Рішення № 70725093, 01.12.2017, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/1863/17

2/610/839/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2017 року Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Носова Г.С.,

секретар судового засідання Виноградська О.В.,

за участі представника позивача - Євсюкова О.С.,

представника відповідачів ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів» - Соколової І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія цивільну справу за позовом першого заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів» про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними договорів оренди та суборенди земельних ділянок, скасування їх державної реєстрації,-

ВСТАНОВИВ

12 липня 2017 року перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до суду із позовом до відповідачів та, уточнивши позовні вимоги 13.09.2017 року, остаточно просив:

1) визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області «Про передачу в оренду земельних ділянок» від 12.11.2014 року № 3038-СГ;

2) визнати недійсними укладені 12.12.2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та гр. ОСОБА_2 договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, загальною площею 524,0240 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області, скасувавши їх державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №№ 18010118, 18003054, 18002345, 18006746, 18010937, 18004432, 18008949, 18010532, 18011782, 18011460, 18007368, 18009640, 18005525, 18006218 від 15.12.2014 року та за №№ 18007976, 18003694, 18045850, 18045246, 18042585, 18041513 від 16.12.2014 року;

3) визнати недійсними укладені 03.03.2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів» договори суборенди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, загальною площею 524,0240 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області, скасувавши їх державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №№ 20351542, 20349084, 20349993, 20349272, 20349521, 20351415, 20352077, 20349875, 20351855, 20352567, 20351717, 20351980, 20349761, 20350117, 20349643, 20350352, 20351628, 20351653, 20349394 від 28.03.2015 року та за № 22682324 від 08.07.2015 року;

4) зобов'язати ОСОБА_2 та ПАТ «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів» повернути у власність держави 20 земельних ділянок загальною площею 524,0240 га (кадастрові номери: НОМЕР_1 - 12,2492 га, НОМЕР_2 - 7,6822 га, НОМЕР_3 - 50,8377 га, НОМЕР_4 - 17,0636 га, НОМЕР_5 - 65,3559 га, НОМЕР_6 - 7,1788 га, НОМЕР_7 - 6,0675 га, НОМЕР_8 - 6,3591 га, НОМЕР_9 - 8,3644 га, НОМЕР_10 - 9,6048 га, НОМЕР_11 - 5,0371 га, НОМЕР_12 - 53,9184 га, НОМЕР_13 - 37,6478 га, НОМЕР_14 - 65,4008 га, НОМЕР_15 - 52,6895 га, НОМЕР_16 - 51,8794 га, НОМЕР_17 - 42,2551 га, НОМЕР_18 - 7,8761 га, НОМЕР_19 - 4,2704 га, НОМЕР_20 - 12,2862 га);

5) стягнути з відповідачів судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що під час вивчення питання щодо правомірності передачі Головним управлінням Держземагентства у Харківській області у користування ОСОБА_2 земельних ділянок для ведення фермерського господарства, розташованих на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області, встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держземагентства у Харківській області із заявами про надання в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства, загальною площею 524,0240 га, що розташовані за межами населених пунктів на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

До вказаних заяв заявником було додано графічні матеріали земельних ділянок, довідки форми № 6-зем, копії паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, диплому про вищу освіту та обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспективи діяльності фермерського господарства.

Наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області «Про надання в оренду земельних ділянок» від 12.11.2014 року № 3038-СГ ОСОБА_2 надано в оренду 20 земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, загальною площею 524,0240 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області, строком на 49 років.

Пунктом 3.3. зазначеного наказу встановлено: «Земельні ділянки використовувати за цільовим призначенням, з дотриманням вимог статті 96, 103 Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про фермерське господарство» та інших нормативно-правових актів».

На підставі вищевказаного наказу 12.12.2014 між ГУ Держземагентства у Харківській області і ОСОБА_2 укладено договори оренди вищевказаних земельних ділянок, які 15.12.2014 року та 16.12.2014 року зареєстровано реєстраційною службою Балаклійського районного управління юстиції Харківської області.

