Ухвала суду № 70715963, 23.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2017 рокусправа № 808/1612/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 01 червня 2017 року),

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 19 липня 2017 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛС Єдність"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року

у справі №808/1612/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛС Єдність"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЛС Єдність» звернулося в Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 18 травня 2017 №2394-17/829.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «ТЛС Єдність» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛС Єдність" наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області у судовому засіданні заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛС Єдність» з питання правомірності формування показників податкових зобов'язань, податкового кредиту та залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованих платником податків відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки №2202/04-62-22-3/30745111 від 12 серпня 2014 року.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 26 вересня 2014 року №0001042203, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 89357 гривень за березень 2014 року та №0001032203, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1278122,50 гривень, у тому числі: 1022498 гривень - за основним платежем та 255624,50 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 у справі №804/2856/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛС Єдність» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 вересня 2014 №№0001042203, НОМЕР_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 у справі №804/2856/15 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛС Єдність» задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року скасовано. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛС Єдність» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2014 року №0001032203 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 66239 гривень та застосованих на цю суму штрафних (фінансових) санкцій відповідно; У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі №9н-16/804/2856/15 відкрито провадження за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛС Єдність» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року у справі №804/2856/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛС Едність» до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Крім того, цією ж ухвалою зупинено виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року у справі №804/2856/15.

26 лютого 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТЛС Єдність» узято на податковий облік до Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

18 травня 2017 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області сформовано та направлено на адресу позивача податкову вимогу №2394-17/829, в якій зазначено, що станом на 17 травня 2017 року сума податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛС Єдність» за узгодженими грошовими зобовязаннями становить 1282492,37 гривень, у тому числі основний платіж 956259,00 гривень, штрафна санкція 239064,75 гривень, пеня 87168,62 гривень.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана податкова вимога прийнята на підставі податкового повідомлення рішення №0000051403 від 26 грудня 2016 року, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання в розмірі 956259 гривень та застосовано штрафну санкцію в розмірі 239064,75 гривень, із врахуванням пені в розмірі 87168,62 гривень, яка обліковувалась за позивачем, як наслідок правомірності податкової вимоги.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

За доводами позивача, податкова вимога винесена відповідачем в період дії ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, якою зупинено виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року у справі №804/2856/15, позивач не обізнаний про існування податкового повідомлення-рішення №0000051403 від 26 грудня 2016 року.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як встановлено судом першої інстанції контролюючим органом, прийнято податкове повідомлення рішення №0001032203 від 26 вересня 2014 року, яким позивачу визначено суму грошового зобовязання, а саме збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1278122,50 гривень, у тому числі: 1022498 гривень - за основним платежем та 255624,50 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі №804/2856/15, що набрала законної сили 26 січня 2016 року, скасовано податкове повідомлення-рішення від 26 вересня 2014 року №0001032203 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 66239 гривень та застосованих на цю суму штрафних (фінансових) санкцій відповідно та відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Розгляд справи №804/2856/15 Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 26 січня 2016 року, відбувся за участю представника позивача. Постанова суду набрала законної сили 26 січня 2016 року, отже з цього часу стала обовязковою та підлягала виконанню, у тому числі й для позивача, що створювало умови обізнаності позивача щодо узгодженості грошових зобовязань у розмірі сум, визначених податковими повідомленнями-рішеннями в частині не скасованих судом апеляційної інстанції та виникнення обовязку сплатити зазначені узгоджені зобовязання.

Згідно з підпунктом 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 №1204, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобовязання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобовязання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства.

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобовязання, визначеного контролюючим органом у випадках, не повязаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Обліковою карткою платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛС Єдність», що контролюючим органом сформовано нове податкове повідомлення рішення №0000051403 від 26 грудня 2016 року, яке містило зменшену суму зобовязання, з урахуванням висновків Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, викладених у постанові від 26 січня 2016 року.

Судом першої інстанції правильно зазначено, що податкове законодавства України не передбачає оформлення рішення про нарахування пені, окремим рішенням контролюючого органу.

Враховуючи викладене позовні вимоги є необґрунтованими, висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог є правомірним.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у звязку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛС Єдність" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяІ.Ю. Богданенко

суддяС.А. Уханенко

суддяЮ.М. Дадим