Ухвала суду № 70716327, 04.12.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

Справа: № 826/2769/16 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 грудня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року позивач, ОСОБА_3, звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 10 грудня 2015 року №ХІ-001/2015 про залишення без змін рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 16 квітня 2015 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та враховуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Постановлюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку викладеним обставинам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Обґрунтовуючи дотримання строків звернення до адміністративного суду, позивач зазначає, що застосуванню підлягають положення ст.. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, у частині визначення шестимісячного строку звернення з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України встановлено можливість встановлення строку звернення до адміністративного суду нормами інших законів України.

Разом з тим, під «іншими законами» розуміються закони, які встановлюють строки звернення до адміністративного суду з вимогою вирішити публічно - правовий спір.

Сторонами не заперечується, що предметом даного спору є рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 10 грудня 2015 року №ХІ-001/2015 про залишення без змін рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 16 квітня 2015 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_3.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Отже, при обчисленні строку звернення до адміністративного суду у даній справ застосуванню підлягають положення ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

За загальним правилом строк звернення до адміністративного суду обраховується з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У силу вимог ст.. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, з початок перебігу строку звернення до суду визначено альтернативно - це день, коли особа: 1) дізналася або 2) повинна була дізнатися про порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 грудня 2015 року на засіданні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури проголошено резолютивну частину оскаржуваного рішення. Копію рішення, у тексті якого прямо та однозначно зазначено про наявність у діях адвоката ОСОБА_3 порушення вимог ч. 4 ст. 17, ч. 1 ст. 27 Правил адвокатської етики. Копію рішення позивач отримала засобами поштового зв'язку 19 січня 2016 року.

До з адміністративним позовом ОСОБА_3 звернулась 29 квітня 2016 року.

Тобто, позивачем пропущено строк звернення до суду - близько 5 місяців з моменту прийняття оскаржуваного рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які можуть бути визнанні поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення.

У апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції порушено таємницю нарадчої кімнати.

Згідно з ч. 1 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Зазначених обставин судом апеляційної інстанції не встановлено.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Виходячи з вищезазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 202, 205, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку, визначеному ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст виготовлено 04.12.2017

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма