Постанова № 70716031, 30.11.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2017 р.Справа № 915/849/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.

(склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду №1084 від 18.09.2017р. щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.09.2017р. )

при секретарі судового засідання Станковій І.М.

за участю представників сторін:

від ТОВ «Техноторг-Дон» - ОСОБА_1 - за довіреністю;

від Жовтневого управління водного господарства - ОСОБА_2 - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон»

на рішення господарського суду Миколаївської області від 27 липня 2017 року

по справі №915/849/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон»

до Жовтневого управління водного господарства, наразі Вітовське управління водного господарства (перейменування)

про стягнення збитків в сумі 271200грн.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судових засіданнях 17.10.2017р. та 09.11.2017р. оголошувались перерви відповідно до ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні 30.11.2017р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

03.08.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» (надалі позивач, ТОВ «Техноторг-Дон») звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Жовтневого управління водного господарства (надалі відповідач, Жовтневе УВГ), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь збитки в сумі 271200грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Техноторг-Дон» зазначило, що 30.12.2013р. між Жовтневим управлінням водного господарства (Замовник) та ОСОБА_3 «Техноторг-Дон» (Учасник) укладений договір про закупівлю товару за державні кошти, за умовами якого учасник зобовязався в 2013 році поставити замовнику товар, зазначений у п.1.2 цього договору (Трактори сільськогосподарські 28.30.2), а замовник - прийняти і оплатити такий товар. На виконання умов договору позивач передав відповідачу ОСОБА_3 на загальну суму 148800грн., відповідач зобовязався сплатити товар з моменту підписання видаткової накладної, а саме 31.12.2013р. Проте відповідач в порушення умов договору здійснив оплату товару лише 20.05.2016р., тобто з часу поставки пройшло майже 2,5 роки. Впродовж вказаного часу вартість товару на ринку сільськогосподарської техніки зросла до 420000грн. Отже сума збитків 271200грн. (420000грн.-148800=271200) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як неодержані доходи; протиправність поведінки відповідача встановлена постановами Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015р. по справі №915/2259/14 та від 05.04.2016р. по справі №915/1941/15.

З посиланням на норми ст.ст.614,623 ЦК України, ст.226 ГК України позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.10.2016р. у справі в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2016р. рішення господарського суду Миколаївської області від 12 жовтня 2016 року по справі № 915/849/16 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 «Техноторг-Дон» до Жовтневого управління водного господарства про стягнення 271200,00грн. задоволено стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 271200,00 грн. в рахунок відшкодування збитків за договором про закупівлю товару за державні кошти від 30.12.2013р.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2017р. касаційну скаргу Вітовського управління водного господарства (Жовтневе управління водного господарства) на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2016р. у справі №915/849/16 господарського суду Миколаївської області задоволено частково; рішення господарського суду Миколаївської області від 12.10.2016р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2016р. у справі № 915/849/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.05.2017р. прийнято справу №915/849/16 до провадження.

22.06.2017р. відповідач подав суду першої інстанції пояснення.

Під час нового розгляду справи позивачем подано місцевому господарському суду додаткові письмові пояснення (22.06.2017р. та 11.07.2017р.), в яких позивач з урахуванням вказівок, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 21.03.2017р. вказав, що внаслідок невиконання відповідачем свого зобовязання щодо сплати вартості товару, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 у справі №915/1941/15 з Жовтневого управління водного господарства на користь ТОВ «Техноторг Дон2 стягнуто 148800грн. основного боргу, 110448,03грн. збитків від інфляції, 8426,56грн. 3% річних, 4017,38 грн. судового збору. Стягнення зазначених штрафних санкцій здійснено на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Позивач посилаючись на ст. 612, ст.623, ст.614 ЦК України вказав, що притягнення до цивільно правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно правової відповідальності. При цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків є субєкт та обєкт правопорушення, а також субєктивна та обєктивна сторона. Субєктивну сторону становить вина боржника. Таким чином, законодавцем розмежовано та не ототожнюється відповідальність за порушення зобовязання у вигляді відшкодування збитків та відповідальність за порушення грошового зобовязання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних, та регулюється різними нормами права, зокрема ст. 623 та ст. 625 ЦК України. 30.12.2013 представниками сторін підписано видаткові накладні №17263, один примірник з яких, разом із рахунком на оплату по замовленню №20372, був переданий позивачем відповідачу. У вказаних документах був зазначений рахунок. Вказаний рахунок був зареєстрований відповідачем в Управлінні Державної казначейської служби України в Жовтневому районі Миколаївської області для виконання 30.12.2013. Посилання відповідача на неможливість вчасно виконати свої грошові зобовязання через відсутність у нього належних банківських реквізитів позивача є безпідставними, а твердження про неможливість оплатити вартість товару на рахунок відкритий в ПАТ Банк Форум, як і ненадання інформації про відкриті рахунки в інших банківських установах не відповідає дійсності. Про наявність вини відповідача свідчать висновки, які викладені у постанові Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015р. у справі №915/2259/14 та постанові Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 у справі №915/1941/15.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.07.2017р. (суддя Семенчук Н.О.) в позові відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано посиланням на норми ст.ст.22, 611, 614, ч.4 ст.623 ЦК України, ст.ст.224, 225(ч.1), ч.2 ст.218 ГК України та вмотивовано наступним. На виконання умов договору від 30.12.2013р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 148000грн., що підтверджується видатковою накладною №17263 від 30.12.2013р. та довіреністю №144 від 30.12.2013р. Проте відповідач сплатив вартість товару 20.05.2016р. (після звернення позивача до суду з позовом про стягнення коштів). У відповідності до п. 1.2 Договору позивачем була складена видаткова накладна №17263 від 30.12.2013 та виставлений відповідачу рахунок №20372 від 30.12.2013 на суму 148800,00 грн. із зазначенням банківських реквізитів: ПАТ Банк Форум, м.Київ, МФО 322948, р/р 26000301142841 для здійснення оплати за товар. Відповідачем 30.12.2013р. здійснено реєстрацію фінансових та юридичних зобовязань на суму 148800грн., яка взята на облік Управлінням ДКСУ у Жовтневому районі Миколаївської області, реєстр бюджетних фінансових та бюджетних зобовязань було сформовано на підставі договору державної закупівлі від 30.12.2013, видаткової накладної №17263 від 30.12.2013 та рахунку №20372 від 30.12.2013, що підтверджує взяття бюджетного фінансового зобовязання за банківськими реквізитами зазначеними позивачем у фінансовому документі: ПАТ Банк Форум, м.Київ, МФО 322948, р/р 26000301142841. Листом від 22.01.2015р. №02-08/66 Управління ДКС України у Жовтневому районі Миколаївської області в доповнення до листа Управління ДКС України у Жовтневому районі Миколаївської області від 24.11.2014 №02-08/1285 надало відповідь Жовтневому управлінню водного господарства, про те, що реєстр бюджетних зобовязань та бюджетних фінансових зобовязань розпорядників бюджетних коштів по КПКВК 2407050 Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами КЕКВ 3110 Придбання обладнання і предметів довгострокового користування на суму 148800,00 грн. було повернуто без виконання у звязку із неможливістю технічного опрацювання, а саме код МФО банку отримувача коштів був відсутній в базі даних АС Казна-Е. Факт того, що відповідачем була здійснена сплата заборгованості по Договору після надання позивачем відповідачу довідки банку ПАТ Сбербанк за вих. №998/62-5, про дійсність розрахункового рахунку №260040133101, який зазначений у Договорі від 30.12.2013 та є відмінним від банківських реквізитів зазначених позивачем у рахунку на оплату №20372 від 30.12.2013 та видатковій накладній №17263 від 30.12.2013 (ПАТ Банк Форум, м.Київ, МФО 322948, р/р 26000301142841), позивачем не спростовано. Враховуючи, що для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: - протиправна поведінка боржника; - наявність збитків; - причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; - вина боржника, та беручи до уваги, те що відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обовязку з відшкодування збитків, то у задоволенні позову слід відмовити.

