Рішення № 70721135, 28.11.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/4939/15-ц 22-ц/774/1272/К/17

Справа № 211/4939/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1272/К/17 суддя Бардін О.С.

Категорія - 27 (ІV) Доповідач – Бондар Я.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.

секретар - Видрик А.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі, в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України за наявними у справі матеріалами, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» та представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 рокуПублічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_2» (далі – ПАТ «ВіЕйБіБанк») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, посилаючись на те, що 03 липня 2008 року між ОСОБА_3 та Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський ОСОБА_2» (далі – ВАТ«ВіЕйБіБанк»), правонаступником якого є ПАТ «ВіЕйБіБанк» укладено кредитний договір №206-08/в, відповідно до умов якого банк надав відповідачу в кредит грошові кошти у сумі 18700,00 Євро, що складає еквівалент 143337,75 грн. за курсом НБУ на момент укладання договору із встановленням плати за користування кредитними коштами в розмірі 14 % річних, а з 19.11.2008 року - 17% річних строком до 02 липня 2018 року.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором в частині своєчасного погашення кредиту та відсотків за його користування, виникла заборгованість, яка станом на 03.08.2015 року склала в гривневому еквівалентні 516994,30 грн.

За таких обставин, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитом в сумі, що в гривневому еквівалентні становить 516994,30 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 16191 євро 26 євроцентів, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 02.07.2015 р. становить 377532,81 грн.; відсотки за користування кредитом - 2803 євро 97 євроцентів, що в гривневому еквіваленті становить 65380,38 грн.; комісія за РО - 10350,49 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту (неустойки) штраф – 6373,62 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 березня 2017 року позов ПАТ «ВіЕйБіБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 206-08/в від 08.07.2008р. станом на 02.07.2015 року: прострочену заборгованість за кредитом 6861 (шість тисяч вісімсот шістдесят один) євро 90 євроцентів, що в гривневому еквіваленті станом на 02.07.2015р. складає 159999 гривень 43 копійки; відсотки за користування кредитом 2803 євро 97 євроцентів, що в гривневому еквіваленті станом на 02.07.2015р. складає 65380 гривень 38 копійок; комісію за РО - 10350 гривень 49 копійок; пеню за несвоєчасне погашення кредиту - 63730 гривень 62 копійки.

В іншій частині в позові відмовлено.

Додатковим рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 березня 2017 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 4491 гривня 91 копійка.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ «ВіЕйБіБанк» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення простроченої заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9329,36 Євро та стягнути з відповідача на користь позивача тіло кредиту в розмірі 16191,26 Євро, посилаючись на незаконність ухваленого в цій частині рішення, оскільки судом не враховано, що сплачені відповідачем грошові кошти від 06.10.2014 року в розмірі 248,50 грн., від 06.10.2014 року в розмірі 48764,51 грн, від 28.10.2014 року в розмірах 106150 грн., 1820,00 грн., 550,05 1500 грн., всього на суму 159999,96 грн. вже враховані банком та відповідно до п.2.5.5 умов укладеного кредитного договору по черговості погашення зобов’язання перераховані на погашення процентів за користування кредитом, прострочених на строк понад 31 день, в сумі 9460, євро та комісії, простроченої на строк понад 31 день, в сумі 1500,00 грн. У зв’язку з чим представник позивача вважає, що судом неправомірно зменшено тіло кредиту на 9329,36 євро.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 ставить питання про зміну рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутих сум, відмовивши в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом в розмірі 2803 євро 97 євроцентів, що в гривневому еквіваленті станом на 02.07.2015р. складає 65380 гривень 38 копійок; комісії за РО – в розмірі 10350 гривень 49 копійок та пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 63730 гривень 62 копійки. Вважає, що суд в порушення ст. 614 ЦК України не врахував відсутності її вини з невиконання зобов’язання, оскільки її не було повідомлено позивачем про скасування рішення засідання Вищого Кредитного комітету у ПАТ «ВіЕйБі Банк» від 19.09.2014 року, згідно протоколу № 274, щодо прощення частини боргу за кредитним договором №206-08/в від 03 липня 2008 року, укладеним з нею, а тому умислу на невиконання зобов’язання вона не мала, сплативши грошові кошти в 2014 року відповідно до досягнутої домовленості. Тому вважає, що підстави для нарахування заборгованості по відсоткам та штрафам за невиконання нею зобов’язання відсутні.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу, позивач ПАТ «ВіЕйБі Банк» просив відхилити апеляційну скаргу представника відповідача та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, і заявлених позовних вимог, заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга представника відповідача - відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 липня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_2», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕйБі Банк» укладено кредитний договір № 206-08/в, банк надав відповідачу в кредит грошові кошти у сумі 18700,00 Євро, що складає еквівалент 143337,75 грн. за курсом НБУ на момент укладання договору зі встановленням плати за користування кредитними коштами в розмірі 14 % річних строком до 02 липня 2018 року.

Додатковою угодою № 1 від 19.11.2008 року до договору № 206-08/в від 03.07.2008 року змінено розмір процентів за користування кредитними коштами до 17% річних (а.с. 31).

Додатковим договором № 2 від 29.05.2009року до договору № 206-08/в від 03.07.2008 року змінено розмір процентів за користування кредитними коштами до 14% річних (а.с. 30).

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором в частині своєчасного погашення кредиту та відсотків за його користування, виникла заборгованість, яка станом на 03.08.2015 року склала в гривневому еквівалентні 516994,30 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 16191 євро 26 євроцентів, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 02.07.2015 р. становить 377532,81 грн.; відсотки за користування кредитом - 2803 євро 97 євроцентів, що в гривневому еквіваленті становить 65380,38 грн.; комісія за РО - 10350,49 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту (неустойки) штраф – 6373,62 грн. (а.с. 4).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту неналежного виконання зобов’язання за укладеним кредитним договором позичальником ОСОБА_3 в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, та права ПАТ «ВіЕйБі Банк», у зв’язку з цим, вимагати від відповідача дострокового повернення заборгованості за кредитним договором. При цьому, враховуючи те, що відповідачем здійснено погашення заборгованості на загальну суму 159999,96 грн., суд дійшов висновку, що розмір простроченої заборгованості за кредитом повинен бути зменшений на цю суму, а позов задоволений частково.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту укладеного між сторонами кредитного договору №206-08/в від 03.07.2008 року вбачається, що ВАТ «ВіЕйБі Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕйБі Банк», надав ОСОБА_3 кредитні кошти у розмірі 18700,00 Євро, що складає еквівалент 143337,75 грн. за курсом НБУ на момент укладання договору із встановленням плати за користування кредитними коштами в розмірі 14 % річних.

Відповідно до п. 1.3. укладеного між сторонами кредитного договору, строк його дії встановлено по 02 липня 2018 року включно (а.с. 5-18).

За обслуговування кредиту встановлена плата в розмірі 14% річних (п.1.4 кредитного договору).

Як вбачається зі змісту кредитного договору, сторони встановили як строк дії договору – повернення кредиту, сплату процентів за користування ним в строк до 02 липня 2018 року включно, так і строки виконання зобов’язань зі щомісячним погашенням платежів (для процентів за користування кредитом) – згідно з Графіком погашення кредиту, щомісячно «03» числа.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Свої зобов’язання за кредитним договором банк виконав належним чином, надавши відповідачу ОСОБА_3 кредит в розмірі 18700,00 Євро, що еквівалентно 143337,75 грн. (а.с. 36).

Однак, відповідач ОСОБА_3 взяті на себе зобов’язання належним чином не виконувала, вчасно не вносила платежі за користування кредитними коштами, внаслідок чого утворилася заборгованість станом на 03.08.2015 року в гривневому еквівалентні 516994,30 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець маж право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Право банку достроково вимагати погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування ним та інших платежів передбачено п. 2.7.1, 3.2.4 кредитного договору.

Отже, у випадку пред’явлення вимоги про дострокове повне повернення позики та належних кредитору процентів вважається, що строк договору настав і позичальник повинен повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти.

При цьому, вимога про дострокове повернення позики та належних процентів може бути задоволена шляхом добровільного повернення позичальником заборгованості або її стягнення в судовому порядку за судовим рішенням.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 06.07.2016 року у справі № 6-118цс16, який, у відповідності до приписів ст. 360-7 ЦПК України, повинен враховуватися місцевими загальними судами при застосуванні аналогічних норм права.

Аналогічні правові позиції з цього приводу висвітлювалися Верховним Судом України також у постановах від 21.01.2015 року у справі № 6-190цс14, 27.01.2016 року у справі 6-990цс15.

У зв’язку з порушенням боржником ОСОБА_3 умов кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за його користування у встановлені договором строки, банк, відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України та умов кредитного договору, використав право достроково вимагати стягнення з позичальника ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором, пред’явивши позов до суду.

