Рішення № 70715031, 29.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2017Справа №910/17992/17Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про відшкодування 30 994,17 грн., за участю представників позивача - не з'явився, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку регресу у розмірі 30 994,17 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.03.2016 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «KIA Cerato» д.н. НОМЕР_1 (застрахований позивачем транспортний засіб) та автомобіля «Мітсубісі Лансер», д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ «СК «ПЗУ Україна»..

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 30 994,17грн..

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 08.11.2017 року.

29.11.2017 року представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника позивача та відповідача, з урахування вимог ст. 75 ГПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки про ДТП та постанови Тернопільського мікрорайонного суду Тернопільської області від 27.04.2016 року по справі № 607/2533/16-п ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Мітсубісі Лансер», д.н. «НОМЕР_2» в м. Тернополі на перехресті вул. С. Бандери - вул. Ак. Дністрянського, не був уважним, виїжджаючи з другорядної дороги не надав переваги у русі транспортним засобам, які рухались по головній дорозі, допустив зіткнення із транспортним засобом «KIA Cerato» д.н. «НОМЕР_1» під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Так, постановою Тернопільського мікрорайонного суду Тернопільської області від 27.04.2016 року по справі № 607/2533/16-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього штраф.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у АТ «СК «АХА Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 81092а5к від 08.04.2015 р.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування, ремонтної калькуляції (система Audatex), рахунку фактури №КР000001279 від 07.03.2016 року та акту виконаних робіт від 20.04.2016 року, що містяться в матеріалах справи, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «KIA Cerato» д.н. «НОМЕР_1» ЕР в результаті його пошкодження при ДТП склала 30 994,17 грн.

Між тим, як вбачається з страхового акту № АХА2023600 від 01.04.2016, позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування на загальну суму 30 994,17 грн.

Зазначені кошти в розмірі 30 994,17 грн. позивачем було виплачено, що підтверджується платіжним дорученням №234 168 від 04.04.2016 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем «Мітсубісі Лансер», д.н. НОМЕР_2, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «KIA Cerato» д.н. НОМЕР_3, керував ОСОБА_1.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Мітсубісі Лансер», д.н. НОМЕР_2, ОСОБА_1 встановлена в судовому порядку.

Тому, ОСОБА_1 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «KIA Cerato» д.н. НОМЕР_1, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «KIA Cerato» д.н. НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку, за вирахуванням франшизи (0,00 грн.) та в межах ліміту відповідальності (50 000,00 грн.) передбаченого договором (полісом) № АІ/8896988, позов підлягає задоволенню у розмірі 30 994,17 грн.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м Київ, вул. Січових стрільців, будинок 40; код 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства "Cтрахова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; код 20474912) 30 994 (тридцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 17 коп. страхового відшкодування та 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.12.2017 р.

Суддя С.О. Чебикіна