Ухвала суду № 70717009, 04.12.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"04" грудня 2017 р. Справа № 806/1830/17

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" вересня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій неправомірними, зобов'язання надати повну та достовірну інформацію на звернення від 12.06.2017 р. ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати неправомірними дії (бездіяльність) Міністерства внутрішніх справ України в частині ненадання повної та недостовірної інформації на звернення від 12 червня 2017 року.

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України надати повну та достовірну інформацію на звернення від 12 червня 2017 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України в частині не надання ОСОБА_3 відповіді про результати розгляду його звернення від 12.06.2017.

Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України надати ОСОБА_3 відповідь про результати розгляду його звернення від 12.06.2017.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_3 направив до відповідача звернення датоване 12.06.2017, в якому просив повідомити:

1) чи відома інформація, що він звернувся до Головного сервісного центру МВС України та Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області щодо корупційних правопорушень державного службовця ОСОБА_4, який підробляв головою ОСББ "Теплий стан" та був розпорядником банківських рахунків поза державною службою;

2) чи відома інформація, що в подальшому державні службовці та посадові особи Головного сервісного центру МВС України та Регіонального сервісного центру МВС в Житомирській області приховують ознаки злочину з боку підлеглих, які викрадають та розповсюджують документи з ознаками злочину за ст.ст.163, 185 КК України.

Зазначений запит на адресу МВС України позивачем було направлено 14.06.2017, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією квитанції.

Відповідно до ст.40 Конституції України держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 1 Закону України "Про інформацію" передбачено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно ч. 6 ст. 5 Закону України "Про звернення громадян", письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

Відповідно ч. 1 ст. 14 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Частиною 1 ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян " якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Аналогічне положення і закріплене в пункті 5.2.3 Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України (затверджене наказом МВС України від 10.10.2004 №1177 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.10.2004 №1361/9960) передбачено, що щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін повинно бути прийняте рішення, зокрема, надіслати за належністю до іншого органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції апарату МВС, закладів, установ. підприємств, що належать до сфери управління МВС, про що одночасно повідомити автора.

У матеріалах справи міститься лист Головного сервісного центру МВС України від 21.06.2017 адресований ОСОБА_3, в якому останнього повідомлено про розгляд його звернення.

Разом з тим, доказів того, що саме відповідачем позивача письмового було повідомлено про те, що його звернення було направлено за належністю до ГСЦ, як того передбачає ч.3 ст.7 Закону, тобто про результати розгляду цього звернення, у матеріалах справи не міститься.

Отже, позивач про факт направлення свого звернення до іншого органу повідомлений не був.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненадання позивачу відповіді про результати розгляду його звернення від 12.06.2017, як це передбачено ч.3 ст.7 названого Закону.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, як такі, що ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування цього судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" вересня 2017 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський