок ОСОБА_2 не представила. Так само, ніяких змін у поведінці ОСОБА_2 по відношенню до сина не відбулось і на час проведення 13 вересня 2017 року чергового засідання комісії, на якому вона була присутня особисто. Тому орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи, в судовому засіданні встановив наступне.

ОСОБА_3 народилася 19 березня 2003 року. Відповідно до свідоцтва про народження 1-ВЛ № 248459, виданого 16 травня 2003 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського обласного управління юстиції, батьками дитини є ОСОБА_5 і ОСОБА_2, відповідач у справі. Відомості про батька записані дитини відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного Кодексу України, що витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 28 жовтня 2014 року № 00014643458.

Позивач ОСОБА_1 являється рідною матір'ю по відношенню до відповідача ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження про 1-ВЛ № 498187, виданим повторно Новобаварським районним у місті Харкові відділом державної РАЦС Головного територіального управління юстиції у Харківській області, а також свідоцтвами про розірвання шлюбу І-ВЛ № 183422 від 19 вересня 2017 року та про шлюб І-ВЛ № 218422 від 25 лютого 2014 року, в яких зафіксована зміна прізвища ОСОБА_6 на ОСОБА_1 Від так, позивач ОСОБА_1 є рідною бабусею по відношенню до неповнолітнього онука, ОСОБА_3

Як вбачається з актів квартального комітету № 66 від 02 серпня 2017 року, позивач ОСОБА_1 та її онук ОСОБА_3 проживають однією сім'єю за адресою: м. Люботин, пров. Вороніна. 8. Але відповідач ОСОБА_2 - мати неповнолітнього ОСОБА_3, разом з дитиною не проживає.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобовязані приймати участь у вихованні дитини, зобовязані піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобовязані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

За ініціативою позивача в судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які підтвердили суду, що тривалий час знайомі з ОСОБА_1 та донькою ОСОБА_2 і онуком ОСОБА_3 Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що проживає по сусідству з ОСОБА_1, разом з якою в останні два роки проживає її онук ОСОБА_3. За цей час вона ОСОБА_2 разом з сином не бачила, але часто спостерігала за тим, як чоловік ОСОБА_1 займався фізичною підготовкою дитини до вступу військову гімназію.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що працює лікарем і надає медичну допомогу у лікуванні ОСОБА_3, коли до нього зверталися з цього приводу і мати і бабуся. Але в останні три рази, коли ОСОБА_3, хворів, до нього зверталася лише ОСОБА_1 Для огляду дитини він приїжджав додому до ОСОБА_1, але матері дитини він там ніколи не бачив.

Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що була класним керівником ОСОБА_3, починаючи з п'ятого класу. Але ОСОБА_2 лише в перші місяці проявляла інтерес до навчання сина, але згодом на жодному з батьківських зборів її не було. Дитина частіше за все в розмовах згадував про бабусю, яка і надавала допомогу ОСОБА_3 у підготовці до шкільних заходів.

Аналізуючи показання свідків, суд вважає їх достовірними, бо такі свідки не заінтересовані у результаті розгляд справи, являються сторонніми людьми одне для одного та висвітлюють лише ті обставини, які спостерігали особисто.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 фактично самоусунулась від виконання своїх батьківських обовязків, не приймає участі у вихованні дитини, не спілкується з нею, належним чином не утримує свого сина, не піклується про стан його здоровя, його фізичний, духовний та моральний розвиток, не приймає ніякої участі в підготовці його до самостійного життя.

З метою недопущення з боку матері байдужого ставлення до своїх батьківських обов'язків спеціалістами служби у справах дітей Люботинської міської ради Харківської області 26 липня 2017 року було попереджено відповідача ОСОБА_2 про можливість її притягнення до кримінальної,адміністративної чи цивільно-правової відповідальності.

Невдовзі, 08 серпня 2017 року до органу опіки та піклування надійшла заява ОСОБА_3, в якій він висловив бажання жити з бабусею з тих причин, що мати не цікавиться його життям, не приїхала на його день народження та живе лише власним життям. До того ж ОСОБА_3 у поданій заяві вказав, що не заперечує проти позбавлення його матері батьківських прав.

За період навчання неповнолітнього ОСОБА_3 у Державній гімназії-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою Кадетський корпус мати з листопада 2016 рок не цікавилася навчальними досягненнями свого сина, не відвідувала його в навчальному закладі, де він знаходиться цілодобово, та не спілкувалася з викладачами, що підтверджується характеристикою, складеною керівником навчального закладу.

Згідно зі ст. 164 Сімейного кодексу України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обовязків по вихованню дитини.

З метою з'ясування думки дитини при вирішенні даної справи, в судове засідання був запрошений ОСОБА_3, який пояснив суду, що до вступних іспитів у кадетський корпус його готував дідусь, з яким вони влітку 2016 року кожного ранку займались фізичною підготовкою. Мати майже не займалась ним та його підготовкою до вступних іспитів. Останнім часом мати не бажає з ним спілкуватися, не переймається його життям. Натомість його у всьому підтримує бабуся. Після того, як мати переїхала в інший населений пункт, вона йому навіть не телефонувала, лише він інколи їй дзвонив. Він переконався в тому, що мати не буде про нього піклуватися, тому він поговорив з бабусею про необхідність позбавлення матері батьківських прав. Про те, які зараз вимоги розглядається в суді, він розуміє та усвідомлює наслідки. Але за той час, який минув від моменту звернення бабусі з заявою до органу опіки та піклування, мати не змінила своєї поведінки по відношенню до нього.

Виконавчим комітетом Люботинської міської ради Харківської області надано висновок від 27 вересня 2017 року про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦК України, суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

В ході розгляду даної справи орган опіки та піклування направив подання від 27 вересня 2017 року про доцільність призначення ОСОБА_1 піклувальником на неповнолітнім ОСОБА_3, оскільки це відповідатиме інтересам дитини.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 батьківські обовязки, передбачені ст. 150 СК України, не виконує, тому задовольняє позовні вимоги в частині позбавлення відповідача батьківських прав та призначення позивача піклувальником над неповнолітнім. Одночасно з цим, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені нею витрати по оплаті судового збору.

Відповідно до ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину, оскільки особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 181, 182 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вирішуючи питання про стягнення аліментів, суд виходить з того, що визначений позивачем розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, відповідач являється молодою і працездатною людиною, яка взмозі сплачувати аліменти на утримання сина в такому розмірі.

Задовольняючи вимогу позивача про стягнення аліментів, суд також стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн., від сплати якого позивач звільнена.

Керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 166, 171 СК України, ст. 60 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215, 224, 225 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, піклувальником над неповнолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1000,00 грн. щомісяця, починаючи з 04 серпня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 640,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 640,00 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (р/р: 31215256700001, одержувач: ГУК у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк ГУДКС України в м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

На заочне рішення відповідачем протягом 10 днів, з моменту отримання копії рішення, до Люботинського міського суду Харківської області може бути подана письмова заява про його перегляд

Суддя О. О. Малихін