26.02.2015 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держземагентства у Харківській області із заявою щодо надання згоди на передачу в суборенду вищевказаних земельних ділянок.

02.03.2015 року Головним управлінням Держземагентства у Харківській області було надано погодження за № 19-20-14-4961/0/9-15 на передачу цих земель в суборенду. При цьому ані в заяві ОСОБА_2 від 26.02.2015 року, ані у погодженні ГУ Держземагентства від 02.03.2015 року не зазначено кому саме будуть передані вказані земельні ділянки в суборенду, для яких цілей, на яких умовах та на який строк.

03.03.2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів» укладено договори суборенди цих же земельних ділянок, які 28.03.2015 року та 08.07.2015 року зареєстровано реєстраційною службою Балаклійського районного управління юстиції Харківської області.

Наказ Головним управлінням Держземагентства у Харківській області видано з порушенням вимог земельного законодавства, у зв'язку з чим надання вищевказаних земельних ділянок у користування (оренду) ОСОБА_2, а в подальшому - в суборенду ПАТ «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів» відбулося незаконно.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на доводи позовної заяви.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ПАТ «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів» - Соколова І.Б. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити в його задоволенні. Зазначила, що наказ ГУ Держземагентства у Харківській області від 12.11.2014 року № 3038-СГ, яким передано ОСОБА_2 в оренду земельні ділянки, було видано з дотриманням чинного на той час законодавства на підставі заяв ОСОБА_2 та доданих до заяв документів. Звертаючись у 2014 році до ГУ Держземагентства у Харківській області із заявою про надання земельних ділянок, ОСОБА_2 володів достатнім рівнем знань та навиків для ведення фермерського господарства, оскільки він здобув освіту в аграрному навчальному закладі та працював у відділі безпеки СТОВ «Мрія». Вказала, що ГУ Держземагентства у Харківській області не було зобов'язане перевіряти наявність у ОСОБА_2 сільськогосподарської техніки, оскільки Законом України «Про фермерське господарство» наявність такої техніки, як умови для надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства, не передбачено. Сторонами договорів оренди земельних ділянок було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, встановлених Законом України «Про оренду землі», а відсутність у погодженні ГУ Держземагентства у Харківській області та заяві ОСОБА_2 відомостей про те, кому передаються в суборенду земельні ділянки не є порушенням вимог цього Закону. Зауважила, що обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства є набуття громадянином права на земельну ділянку для ведення фермерського господарства. Тому та обставина, що ОСОБА_2 не створено фермерського господарства, не може бути підставою для визнання незаконним наказу ГУ Держземагентства у Харківській області. Таким чином, відсутні підстави для визнання зазначеного наказу недійсним та його подальшого скасування, а відтак і визнання недійсними договорів оренди, укладених між ГУ Держземагентства у Харківській області і ОСОБА_2, а також договорів суборенди, укладених між ОСОБА_2 і ПАТ «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів» за погодженням із ГУ Держземагентства у Харківській області. Крім того зазначила, що ОСОБА_2 у 2014-2016 роках сплачував орендну плату за використання переданих йому земельних ділянок та відповідні податки, тому порушень інтересів держави, як власника спірних земельних ділянок, не було.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення, в яких просив розглядати справу за його відсутності та відмовити у позові. Зазначив, що 14.10.2014 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держземагентства у Харківській області із заявами про надання в оренду строком на 49 років земельних ділянок, загальною площею 524,0240 га, для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Асіївської сільської ради за межами населених пунктів Балаклійського району Харківської області. До цих заяв ОСОБА_2 було додано необхідні документи. За результатами розгляду його заяв Головним управлінням Держземагентства у Харківській області було видано наказ «Про передачу в оренду земельних ділянок» від 12.11.2014 року № 3038-СГ. У заявах від 14.10.2014 року ОСОБА_2 зазначив, що ведення фермерського господарства буде здійснюватися одноосібно з можливістю використання найманих працівників. Ані Земельним кодексом України, ані Законом України «Про фермерське господарство» вимог стосовно подання доказів наявності сільськогосподарської техніки та інших засобів обробітку земель разом із заявою про надання земельної ділянки не передбачено. Посилання прокурора на відсутність у ОСОБА_2 наміру займатися фермерським господарством на земельних ділянках загальною площею 524,0240 га представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_2 шляхом подання заяв про надання в оренду земельних ділянок реалізував своє волевиявлення та намір отримати земельні ділянки для ведення фермерського господарства. Законом України «Про фермерське господарство» не встановлено строку, протягом якого громадянин зобов'язаний створити та зареєструвати фермерське господарство. Відповідно до вимог цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для отримання земельної ділянки в оренду до заяви необхідно було надавати документи, які підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. ОСОБА_2 разом із заявами до ГУ Держземагентства у Харківській області надав копію відповідного диплома. Тому наказ ГУ Держземагентства у Харківській області від 12.11.2014 року № 3038-СГ було видано відповідно до чинного на той час законодавства. Також на час виникнення спірних правовідносин не підлягали продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Головним управлінням Держземагентства у Харківській області у межах наданої йому компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства за згодою сторін та згідно наказу № 3038-СГ від 12.11.2014 року було укладено договори оренди земельних ділянок із ОСОБА_2 Також представник відповідача зазначив, що укладені 03.03.2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів» договори суборенди вищевказаних земельних ділянок сільськогосподарського призначення є законними, оскільки відповідно до п. 30 договорів оренди землі від 12.12.2014 року, укладених між ГУ Держземагентства у Харківській області і ОСОБА_2, на підставі п.6 ст. 93 Земельного кодексу України, орендар має право передавати в суборенду земельну ділянку або її частину без зміни її призначення, за погодженням з орендодавцем.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, беручи до уваги заперечення відповідачів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

За змістом 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Частинами 2 і 3 ст. 134 ЗК України визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу. Зокрема, земельні торги не проводяться при передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в якому зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Органам, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗК України, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Стаття 123 ЗК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Спеціальним законом, який визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України є Закон України «Про фермерське господарство».

Відповідно до частин першої та другої статті 1 цього Закону фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону України «Про фермерське господарство»).

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 7 цього Закону для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (абзац 2 частини першої статті 7 Закону України «Про фермерське господарство»).

Частинами другою та четвертою статті 7 цього Закону передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

Згідно ч. 7 ст. 7 цього Закону, земельні ділянки для ведення фермерського господарства надаються єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро - і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Отже, спеціальний Закон України «Про фермерське господарство» визначає обов'язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинно бути зазначено не лише про бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті правового регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України «Про фермерське господарство»).

Відповідно до ст. 2 цього Закону відносини, пов'язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Крім того, вказаний Закон передбачає, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми Закону не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для відмови.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) заяву громадянина про надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду відповідна районна державна адміністрація або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.

Отже, спеціальним законом, який визначає порядок надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства, чітко передбачено необхідність згоди відповідної державної адміністрації на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки для фермерського господарства.

Таке положення Закону не суперечить ст. ст. 122-124 ЗК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), оскільки ч. 2 ст. 7 цього Закону вказує на те, що проект відведення земельної ділянки затверджується відповідно до закону, тобто відповідно до порядку, визначеного Земельним кодексом України.

Судовим розглядом встановлено, що 14.10.2014 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держземагентства у Харківській області із заявами про надання в оренду строком на 49 років земельних ділянок для ведення фермерського господарства, загальною площею 524,0240 га, за рахунок земель запасу із земель сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області. До вказаних заяв заявником було додано графічні матеріали земельних ділянок, довідки форми № 6-зем, копії паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, диплома про вищу освіту та обґрунтування розмірів земельних ділянок з урахуванням перспективи діяльності фермерського господарства (т. 1, а.с. 22-109).

Наказом Головного управління Держземагентства у Харківській області «Про надання в оренду земельних ділянок» від 12.11.2014 року № 3038-СГ ОСОБА_2 надано в оренду для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 524,0240 га, розташовані за межами населених пунктів на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області, у тому числі земельні ділянки із кадастровими номерами: НОМЕР_1 площею 12,2492 га, НОМЕР_2 - 7,6822 га, НОМЕР_3 - 50,8377 га, НОМЕР_4 - 17,0636 га, НОМЕР_5 - 65,3559 га, НОМЕР_6 - 7,1788 га, НОМЕР_7 - 6,0675 га, НОМЕР_8 - 6,3591 га, НОМЕР_9 - 8,3644 га, НОМЕР_10 - 9,6048 га, НОМЕР_11 - 5,0371 га, НОМЕР_12 - 53,9184 га, НОМЕР_13 - 37,6478 га, НОМЕР_14 - 65,4008 га, НОМЕР_15 - 52,6895 га, НОМЕР_16 - 51,8794 га, НОМЕР_17 - 42,2551 га, НОМЕР_18 - 7,8761 га, НОМЕР_19 - 4,2704 га, НОМЕР_20 - 12,2862 га (т. 1, а.с. 18, 19).

На підставі вищевказаного наказу 12.12.2014 між ГУ Держземагентства у Харківській області і ОСОБА_2 укладено договори оренди вищевказаних земельних ділянок, які було зареєстровано реєстраційною службою Балаклійського районного управління юстиції Харківської області у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №№ 18010118, 18003054, 18002345, 18006746, 18010937, 18004432, 18008949, 18010532, 18011782, 18011460, 18007368, 18009640, 18005525, 18006218 від 15.12.2014 року та за №№ 18007976, 18003694, 18045850, 18045246, 18042585, 18041513 від 16.12.2014 року (т. 1, а.с. 113-189).

26.02.2015 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Головного управління Держземагентства у Харківській області щодо надання згоди на передачу в суборенду вищевказаних земельних ділянок та 02.03.2015 року Головним управлінням Держземагентства у Харківській області було надано погодження за № 19-20-14-4961/0/9-15 на передачу цих земель в суборенду (т. 2, а.с. 23-28).

03.03.2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів» було укладено договори суборенди цих же земельних ділянок, які було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №№ 20351542, 20349084, 20349993, 20349272, 20349521, 20351415, 20352077, 20349875, 20351855, 20352567, 20351717, 20351980, 20349761, 20350117, 20349643, 20350352, 20351628, 20351653, 20349394 від 28.03.2015 року та за № 22682324 від 08.07.2015 року (т. 1, а.с. 190-250, т. 2, а.с. 1-22).

Однак, ОСОБА_2 при зверненні із заявами про надання в оренду цих земельних ділянок не було підтверджено наявності у нього необхідної матеріально-технічної бази для обробітку такої площі землі (найманих працівників, сільськогосподарської техніки тощо). Зокрема, відсутність зареєстрованої за громадянином ОСОБА_2 власної сільськогосподарської техніки для обробітку землі підтверджується листом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області № 3.1/3901 від 24.05.2017 року (т. 2, а.с. 29)

Крім того, ОСОБА_2 до заяв не було додано відомостей щодо наявної у нього відповідної аграрної освіти або досвіду роботи у сільському господарстві. Так, ОСОБА_2 додано до заяв лише копію диплома серії НОМЕР_21 від 29.06.1982 року, виданого Красноградським технікумом механізації сільського господарства імені Ф.Я. Тимошенка, з якого вбачається, що ОСОБА_2 присвоєно кваліфікацію «техніка-електрика» за спеціальністю «електрифікація сільського господарства» (т. 1, а.с. 24).

Відповідно до Національного класифікатора України «Класифікатор професій» (ДК 003:2010), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 року № 327, кваліфікація «технік-електрик» належить до розділу «технічні фахівці в галузі прикладних наук та техніки» і не стосується освіти в галузі аграрного сектору, в тому числі ведення сільського (фермерського) господарства та, відповідно, може лише застосовуватись як допоміжна галузь у сільському господарстві (сервіс, обслуговування тощо).

Таким чином, освіта ОСОБА_2 у галузі «електрифікації» не стосується ведення сільського (фермерського) господарства, що залишено поза увагою ГУ Держземагентства у Харківській області при розгляді заяв і доданих до них документів заявника.

ОСОБА_2 в обґрунтуваннях не зазначено відомостей щодо членів сім'ї, з числа яких останній планував у подальшому створити фермерське господарство, а також не підтверджено наявність ресурсів для залучення найманих працівників чи оренду сільськогосподарської техніки.

Однак, Головним управлінням Держземагентства у Харківській області під час розгляду заяви ОСОБА_2 не перевірено можливість ним самостійно та працею найманих працівників вести фермерську діяльність, чи мав (має) він власну техніку для обробітку землі, ресурси для залучення найманих працівників чи оренди сільськогосподарської техніки, чи мав ОСОБА_2 потенційних контрагентів, ресурси яких він може на договірних засадах залучити для ведення фермерського господарства, а також чи зможе потенційний орендар проводити діяльність на наданій земельній ділянці.

Таким чином, Головне управління Держземагентства у Харківській області не пересвідчилося в дійсності волевиявлення громадянина ОСОБА_2 на створення фермерського господарства з метою вироблення товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації для отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства, не перевірило, чи матиме можливість фермерське господарство, створене заявником, обробляти орендовані землі, чи буде досягнута законна мета оренди земельних ділянок, тобто чи насправді виникли та існують законні сподівання на здійснення майнового права - оренду землі, чи є такі сподівання практичними в своїй реалізації.

До того ж відповідно до ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство» після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Однак згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 з часу укладення договорів оренди (12.12.2014 року) до цього часу фермерське господарство не зареєстровано (т. 2, а.с. 31-36).

За змістом положень Закону України «Про фермерське господарство» цей закон передбачає особисту участь засновників фермерського господарства (голови) та членів у веденні фермерського господарства з метою реалізації їх ініціатив у сфері товарного сільськогосподарського виробництва. Однак ОСОБА_2 03.03.2015 року, тобто через три місяці після укладення договорів оренди вищевказаних земельних ділянок із ГУ Держземагентства у Харківській області, передав їх у суборенду ПАТ «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів».

При цьому дії з передачі земельних ділянок у суборенду були здійснені ОСОБА_2 як фізичною особою (фермерське господарство останнім не створено), що є порушенням вимог ст. 14 Закону України «Про фермерське господарство», яким передбачено, що лише фермерське господарство, як юридична особа, може передавати земельні ділянки в суборенду.

Вищевказаний факт було залишено ГУ Держземагентства у Харківській області поза увагою при наданні ОСОБА_2 погодження (лист від 02.03.2015 № 19-20-14-4961/0/9-15) на передачу спірних земель в суборенду.

До того ж, ГУ Держземагентства у Харківській області, будучи розпорядником земель державної власності та органом державного контролю, у тому числі в частині дотримання вимог законодавства при укладенні цивільно-правових угод щодо користування земельними ділянками, договори суборенди не перевірялись та не погоджувались, а також останнім не перевірено кому саме будуть передаватись спірні землі в суборенду, для яких цілей, на яких умовах, на який строк тощо.

Крім того, відповідно до довідок з державної статистичної звітності (форма 6-зем) від 01.07.2014 року частина переданих в оренду і суборенду земельних ділянок відповідно до ст. 150 ЗК України належить до особливо цінних земель (чорноземи звичайні середньогумусні міцні легкоглинисті, чорноземи звичайні малогумусні легко глинисті) (т. 1, а.с. 25, 30, 40, зворот а.с. 43, 67).

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. У разі, якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель.

Головним управлінням Держземагентства у Харківській області, всупереч вимогам ст.ст. 122, 123, 124, 134, 186, 186-1 Земельного кодексу України, ст.ст. 7, 8, 14 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), видано наказ від 12.11.2014 року № 3038-СГ, яким без розгляду належним чином розробленої, погодженої та затвердженої землевпорядної документації, незаконно передано у користування ОСОБА_2, а в подальшому передано ОСОБА_2 ПАТ «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів», земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення, загальною площею 524,0240 га.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» діяльність міністерств та інших центральних органів виконавчої влади ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина, безперервності, законності, забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, відповідальності

Частиною 3 ст. 152 ЗК України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з ст. 210 ЗК України угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Статтею 21 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області «Про передачу в оренду земельних ділянок» від 12.11.2014 року № 3038-СГ є незаконним і підлягає скасуванню. Отже, договори оренди земельних ділянок між ГУ Держземагентства у Харківській області і ОСОБА_2, договори суборенди землі між ОСОБА_2 та ПАТ «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів» укладено незаконно та останні підлягають визнанню недійсними, а тому і державна реєстрація вказаних договорів також підлягає скасуванню, а передані у користування за вказаними договорами земельні ділянки підлягають поверненню державі.

Як убачається з матеріалів справи, прокуратурою Харківської області за подання даної позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 4800,00 гривень (т. 1, а.с. 1) та 188 027,16 гривень (т. 2, а.с. 108), усього 192 827,16 гривень. Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову зазначені судові витрати присуджуються з відповідачів у рівних частках по 64 275,72 гривень (192 827,16 / 3 = 64 275,72) з кожного на реквізити прокуратури Харківської області.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 21, 203, 215, 1212, 1213 ЦК України, ст. ст. 93, 116, 122-124, 134, 150, 152, 155, 186-1, 210 ЗК України, ст. ст. 1, 2, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство», ст. 16 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Харківській області «Про передачу в оренду земельних ділянок» від 12.11.2014 року № 3038-СГ.

Визнати недійсними укладені 12.12.2014 року між Головним управлінням Держземагентства у Харківській області та гр. ОСОБА_2 договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, загальною площею 524,0240 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області, скасувавши їх державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №№ 18010118, 18003054, 18002345, 18006746, 18010937, 18004432, 18008949, 18010532, 18011782, 18011460, 18007368, 18009640, 18005525, 18006218 від 15.12.2014 року та за №№ 18007976, 18003694, 18045850, 18045246, 18042585, 18041513 від 16.12.2014 року.

Визнати недійсними укладені 03.03.2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів» договори суборенди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, загальною площею 524,0240 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Асіївської сільської ради Балаклійського району Харківської області, скасувавши їх державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №№ 20351542, 20349084, 20349993, 20349272, 20349521, 20351415, 20352077, 20349875, 20351855, 20352567, 20351717, 20351980, 20349761, 20350117, 20349643, 20350352, 20351628, 20351653, 20349394 від 28.03.2015 року та за № 22682324 від 08.07.2015 року.

Зобов'язати ОСОБА_2 та ПАТ «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів» повернути у власність держави 20 земельних ділянок загальною площею 524,0240 га (кадастрові номери: НОМЕР_1 - 12,2492 га, НОМЕР_2 - 7,6822 га, НОМЕР_3 - 50,8377 га, НОМЕР_4 - 17,0636 га, НОМЕР_5 - 65,3559 га, НОМЕР_6 - 7,1788 га, НОМЕР_7 - 6,0675 га, НОМЕР_8 - 6,3591 га, НОМЕР_9 - 8,3644 га, НОМЕР_10 - 9,6048 га, НОМЕР_11 - 5,0371 га, НОМЕР_12 - 53,9184 га, НОМЕР_13 - 37,6478 га, НОМЕР_14 - 65,4008 га, НОМЕР_15 - 52,6895 га, НОМЕР_16 - 51,8794 га, НОМЕР_17 - 42,2551 га, НОМЕР_18 - 7,8761 га, НОМЕР_19 - 4,2704 га, НОМЕР_20 - 12,2862 га).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_2, ПАТ «Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів» у рівних частках витрати по сплаті судового збору в розмірі по 64 275,72 грн. з кожного за такими реквізитами: прокуратура Харківської області, код 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 05.12.2017 року.

Суддя: