Постанова № 70711937, 04.12.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4592/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіЛевчук О.А.,

за участю секретаря Тишкової Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Анвальт» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0013411407 від 12.06.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідача не виникло підстав для проведення перевірки на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки на запит контролюючого органу від 06.03.2017 року №1631/10/15-32-14-02-12 була надана вичерпна відповідь з поясненнями та документальним підтвердженням проведених господарських операцій з ТОВ «Кінг Груп» протягом листопада 2016 року. Лист на адресу відповідача був надісланий 30.06.2017 року за № 30/3-17, тобто у строк 15 робочих днів.

Також представник позивача вказує, що з висновками, які наводяться в акті перевірки №438/15-32-14-07/38721501 від 22.05.2017 року оскільки вони складені базуючись не на конкретних фактах, а на припущеннях, невірному тлумаченні норм діючого законодавства та предявленні до первинних документів позивача додаткових вимог, не передбачених жодною нормою діючого законодавства України. Разом з тим, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобовязань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Представник позивача зазначає, що ТОВ «Анвальт» було надано усі документи, що підтверджують реальність та доцільність віднесення суми 120016 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Кінг Груп» у листопаді 2016 року до податкового кредиту (договір, акт виконаних робіт, рахунок-фактуру, картки рахунків 40, 631, оборотно-сальдові відомості, податкова накладна, договір відступлення права вимоги, платіжні доручення, журнал-ордер по рахунку 281, докази реалізації товару тощо).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених в письмових запереченнях. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що Головним управлінням ДФС в Одеській області встановлено факти документально оформлених нереальних господарських операцій з придбання послуг за відсутності факту їх реального здійснення від ТОВ «Кінг Груп», код за ЄДРПОУ 40020808 за період з 01.11.2016 року п 30.11.2016 року, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження послуг, що є підставою для надання запиту. На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п.73.3 ст. 73, п.п. 16.1.5 ст. 16 Податкового кодексу України ТОВ «Анвальт» направлений запит від 06.03.2017 року №1631/10/15-32-14-02-12 про надання пояснень та їх документального підтвердження, на який позивач надав до ГУ ДФС в Одеській області відповідь, якою не надано повного та ґрунтовного пояснення щодо взаємовідносин ТОВ «Анвальт» з ТОВ «Кінг Груп» та не надано в повному обсязі документальне підтвердження. Таким чином, представник відповідача вважає, що дії ГУ ДФС в Одеській області по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки є законними.

Також представник відповідача зазначає, що до перевірки не надано первинні документи, які б свідчили про місце надання послуг чистки труб, що були у використанні, наявність передачі труб для проведення певних дій, наявність складських приміщень. Інформація щодо наявності у ТОВ «Кінг Груп» власних чи орендованих основних фондів, транспортних засобів для можливості здійснення послуг, перевезення товару, а також наявності орендованих складських приміщень необхідних для зберігання ТМЦ відсутня.

Разом з тим, представник відповідача зазначає, що в акті перевірки зазначено, що між ТОВ «Кінг Груп» (первісний кредитор) та ТОВ «Пауер буд» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги від 28.11.2016 №28/1 на загальну суму 720097,20 грн. З поточного рахунку ТОВ «Анвальт» сплачено на користь ТОВ «Пауер буд» суму 850000 грн., призначення платежу: передплата за послуги чистки згідно договору, проте не вказано якого договору. Крім того, представник відповідача зазначає, що ці платежі не можуть бути передплатою, у зв'язку з тим, що договір про відступлення права вимоги складено після дати підписання акту виконаних робіт від 23.11.2016 року.

Таким чином представник відповідача вважає, що ГУ ДФС в Одеській області правомірно було винесене оскаржуване податкове повідомлення рішення, а доводи позивача суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

23.04.2013 року проведено державну реєстрацію ТОВ «Анвальт» за № 1556102000046720, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200130348, виданого 02.07.2013 року - є платником ПДВ . (а.с. 12, 22)

Судом встановлено, що на підставі направлення №1581/14-07 від 28.04.2017 року, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, на підставі наказу № 1232 від 27.08.2017 року, проведена виїзна документальна позапланова перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з платником податків ТОВ «Кінг груп» (код за ЄДРПОУ 40020808) за період листопад 2016 року з 10 травня 2017 року тривалістю 5 робочих днів. (а.с. 112-113).

Згідно з вимогами п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначає, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, однією з підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки є виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що ГУ ДФС в Одеській області звернулось до ТОВ «Анвальт» з письмовим запитом від 06.03.2017 року № 1631/10/15-32-14-02-12, в якому зазначено, що у зв'язку з виявленням фактів, документального оформлення нереальних (проведені з порушенням законодавства) господарських операцій з придбання послуг, за відсутності факту їх реального здійснення від ТОВ «Кінг Груп», код за ЄДРПОУ - 40020808 за період з 01.11.2016 по 30.11.2016 року, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження послуг. (а.с. 110-11).