Не погодившись з рішенням суду від 27.07.2017р., ТОВ Техноторг-Дон звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що не згоден з рішення з огляду наступного:

- господарський суд Миколаївської області при новому розгляді не виконав вказівки Вищого господарського суду України, щодо необхідності дослідження саме розміру суми збитків;

- в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016р. по справі №915/1941/15 досліджено відносини, які склались між позивачем та відповідачем та встановлено, що: посилання відповідача на неможливість виконати свої зобов`язання за Договором від 30.12.2013р. через відкликання банківської ліцензії ПАТ «Банк Форум» та не повідомлення позивачем інших банківських реквізитів, на які можливо здійснити перерахування коштів у сумі 148800грн., не заслуговують на увагу, оскільки між: датою виставлення позивачем рахунку оплати (30.12.2013р.) та датою відкликання банківської ліцензії (13.06.2014р.) минуло майже півроку. Більш того, відкликання банківської ліцензії відбулось після закінчення строку дії Договору від 30.12.2013р. (31.12.2013р.), в той час як Жовтневе управління водного господарства відповідно до п.6.1.1 зобовязане своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар, а саме після виставлення рахунку;

- відповідач, будучи обізнаним про наявність іншого рахунку у ТОВ «Техноторг-Дон» №260040133101 відкритий в ПАТ «Дочірній банк «Сбербанк Росії» (інформація про який міститься в самому Договорі від 30.12.2013 в розділі 12 «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін»), вдався до безглуздого листування про те, що цей рахунок закритий, але така інформація не відповідала дійсності, про що суду наголошувалось, але останнім це не прийнято до уваги;

- відповідачу також був відомий і третій рахунок позивача відкритий у ВАТ «Мегабак», інформація про який зазначена на фірмову бланку позивача, та неодноразово отримувалась відповідачем разом із повідомленнями та претензіями, копії яких містяться в справі;

- позивач вживав заходів до недопущення утворення збитків (зростання вартості трактора «Беларус 82.1») шляхом розірвання укладеного договору та повернення товару як добровільно, так і в судовому порядку. Але, у зв'язку з тим, що розірвання договору не відбулось, в тому числі і через відсутність на те волі відповідача, позивач змушений був стягнути заборгованість за товар у судовому порядку, і як наслідок, стягувати збитки в судовому порядку з відповідача через його небросовісну поведінку, яка призвела до затягування сплати вартості товару, а протягом цього часу відбулось зростання вартості такого товару;

- вищевказані обставини можна враховувати як недобросовісну поведінку відповідача щодо виконання своїх грошових зобов'язань, що в свою чергу призвело до утворення збитків у позивача і не свідчить про вжиття всіх залежних від нього (відповідача) заходів щодо належного виконання зобов'язання (ст.614 ЦК України), а отже все викладене свідчить про вину відповідача у господарському правопорушенні.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2017р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Величко Т.А.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні 19.09.2017р.

У звязку із перебуванням судді Величко Т.А. у відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату №1084 від 18.09.2017р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/849/16.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.09.2017р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Таран С.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.9.2017р. (головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Таран С.В.) справу №915/849/16 прийнято до провадження.

19.09.2017р. відповідач подав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також відповідачем в додатки до відзиву на апеляційну скаргу подано клопотання про виклик у судове засідання для надання пояснень начальника відділу експертиз РТПП Миколаївської області ОСОБА_4 та експерта відділу експертиз РТПП Миколаївської області ОСОБА_5 з приводу проведених відповідно до довідок Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області №140-1176 від 05.09.2016 р. та №140-979 від 20.07.2017 р. досліджень, зокрема щодо способів, методів та результатів їх проведення.

У задоволенні вищезазначеного клопотання відмовлено у судовому засіданні 17.10.2017р. через недоведеність заявником необхідності заслуховування пояснень ОСОБА_4 та ОСОБА_5

В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що 30.12.2013р. між Жовтневим (наразі - Вітовське) управлінням водного господарства (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» (Учасник) укладений договір про закупівлю товару за державні кошти (надалі- Договір від 30.12.2013р.), відповідно до умов п.1.1 якого Учасник зобовязався в 2013 році поставити Замовнику товар, зазначений у п.1.2 цього договору (Трактори сільськогосподарські 28.30.2), а Замовник - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до п.1.2 Договору від 30.12.2013р. найменування, номенклатура, асортимент товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається рахунками, видатковими, складеними Учасником. Кількість товару: трактор «Беларус 82.1».

Згідно із п.3.1 Договору від 30.12.2013р. ціна цього договору становить 148800 грн., в т.ч. ПДВ 24800 грн.

Пунктами 4.1-4.2 Договору від 30.12.2013р. передбачено, що розрахунки проводяться шляхом: оплати Замовником після предявлення Учасником рахунка на оплату товару або після підписання сторонами накладної. До рахунка додається накладна.

Строк поставки товару: грудень 2013 року; місце поставки товару: Жовтневе управління водного господарства (пункти 5.1, 5.2 Договору від 30.12.2013р.).

Відповідно до п.6.1 Договору від 30.12.2013р. Замовник зобовязаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлений товар згідно з накладної.

Пунктом 6.4.1 Договору від 30.12.2013р. сторони передбачили право Учасника своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

Згідно із п.6.2.4 Договору від 30.12.2013р. Замовник має право повернути рахунок Учаснику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у пункті 4.2 розділу 4 цього Договору.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2013р. (пункт 10.1 Договору від 30.12.2013р.)

ТОВ «Техноторг-Дрн» на виконання умов Договору від 30.12.2013р. поставило відповідачу товар на загальну суму 148000грн., що підтверджується видатковою накладною №17263 від 30.12.2013р. підписаною представниками сторін та довіреністю № 144 від 30.12.2013р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Проте Жовтневе управління водного господарства не розрахувалось за отриманий товар (трактор «Беларус 82.1»), через що позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Жовтневого УВГ про стягнення грошових коштів у сумі 273291,24 грн., з яких: 148800грн. борг за отриманий за Договором від 30.12.2013р.товар, 8426,56грн. 3% річних та 116064,68грн. втрат від інфляції (справа №915/1941/15).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.12.2015р. у справі №915/1941/15 позов задоволено частково - стягнуто з Жовтневого управління водного господарства на користь ОСОБА_3 «Техноторг-Дон» заборгованість за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 30.12.2013 в сумі 148800грн.; в частині стягнення 116064,68грн. втрат від інфляції та 8426,56 грн. 3% річних в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016р. рішення господарського суду Миколаївської області від 22.12.2015р. скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків від інфляції та 3% річних. Позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Жовтневого управління водного господарства на користь ОСОБА_3 «Техноторг-Дон» 148800грн. основного боргу, 110448,03грн. збитків від інфляції та 8426,56 грн. 3% річних.

На виконання вищезазначеної постанови Жовтневе УВГ перерахувало позивачу:

- 148000грн. за платіжним дорученням №430 від 19.05.2016р., призначення платежу - «стягнення (трактор Беларус-82.1); згідно судового рішення по господ.справі №915/1941/15 від 05.04.2016р.»;

- 110448,03грн. за платіжним дорученням №431 від 19.05.2016р., призначення платежу «сплата збитків від інфляції; зг.судового рішення по господ.справі №915/1941/15 від 05.04.2016р.»;

- 8426,56грн. за платіжним дорученням №432від19.5.2016р., призначення платежу «сплата 3% річних зг.судового рішення по господ.справі №915/1941/15 від 05.04.2016р.»

Платіжні доручення №№430-432 від 19.05.2016р. були проведені УДКС України у Жовтневому районі Миколаївської області 20.05.2016р., отже 20.05.2016р. Жовтневе управління водного господарства повністю виконало свої зобовязання за Договором від 30.12.2013р.

З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2016р. ТОВ «Техноторг-Дон» надіслало відповідачу претензію №647, в якій зазначило, що з часу поставки товару (30.12.2013р.) до оплати його вартості відповідачем (20.05.2016р.) пройшло майже 2,5 роки та за цей час вартість поставленого за Договором від 30.12.2013р. товару на сільськогосподарському ринку зросла до 420000грн. Таким чином, внаслідок несвоєчасної сплати Жовтневим управлінням водного господарства вартості товару, ОСОБА_3 «Техноторг-Дон» завдано збитків в сумі 271200грн., які можна визначити як доходи, які позивач міг би реально отримати за звичайних обставин, якби його право не було порушено відповідачем (упущена вигода). З посиланням на норми ст.ст.193,222 ГК України позивач просив відповідача перерахувати на поточний рахунок ОСОБА_3 «Техноторг-Дон» суму завданих збитків 271200грн. за договором про закупівлю товару за державні кошти від 30.12.2013р.

Жовтневе управління водного господарства 06.06.2016р. надіслало позивачу лист №383, в якому зазначило, що претензія позивача про сплату йому збитків є безпідставною.

Звертаючись до суду з позовом по даній справі, ТОВ «Техноторг-Дон» зазначило, що на виконання умов Договору від 30.12.2013р. воно поставило відповідачу ОСОБА_3 на загальну суму 148800грн., відповідач зобовязався сплатити товар з моменту підписання видаткової накладної, а саме 31.12.2013р. Проте відповідач в порушення умов договору здійснив оплату товару лише 20.05.2016р., тобто з часу поставки пройшло майже 2,5 роки. Впродовж вказаного часу вартість товару на ринку сільськогосподарської техніки зросла до 420000грн. Отже сума збитків 271200грн. (420000грн.-148800=271200) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як неодержані доходи; протиправність поведінки відповідача встановлена постановами Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015р. по справі №915/2259/14 та від 05.04.2016р. по справі №915/1941/15.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову ТОВ «Техноторг-Дон» з огляду такого.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Застосування такого способу захисту прав як відшкодування збитків визначається положенням ст.22 ЦК України і проводиться як у договірних зобов'язаннях (ст.611 ЦК України), так і в позадоговірних зобов'язаннях (глава 82 ЦК України «Відшкодування шкоди»), якщо порушенням цивільного права особи їй завдано майнову шкоду.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно із ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 ЦК України, відповідно до частини першої якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1192 ЦК України визначає два способи відшкодування шкоди: з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів підстави для цивільної відповідальності відсутні.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Збитки це обєктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних кредитором доходів, які б він одержав, коли зобовязання було виконано боржником.

Неодержаний дохід (упущена вигода) це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим субєктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Відповідно до ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Для притягнення до відповідальності у вигляді стягнення збитків необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв?язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем була складена видаткова накладна №17263 від 30.12.2013р. та виставлений відповідачу рахунок №20372 від 30.12.2013 на суму 148800грн. із зазначенням банківських реквізитів: ПАТ Банк Форум, м.Київ, МФО 322948, р/р 26000301142841 для здійснення оплати за товар.

Жовтневим УВГ 30.12.2013 здійснено реєстрацію фінансових та юридичних зобовязань на суму 148800,грн., яка взята на облік Управлінням ДКСУ у Жовтневому районі Миколаївської області, реєстр бюджетних фінансових та бюджетних зобовязань було сформовано на підставі договору державної закупівлі від 30.12.2013р., видаткової накладної №17263 від 30.12.2013р. та рахунку №20372 від 30.12.2013р., що підтверджує взяття бюджетного фінансового зобовязання за банківськими реквізитами зазначеними позивачем у фінансовому документі: ПАТ Банк Форум, м.Київ, МФО 322948, р/р 26000301142841.

21.11.2014 Жовтневе управління водного господарства повторно подало Управлінню ДКС України в Жовтневому районі Миколаївської області реєстр бюджетних фінансових зобовязань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (№239) на суму 148800грн.; який був повернутий відповідачу без виконання листом №02-08/1285 від 24.11.2014р.

22.01.2015р. листом №03-08/75 Управління ДКСУ у Жовтневому районі Миколаївської повідомило відповідача, що зазначені кошти у сумі 148000грн. не могли бути оплачені у 2013 році у звязку із завершенням бюджетного року.

Листом від 22.01.2015р. №02-08/66 Управління ДКС України у Жовтневому районі Миколаївської області в доповнення до листа Управління ДКС України у Жовтневому районі Миколаївської області від 24.11.2014 №02-08/1285 надало відповідь Жовтневому управлінню водного господарства, про те, що реєстр бюджетних зобовязань та бюджетних фінансових зобовязань розпорядників бюджетних коштів по КПКВК 2407050 Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами КЕКВ 3110 Придбання обладнання і предметів довгострокового користування на суму 148800,00 грн. було повернуто без виконання у звязку із неможливістю технічного опрацювання, а саме код МФО банку отримувача коштів був відсутній в базі даних АС Казна-Е (т.2 а.с.11).

14.03.2014р. рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 28.02.2014р. в ПАТ «Банк Форум» було введено тимчасову адміністрацію; постановою Правління Національного банку України №355 від 13.06.2014р. відкликано банківську ліцензію ПАТ «Банк Форум».

26.11.2014р. Жовтневе УВГ звернулось до позивача з листом №641, в якому просив надати інформацію, про те чи є банківські реквізити зазначені у договорі державної закупівлі від 30.12.2014р. належними для перерахування заборгованості за договором, оскільки банківські реквізити зазначені у договорі та видатковій накладній №17263 від 30.12.2013р., за якою здійснювалася реєстрація фінансового зобовязання, відрізняються та просило надати інформацію про те, чи є банківські реквізити зазначені у договорі державної закупівлі від 30.12.2013 - ПАТ Дочірній Банк Сбербанк Росії, Миколаївське відділення МФО 320627, р/р 260040133101 належними для перерахування заборгованості за договором державної закупівлі від 30.12.2013р.

Відповіді на цей лист позивач не надав, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

З метою отримання інформації про банківські реквізити для оплати товару за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 30.12.2013 відповідач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Техноторг Дон про зобовязання вчинити певні дії, а саме: надати інформацію про платіжні банківські реквізити для оплати за договором, посилаючись на неможливість перерахування коштів в звязку зі зміною позивачем установи банку, обґрунтовуючи свої вимоги ст. 193 ГК України, ст. 527 ЦК України.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.02.2015р. у справі №915/2259/14 (залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.03.2015р.) відмовлено у задоволенні позову Жовтневому УВГ до ОСОБА_3 «Техноторг-Дон» (в якому позивач просив надати інформацію про платіжні банківські реквізити для оплати за договором посилаючись на неможливість перерахування коштів в звязку зі зміною позивачем установи банку) у повному обсязі, у звязку із неналежним способом захисту.

13.05.2015р. Жовтневе УВГ листом №341 повернуло ОСОБА_3 «Техноторг-Дон» рахунок від 30.12.2013р., оскільки рахунок не містить належних банківських реквізитів, а отже не є належно оформленим відповідач повертає рахунок без здійснення оплати. Також, відповідач у вказаному листі просив надати рахунок на оплату за договором, який містить належні банківські реквізити для оплати за Договором від 30.12.2013.

В подальшому ТОВ «Техноторг Дон» звернулось до ПАТ «ДБ Сбербанк Росії» з листом від 30.12.2015р., в якому просило надати довідку з зазначенням даних по рахунку №260040133101, а саме дату рахунку та, те що даний рахунок є дійсним.

ПАТ «Сбербанк» надало ОСОБА_3 «Техноторг Дон» довідку №998/62-5 від 30.12.2015р. в якій повідомило, що 27.11.2008р. ПАТ «Сбербанк», код ЄДРПОУ 25959784, МФО 320627 відкрито розрахунковий рахунок на імя ОСОБА_3 «Техноторг - Дон», №260040133101. Станом на 30.12.2015р. рахунок №260040133101 продовжує обслуговуватися в ПАТ «Сбербанк», тобто продовжує бути відкритим.

У звязку з тим, що відповідач не розрахувався за поставлений товар, позивач звернувся з позовом до господарського суду Миколаївської області про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 273291,24 грн., з яких: 148800,00 грн. борг за трактор Беларус 82.1, поставлений на підставі договору про закупівлю товару за державні кошти від 30.12.2013, а також 8426,56 грн. 3% річних та 116064,68 грн. втрат від інфляції.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.12.2015р. у справі №915/1941/15 частково позов задоволено позов ТОВ «Техноторг-Дон» про стягнення боргу у сумі 273291,24 грн., з яких: 148800грн. борг за трактор Беларус 82.1, поставлений на підставі договору про закупівлю товару за державні кошти від 30.12.2013, а також 8426,56 грн. 3% річних та 116064,68 грн. втрат від інфляції - стягнуто з Жовтневого управління водного господарства на користь позивача заборгованість за договором про закупівлю товарів за державні кошти від 30.12.2013 в сумі 148800,00 грн. В частині стягнення 116064,68 грн. втрат від інфляції та 8426,56 грн. 3% річних в позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2016 рішення господарського суду Миколаївської області від 22.12.2015р. скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків від інфляції та 3% річних. Позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Жовтневого УВГ на користь ОСОБА_3 «Техноторг-Дон» 148800,00 грн. основного боргу, 110448,03 грн. збитків від інфляції та 8426,56 грн. 3% річних.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, що факт того, що відповідачем була здійснена сплата заборгованості по Договору після надання позивачем відповідачу довідки банку ПАТ «Сбербанк» за вих. №998/62-5, про дійсність розрахункового рахунку №260040133101, який зазначений у Договорі від 30.12.2013 та є відмінним від банківських реквізитів зазначених позивачем у рахунку на оплату №20372 від 30.12.2013 та видатковій накладній №17263 від 30.12.2013 (ПАТ Банк Форум, м.Київ, МФО 322948, р/р 26000301142841), позивачем не спростовано.

Отже відсутня вина відповідача у несвоєчасній сплаті вартості товару.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: - протиправна поведінка боржника; - наявність збитків; - причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; - вина боржника, та беручи до уваги, те що відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обовязку з відшкодування збитків, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову у даній справі.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заявлена до стягнення сума збитків є різницею між вартістю продажу трактору «Беларус 82.1» (148800грн) та вартістю такого товару на момент виконання грошового зобовязання (420000грн.).

Позивач вважає, що саме прострочення виконання грошового зобовязання відповідачем спричинило йому збитки у сумі у сумі 271200грн., які є неодержаним доходом.

Проте така позиція є хибною, оскільки збільшення ринкової вартості трактора за 2,5 роки та ймовірна можливість його продажу за 420000грн. по-перше,- не перебувають у будь-якому причинно-наслідковому звязку із простроченням оплати товару, допущеним боржником, по-друге припущення про можливість продажу трактора за 420000грн. склалося виключно в уявленні позивача та не підтверджує беззастережну можливість отримати дохід у сумі 271200грн. внаслідок ймовірного продажу.

Заслуговуючим на увагу було би твердження, що внаслідок неповернення трактора на вимогу продавця, здійсненою на підставі договору чи закону, позивач зазнав збитків у вигляді неодержаного доходу, оскільки уклав відповідний договір та мав правомірні та обґрунтовані очікування, що трактор мав бути йому повернений.

Проте на такі обставини та підстави позовних вимог ТОВ «Техноторг-Дон» не вказує, а кошти, заявлені до стягнення як неодержаний дохід, збитками такого характеру не являються.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 «Техноторг-Дон» зводяться до відтворення доводів позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції, не свідчать про неправильність висновку місцевого господарського суду про відмову у позові та підставою для скасування рішення слугувати не спроможні (з урахуванням мотивів апеляційного господарського суду щодо збитків та причинно-наслідкового звязку з протиправною поведінкою відповідача).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області від 27.07.2017р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, зміні або скасуванню не підлягає, а відтак, залишається без змін.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 27 липня 2017 року у справі №915/849/16 залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 05.12.2017р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Таран С.В.