Постанова № 70713820, 30.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року Справа № 916/3406/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Владимиренко С.В., Демидової А.М.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності "ЮРГРУП"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017у справі№ 916/3406/13 Господарського суду Одеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Автокразбанк"доФізичної особи-підприємця Захаренка Валерія Юрійовичатретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5простягнення 305597 дол. США

за участю представників сторін:

скаржника: Яценко О.В.

позивача: не з'явилися

відповідача: Довбишев Д.О.

третьої особи: ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Автокразбанк" звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця Захаренка Валерія Юрійовича та з урахування збільшення позовних вимог просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №11/К-08-АПЗ на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 17.03.2008р. у сумі 305 597,28 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09 грудня 2013р. становить 2 442 639 грн. 06 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 179 568,75 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09 грудня 2013р. становить 1 435 293 грн. 02 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 126 028,53 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09 грудня 2013р. становить 1 007 346 грн. 04 коп.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.01.2014 у справі № 916/3406/13 (суддя Рога Н.В.) позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" задоволено повністю; стягнути з Фізичної особи-підприємця Захаренка Валерія Юрійовича на користь Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк"заборгованість за Кредитним договором № 11/К-08-АПЗ на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 17.03.2008 у сумі 305597,28 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09 грудня 2013 р. становить 2442639 грн. 06 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 179568,75 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09 грудня 2013 р. становить 1435293 грн. 02 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 126028,53 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09 грудня 2013 р. становить 1007346 грн. 04 коп.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді Поліщук Л.В., суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.) рішення Господарського суду Одеської області від 30 січня 2014 року у справі № 916/3406/13 скасовано, в позові відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Товариства з обмеженою відповідальності "ЮРГРУП", звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 у справі № 916/3406/13 скасувати, справу направити на новий розгляд до уду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник зазначає, що він не був залучений до розгляду справи, хоча прийняті рішення впливають на права та обов'язки скаржника, оскільки за результатами публічних електронних торгів, які відбулися 15.08.2016 набув право вимоги за Кредитним договором № 11/К-08-АПЗ на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.03.2008, стягнення заборгованості за яким є предметом позову у цій справі. Скаржник вказує, що незалучення його до участі у розгляді справи як нового кредитора призвело до неможливості надати наявні у нього документи, які вимагалися експертом для проведення судової експертизи та був позбавлений можливості реалізувати інші процесуальні права, що призвело до неповного з'ясування судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач ПАТ "Автокразбанк" не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Апеляційним господарським судом під час розгляду справи встановлено, що 17.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (банк) та Фізичною особою-підприємцем Захаренком Валерієм Юрійовичем (боржник) укладено кредитний договір № 11/К-08-АПЗ (в національній валюті), відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит у грошовій формі на наступних умовах: сума кредиту 1000000 грн., кінцева дата повернення кредиту 16.03.2023, мета використання кредиту - поповнення обігових коштів, процентна ставка - 11,5% річних, щоденна комісія - 0,015% річних, комісія за підготовку та оформлення договору - 150 грн., в т.ч. ПДВ 25 грн., комісія за надання кредиту у розмірі - 1% від суми кредиту, без ПДВ.

14.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" та Фізичною особою-підприємцем Захаренком Валерієм Юрійовичем укладено договір про внесення змін та доповнень № 11/01 до кредитного договору, відповідно до умов якого змінено назву кредитного договору на "Договір на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії", змінено п. 1.1 кредитного договору та викладено його у новій редакції, згідно із якою банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування, валюта ліміту кредитування - 1800000 грн., що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку № 1 до цього договору; валюта кредиту - гривня, долар США, Євро; строк кредитної лінії - з 17.03.2008 по 16.03.2023 включно; у гривні - 20 % річних, у дол. США - 15 % річних, у Євро - 14 % річних; мета використання коштів - поповнення обігових коштів; комісія за підготовку та оформлення договору - 150 грн., в т.ч. ПДВ 25 грн., комісія за відкриття кредитної лінії у розмірі - 1 % від суми збільшення ліміту кредитування; сплата комісій проводиться у національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день сплати.

Згідно із п. 2.1 договору (з урахуванням договору про внесення змін та доповнень № 11/01 до кредитного договору) видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (далі - транш), у будь-якій з валют кредиту, передбачених п. 1.1 кредитного договору, у сумі, що не перевищує невикористаний ліміт кредитування.

У відповідності до п. 2.2 кредитного договору для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом, банк відкриває позичкові рахунки у кожній з передбачених п. 1.1 кредитного договору валют кредиту (далі - "позичковий рахунок").

Підпунктом 2.3.1 кредитного договору сторони погодили, що надання кожного траншу здійснюється шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника в Одеській філії ТОВ "Укрпромбанк".

За умовами п. 4.1 кредитного договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із своїх поточних рахунків на відповідні позичкові рахунки у валютах фактичної заборгованості за кредитом, згідно з графіком зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до кредитного договору).

Відповідно до п. 4.4 кредитного договору сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий поточного місяця, включно, на визначені умовами кредитного договору рахунки.

Пунктом 4.6 кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4 кредитного договору, проценти з розрахунку 26,0 % річних по кредиту у гривнях, 24,0 % річних по кредиту в доларах США, 24,0 % річних по кредиту в Євро, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 17.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (кредитор) та ОСОБА_5 (поручитель) укладено договір поруки № 11/Zпор-08-АПЗ-02, згідно з умовами якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати за виконання зобов'язань за кредитним договором №11/К-08-АПЗ від 17.03.2008 перед позивачем в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування ними, комісій, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

14.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (кредитор) та ОСОБА_5 (поручитель) укладено договір про внесення змін та доповнень № 11/1 до договору поруки, яким сторони змінили п. 1 договору щодо зобов'язання поручителя солідарно відповідати за виконання зобов'язань за кредитним договором № 11/Zпор-08-АПЗ-02 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 17.03.2008.

04.06.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Автокразбанк" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, згідно з умовами якого, враховуючи результат аукціону, що відбувся 04.06.2013, первісний кредитор передає, а новий кредитор набуває всі права вимоги та інші права, що належать первісному кредитору в момент укладання цього договору або можуть виникнути в майбутньому на підставі кредитного договору № 11/К-08-АПЗ на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.03.2008, з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, укладеного між первісним кредитором та Фізичною особою-підприємець Захаренко Валерієм Юрійовичем.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, Публічне акціонерне товариство "Автокразбанк" посилалось на те, що банк виконав в повному обсязі свої зобов'язання за кредитним договором, надав відповідачу кредитні кошти в межах кредитної лінії, що підтверджується випискою з особового (позичкового) рахунку 2063901300610 USD від 14.06.2013, шляхом перерахування кредитних коштів на особовий рахунок відповідача, що підтверджується відповідною випискою з особового рахунку 2600902300610 USD від 26.11.2013, проте відповідач, в порушення норм законодавства та умов кредитного договору, свої зобов'язання за цим договором належним чином не виконав, порушив строки сплати процентів та повернення кредиту, у зв'язку з чим, станом на 09.12.2013 за ним утворилася заборгованість за кредитним договором у сумі 305597,28 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09.12.2013 становить 2442639 грн. 06 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 179568,75 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09.12.2013 становить 1435293 грн. 02 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 126028,53 дол. США, що за курсом НБУ станом на 09.12.2013 становить 1007346 грн. 04 коп.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором щодо надання кредиту, натомість відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом не виконав, у зв'язку з чим станом на 09.12.2013 за ним утворилася заборгованість у заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи справу в повному обсязі згідно із положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, не погодився із вказаним висновком місцевого господарського суду з тих підстав, що встановити відповідність наданого банком розрахунку заборгованості позичальника за кредитним договором не видається за можливе, що також підтверджується висновком проведеної судово-економічної експертизи у даній справі.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за кредитним договором та за процентами у розмірі 305597,28 дол. США не підтверджена, у зв'язку із чим відмовив у задоволенні позову.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення у цій справі, виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як передбачено ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 зазначеної статті).

Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Положення зазначеної статті кореспондуються з положеннями статті 536 Цивільного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт надання відповідачу кредитних коштів в межах кредитної лінії, що підтверджується випискою з особового (позичкового) рахунку відповідача, а відповідачем не виконано зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

Апеляційний господарський суд, в свою чергу, дійшов висновку про недоведеність позовних вимог з огляду на те, що встановити відповідність наданого банком розрахунку заборгованості позичальника за кредитним договором, у тому числі обґрунтувати обсяг наданого кредиту, нарахованих та сплачених відсотків за користування кредитом не видається за можливе.

Звертаючись із касаційною скаргою, Товариство з обмеженою відповідальності "ЮРГРУП" посилається, зокрема на те, що судом апеляційної інстанції не було витребувано безпосередньо у ТОВ "Укрпромбанк" документи, необхідні для проведення судової експертизи, а ПАТ "Увтокразбанк" такими повноваженнями не наділений; незалучення скаржника до участі у розгляді справи призвело до неможливості надати наявні у нього документи, які вимагалися експертом для проведення судової експертизи; судом апеляційної інстанції не було взято до уваги факт визнання боржником ФОП Захаренко В.Ю. факту отримання кредиту у розмірі 853102,00 грн., що підтверджується позовною заявою боржника та обставинами справи № 22-28/8-09-222 Господарського суду Одеської області, які в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України повинні були бути враховані судом та не підлягали повторному доказуванню.

За загальними вимогами норм процесуального права, передбаченими статтями 32- 34, 43, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Вищого господарського суду України відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності "ЮРГРУП" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 та рішення Господарського суду Одеської області від 30.01.2014 у справі № 916/3406/13 скасувати.

Справу № 916/3406/13 передати на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: С. Владимиренко

А. Демидова