Таким чином, пред’явивши вимогу про повне дострокове повернення всієї суми кредиту і пов’язаних із ним платежів, кредитор ПАТ «ВіЕйБі Банк», змінив строк виконання основного зобов’язання, який вважається таким, що настав для позичальника ОСОБА_3, що зумовило для неї виникнення обов’язку в цей строк повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти та інші платежі.

Отже, встановивши факт неналежного виконання ОСОБА_3 зобов’язання за укладеним кредитним договором щодо погашення кредиту, сплати відсотків за його користування відповідно до вищенаведених умов договору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обов’язок відповідача ОСОБА_3 нести відповідальність перед банком щодо погашення заборгованості по кредиту достроково.

Разом з тим, визначаючи розмір заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем здійснено погашення заборгованості на загальну суму 159999,96 грн., а тому пред’явлений позивачем розмір простроченої заборгованості за кредитом повинен бути зменшений на цю суму.

Однак, з таким висновком колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.

За даними розрахунку позивача розмір заборгованості за кредитом становить загальну суму 516994,30 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 16191 євро 26 євроцентів, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 02.07.2015 р. становить 377532,81 грн.; відсотки за користування кредитом - 2803 євро 97 євроцентів, що в гривневому еквіваленті становить 65380,38 грн.; комісія за РО - 10350,49 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту (неустойки) штраф – 6373,62 грн. (а.с. 4).

При цьому, як видно з розрахунку, сплачені відповідачем грошові кошти у жовтні 2014 року на загальну суму 159999,96 грн. враховані банком та відповідно до п.2.5.5 умов укладеного кредитного договору відповідно до черговості погашення зобов’язання перераховані на погашення процентів за користування кредитом, прострочених на строк понад 31 день, в сумі 9460 євро та комісії, простроченої на строк понад 31 день, в сумі 1500,00 грн.

Отже, з викладеного вбачається, що сума грошових коштів на погашення кредитної заборгованості позивачем врахована при розрахунку заборгованості станом на 03.08.2015 року й подвійному врахуванню не підлягає.

У зв’язку з чим, колегія суддів повністю погоджується з доводами апеляційної скарги позивача й вважає, що судом неправомірно зменшено тіло кредиту на суму 9329,36 євро.

При цьому доводи апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 про неврахування відсутності її вини у невиконанні грошового зобов’язання, оскільки її не було повідомлено позивачем про скасування рішення засідання Вищого Кредитного комітету у ПАТ «ВіЕйБі Банк» від 19.09.2014 року, згідно протоколу № 274, щодо прощення частини боргу за кредитним договором №206-08/в від 03 липня 2008 року, укладеним з нею, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.03.2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.12.2016 року, яке у відповідності до ч.3 ст. 61 ЦПК України, має преюдиційне зазначення, встановлено, що основне зобов’язання за кредитним договором № 206-08/в від 03.07.2008 року, укладеними між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_3 не припинилося, а відтак не припинився обов’язок позичальника з належного виконання умов кредитного договору (а.с. 143-145, 146-149).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника відповідача підлягає відхиленню, а апеляційна скарга позивача – задоволенню, рішення суду першої інстанції та додаткове рішення – скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи те, що при поданні позовної заяви позивачем судовий збір не сплачувався, оскільки у відповідності до п.22 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збору в чинній на час звернення до суду з позовом редакції, позивач був звільнений від його сплати, а за подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4941,11 грн., то колегія суддів приходить до висновку, що з ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3654,00 грн., а також на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» - судовий збір в розмірі 4941,11 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» - задовольнити.

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 – відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 березня 2017 року та додаткове рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 березня 2017 року від 23 березня 2017 року – скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» заборгованість за кредитним договором № 206-08/в від 03.07.2008 року станом на 03.08.2015 року в розмірі 516994,30 грн. (п’ятсот шістнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто чотири грн. тридцять коп.), що складається з заборгованості за кредитом - 16191 євро 26 євроцентів, що станом на 02.07.2015 року еквівалентно 377532,81 грн.; відсотків за користування кредитом - 2803 євро 97 євроцентів, що станом на 02.07.2015 року еквівалентно 65380,38 грн.; комісії за РО - 10350,49 грн.; пені за несвоєчасне погашення кредиту (неустойки) штраф – 6373,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 3654,00 грн., а також на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_2» судовий збір в розмірі 4941,11 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: