Постанова № 70717202, 29.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 р. Справа № 818/1164/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 по справі № 818/1164/17

за позовом ОСОБА_1

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

про стягнення коштів та середнього заробітку,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про стягнення коштів в сумі 4551,67 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 49745 грн. Свої вимоги мотивує тим, що Конотопською ОДПІ при її звільненні безпідставно утримано з її заробітної плати суму допомоги по безробіттю в розмірі 4551,67 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 позовні вимоги ОСОБА_1задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (пр. Миру, 2, м. Конотоп, Сумська область, код ЄДРПОУ 39501786) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти в сумі 4551,67 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 49745 грн., а всього 54296,67 грн. (п'ятьдесят чотири тисячі двісті дев'яносто шість грн. 67 коп.).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обгрунтовує тим, що при звільненні ОСОБА_1 належні їй суми були виплачені своєчасно та в повному обсязі. Кошти в сумі 4551,67 грн., які були отримані позивачем як допомога по безробіттю за період з 11.05.2016 по 16.06.2016 підлягали компенсації Конотопською ОДПІ Головного управління ДФС у Сумській області на користь Фонду соціального страхування на випадок безробіття, тому вказана сума не була виплачена ОСОБА_1

Позивачка в судому засіданні суду апеляційної інстанції в режимі відеоконференції проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив апеляційну скаргу задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 01.07.1994 ОСОБА_1 працювала в Конотопській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області.

Наказом Конотопської ОДПІ від 04.04.2016 №16-о ОСОБА_1 була звільнена з посади головного державного інспектора відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 у справі №818/551/16, задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про скасування наказу № 16-0 від 04.04.2016 "Про звільнення"; поновлено на посаді головного державного інспектора відділу податку на прибуток, місцевих, ресурсних, рентних та неподаткових платежів управління оподаткування юридичних осіб Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області; стягнено з Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5940,53грн.

На виконання постанови суду, наказом Конотопської ОДПІ від 01.07.2016 ОСОБА_1 було поновлено на посаді та виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5940,53 грн. (а.с.27).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016 була скасована постанова Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 в частині стягнення з Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 5940,53 грн. Зобов'язано Конотопську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 квітня 2016 року по час поновлення на роботі.

Відповідно до довідки Конотопського МРЦЗ ОСОБА_1 за період з 11.05.2016 р. по 16.06.2016 р. було отримано 4551,67 грн. допомоги по безробіттю.

Наказом Конотопської ОДПІ від 15.09.2016 №38-о ОСОБА_1 звільнено з посади згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Листом від 31.01.2017 №222/04 Конотопський міськрайцентр зайнятості повідомив Конотопську ОДПІ про необхідність повернення коштів в сумі 6273,93 грн., виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 (а.с.28).

При звільненні ОСОБА_1 з роботи відповідачем відраховано з належних позивачу сум виплат під час звільнення суму допомоги по безробіттю в розмірі 4551,67 грн.

Не погодившись із такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду із вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що трудовим законодавством визначений вичерпний перелік підстав відрахувань із заробітної плати працівника, а тому відрахування з належних позивачу сум виплат під час звільнення суми допомоги по безробіттю в розмірі 4551,67 грн. є протиправним.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Із п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Відповідно до абз. 1 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі, коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Як вбачається з матеріалів справи, нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04.04.2016 по 30.06.2016, відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016, проведено в день звільнення ОСОБА_1 15.09.2016, за утриманням допомоги по безробіттю в сумі 4551,67 грн.

Таким чином спірним у вказаній справі є правомірність дій відповідача з нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу з відрахуванням з цієї суми виплаченої позивачці допомоги по безробіттю, а не дії відповідача щодо відрахування із заробітної плати відповідних сум для покриття заборгованості перед Конотопським міськрайцентром зайнятості, як помилково встановлено судом першої інстанції.

При цьому колегія суддів зазначає, що положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 "Про практику розгляду судами трудових спорів", при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій працездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час.

Таким чином, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає зменшенню на суму отриманої позивачем допомоги по безробіттю.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання суду першої інстанці на приписи статті ст. 127 КЗпП України, якою встановлено вичерпні випадки відрахування із заробітної плати працівника у випадку наявності заборгованості працівника перед підприємством, в якому він працює, та зазначає, що в даному випадку застосуванню полягають норми ст. 235 КЗпП України.

Крім того, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016 була скасована постанова Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2016 в частині стягнення з Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 5940,53 грн. Зобов'язано Конотопську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 квітня 2016 року по час поновлення на роботі.

Тобто, вказаний вище обов'язок з обчислення середнього заробітку, згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, корепондований до повноважень органу, з якого ОСОБА_1 було незаконно звільнено, та у випадку незгоди із обчисленням вказаних спірних сум, присуджених згідно із судовим рішенням, позивачка має право вчинити дії, спрямовані на примусове виконання цього рішення, в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Тобто законодавець встановив чітке правило, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо правомірності дій відповідача та своєчасності виплати всіх сум, що належили позивачки під час звільнення, колегія суддів вважає необгрунтованими вимоги позивачки про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 49745 грн.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних висог ОСОБА_1

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно з ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального права, а тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління ДФС у Сумській області задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 по справі № 818/1164/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про стягнення коштів та середнього заробітку відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Ральченко І.М. Катунов В.В. Повний текст постанови виготовлений 04.12.2017.