Рішення № 70723592, 24.11.2017, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/2162/17; 2/401/1319/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2017 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Гармаш Т.І. при секретарі Липко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 міського голови ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 міський голова ОСОБА_2 звернувся із зазначеним позовом до ОСОБА_3 та просить публічно спростувати неправдиву інформацію про роботу ОСОБА_2 на Кремль та участь його у сепаратизмі на черговій сесії ОСОБА_1 міської ради, як таку що ганьбить честь, гідність, ділову репутацію. Крім цього просить у відшкодування моральної шкоди стягнути 50000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 21 березня 2017 року на тридцять четвертій сесії ОСОБА_1 міської ради депутат міської ради від фракції «Батьківщина» ОСОБА_3 публічно на його адресу заявив, що він «Працює від Кремля, що він агент і перший сепаратист». Як зазначає позивач, що у буквальному розумінні ця заява є звинуваченням його у тому, що він працює на офіційну владу РФ, оскільки Кремль є офіційною резиденцією президента Російської Федерації та крім цього є прихильником сепаратизму, під яким розуміється політика відокремлення, відділення частини території держави.

Вважає, що твердженням про його працю на Кремль і сепаратизм відповідач фактично прирівнює обраного відповідно українського законодавства міського голову до кримінальних самопроголошених ватажків так званої «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки», ігнорує та свідомо перекручує як вільне волевиявлення мешканців міста ОСОБА_1 на місцевих виборах, так і поширює відомості про його причетність до злочинів проти основ національної безпеки України.

Враховуючи, що під час сесії ведеться трансляція, яка викладається на каналі ОСОБА_1 міського голови в порталі Ютюб та розміщується в мережі Інтернет позивач припускає, що відповідач мав на меті довести до відома необмеженої кількості осіб викривлену інформацію про його діяльність, створити враження про вчинення ним злочинів проти основ національної безпеки України, а тому вважає вказану інформацію, як таку що принижує його честь, гідність та завдає шкоди діловій репутації, а також спричиняє моральні страждання. Моральну шкоду оцінює в 50000 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини та докази, що їх обґрунтовують.

Відповідач позов не визнав та у запереченнях пояснив, що ним була висловлена критика та особиста суб’єктивна думка відносно дій міського голови ОСОБА_2 щодо нагнітання конфліктної ситуації між воїнами АТО та депутатами, підбурювання міським головою конфлікту між воїнами АТО та його колегою, депутатом від ВО «Батьківщина» ОСОБА_4, на захист якого він виступив. Саме зазначені дії міського голови були ним в алегоричній формі, порівняні з діями фашистів, кремля та сепаратистів. Вважає свої вислови оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню та доведенню. Крім цього заперечує проти позовних вимог у частині відшкодування моральної шкоди, та вважає, що позивач не підтвердив її наявність та розмір належними та допустимими доказами.

Заслухавши доводи сторін, з’ясувавши обставини справи, перевіривши докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно розпорядження секретаря Світловодської міської ради Кіровоградської області № 38 від 20 лютого 2017 року на 21 березня 2017 року о 10:00 годині у сесійній залі адмінбудинку була скликана тридцять четверта сесія міської ради сьомого скликання. (а.с.6)

У судовому засіданні був відтворений фрагмент відеозапису тридцять четвертої сесії ОСОБА_1 міської ради (а.с.7) з якого встановлено, що до промови на сесії відповідача ОСОБА_3 передував виступ представника групи воїнів АТО, який серед іншого звернувся до депутатів та зазначив, що депутатом ОСОБА_4 на адресу воїнів АТО була висловлена образлива фраза, а саме, що вони є неосвіченими та просив щоб ОСОБА_4 приніс їм свої вибачення. Після цього слово взяла ОСОБА_5, яка представляє політичну силу «Батьківщина». У своїй промові просила вибачення у воїнів АТО, та просила з розумінням віднестись до слів свого колеги по партії ОСОБА_4 та зазначила, що він не мав на меті образити когось із них, а лише вказав, що для вирішення певних питань потрібні відповідні знання.

Після виступу ОСОБА_5 слово взяв ОСОБА_3 та у своїй промові привів приклади з історії та, зокрема, вказав, що до конфліктів та воєн народи підштовхують харизматичні лідери. Порівняв діяльність ОСОБА_1 міського ОСОБА_2 у місті ОСОБА_1, яка призводить до конфліктів серед мешканців міста з діяльністю лідерів держав, які розбурхують конфлікти між народами, та висловив таку фразу: « Ви що працюєте від Кремля, ви їхній агент і перший сепаратист».

З відеозапису тридцять дев’ятої сесії ОСОБА_1 міської ради, який був відтворений у судовому засіданні вбачається що ОСОБА_3 у своїй промові зазначає, що він готовий вибачиться перед ОСОБА_1 міським головою ОСОБА_2 за «сепаратиста». У відповідь на це ОСОБА_1 міський голова ОСОБА_2 зазначив, що він не ображається, але вказав, що це привід звернутися до суду із позовом, яким він скористається.

Вирішуючи питання щодо суті позовних вимог та норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд зазначає, що за змістом ч. 4 ст. 32 Конституції України та ст. 277 ЦК України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ч. 1, ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Оціночними судженнями, з огляду на приписи ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію», за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно -стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вказано, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Пленум Верховного Суду України у пункті 21 постанови №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз’яснив, що при поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету міністрів ОСОБА_6 Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської ОСОБА_6 Європи про право на недоторканість приватного життя. Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися виставити себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

У зв’язку з цим, межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Даючи згоду на обрання чи призначення на публічну посаду, особа повинна усвідомлювати, що в силу необхідності дотримання принципів публічності, відкритості та підзвітності влади, що закріплені в статтях 3, 6, 19, 57 Конституції України, її посадова і професійна діяльність буде знаходитися під пильним наглядом суспільства. Межі оцінки і критики вчинків, висловлювань чи бездіяльності публічної особи є значно ширшими, ніж такі межі в оцінці звичайної людини.

Позивач ОСОБА_1 міський голова ОСОБА_2 в силу посади, яку він обіймає є публічною особою, а тому у розумінні зазначених правових норм межі оцінки і критика його вчинків є ширшими у порівнянні з оцінкою діяльності пересічного громадянина.

Аналізуючи зміст промови відповідача ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що вона не містить твердження про конкретні факти, які можливо перевірити, а відтак підтвердити чи спростувати.

Зазначене свідчить про те, що по суті промова відповідача є його оціночним судженням з використання мовно-стилістичного засобу (алегорії) та містить критичну оцінку діяльності ОСОБА_1 міського голови ОСОБА_2, в даному випадку стосовно його відношення до виникнення конфліктних ситуацій між депутатами та воїнами АТО.

З огляду на те, що оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, суд не бере до уваги надані позивачем докази, а саме копію його трудової книжки в якій відображена його трудова діяльність(а.с.49-51 та публікацію в газеті «ОСОБА_1 вечірній» у якій волонтерами та моряками-прикордонниками висловлені слова подяки ОСОБА_1 міському голові спонсорську допомогу захисникам України.

Доводи позивача ОСОБА_1 міського голови ОСОБА_2, про те що у своїй промові відповідач ОСОБА_3 прирівняв його до кримінальних самопроголошених ватажків так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» тимчасово окупованих територій та його діяльності спрямованої проти національної безпеки України не підтверджуються самим змістом промови, а відтак суд розцінює вказані доводи як довільне тлумачення позивачем слова «агент» «сепаратист».

Беручи до уваги зазначені обставини, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 міського голови ОСОБА_2 не ґрунтуються на законі та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та ст. 277 ЦК України, ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII, керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,217,218 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 міського голови ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про зобов’язання ОСОБА_3 публічно спростувати неправдиву інформацію про роботу ОСОБА_2 на Кремль та участь його у сепаратизмі на черговій сесії ОСОБА_1 міської ради, як таку що ганьбить честь, гідність, ділову репутацію, та відшкодування моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду : ОСОБА_7

24.11.2017