На запит від 06.03.2017 року № 1631/10/15-32-14-02-12 ТОВ «Анвальт» надано відповідь № 30/03-17 від 30.03.2017 року, що не заперечується сторонами.

27.04.2017 року в.о. начальника ГУ ДФС в Одеській області на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України прийнято рішення, оформлене наказом № 1232 від 27.04.2017 року, про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Анвальт», код ЄДРПОУ 38721501. (а.с. 112).

Зі змісту акту перевірки від 22.05.2017 року № 438/15-32-14-07/3872150 вбачається, що перевіркою встановлено порушення ТОВ Анвальт п.198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у загальній сумі 120016 грн. в т.ч. листопад 2016 120016 грн. (а.с. 23-37).

Не погодившись з викладеними в зазначеному акті перевірки висновками, ТОВ «Анвальт» подано заперечення на акт №438/15-32-14-07/38721501 від 22.05.2017 року до ГУ ДФС в Одеській області. (а.с. 120-121).

12.06.2017 року ГУ ДФС в Одеській області надана відповідь №5231/10/15-32-14-07-12 в якій зазначено, що граничний термін надання заперечень до акту перевірки сплинув 02.06.2017 року та, у зв'язку з тим, що заперечення до акту перевірки від 22.05.2017 року №438/15-32-14-07/38721501 спрямовані поштою 06.06.2017 року, вони не підлягають до розгляду. (а.с. 122).

На підставі зазначеного акту перевірки, Головним управління ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення рішення від 12.06.2017 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 150 020 грн., в т.ч. за основним платежем 120016, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 30004, 00 грн. (а.с. 11).

Не погодившись з висновками акту перевірки, рішенням ГУ ДФС в Одеській області про розгляд заперечень та податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Анвальт» подано скаргу до Державної фіскальної служби України. (а.с. 38-51).

16.08.2017 року ДФС України надана відповідь №18013/6/99-99-11-01-01-25 в якій зазначено, що докази наведені у скарзі, не спростовують висновків акта перевірки, у зв'язку з чим ДФС України залишає без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 12.06.2017 року №0013411407, а скаргу без задоволення. (а.с. 52-54).

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України, передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку; для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.

Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-XIV на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі Положення).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Підпунктами 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

При цьому, дослідженню підлягають обставини реальності вчинення господарських операцій у межах спірних правовідносин, з посиланням на первинні документи, що опосередковували господарські відносини позивача з його контрагентами, які податковий орган вважає складеними без фактичного здійснення господарських операцій, а лише задля отримання податкової вигоди.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування валових витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Оцінюючи докази у даній справі, суд зазначає, що розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з бюджету податку на додану вартість, або зменшення податкових зобовязань за рахунок формування податкового кредиту та витрат.

Як вбачається з акту перевірки від 22.05.2017 року № 438/15-32-14-07/38721501, посадові особи контролюючого органу дійшли до висновку, що на порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ТОВ «Анвальт» завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Кінг Груп» на загальну суму 120 016 грн., в т.ч. листопад 2016 року 120 016, 00 грн.

До такого висновку перевіряючі дійшли, використовуючи інформацію комп'ютерних баз даних: ІС «Податковий блок»; «система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДФС України»; «реєстр облікових карток субєктів фіктивного підприємництва»; запит ГУ ДФС в Одеській області від 06.03.2017 року №1631/10/15-32-14-02-12, відповідь ТОВ «Анвальт» від 30.03.2017 року №30/3-17; податкову інформацію стосовно ТОВ «Кінг Груп»; первинні документи, надані директором ТОВ «Анвальт» по взаємовідносинам з ТОВ «Кінг груп» (договори, акти прийому-передачі виконаних робіт, рахунки фактури, договір відступлення прав вимоги, картки рахунків платіжні документи, тощо).

Судом встановлено, що між ТОВ «Анвальт» та ТОВ «Кінг Груп» укладений договір №25/03 від 25.03.2016 року про надання послуг чистки труб, бувших у використанні. (а.с. 55)

Відповідно до п.1.1 Договору, його предметом є очистка від бітумної ізоляції методом піскоструя, заварювання дефектів труб, бувших у використанні, з наступною нарізкою труб.

В пункті 2.1. Договору визначено, що замовник оплачує виконавцю вартість робіт у відповідності до узгоджених актів виконаних робіт з виставленими виконавцем рахунками.

Згідно з п. 5.1 Договору виконавець несе матеріальну відповідальність перед замовником за збереження труб під час виконання робіт.

Проте позивачем до суду не надано жодних підтверджуючих документів щодо передавання труб сталевих для їх очищення відповідальній особі ТОВ «Кінг Груп» та наявності у такої особи довіреності на отримання ТМЦ, як матеріально відповідальної особи; щодо місця збереження цих труб, умов транспортування (за необхідності) з урахуванням того, що позивач знаходиться в м. Одесі, а контрагент ТОВ «Кінг груп» в м. Києві, тощо.

Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №23/11 від 23.11.2016 року та рахунку фактурі №23111 від 23.11.2016 року ТОВ «Кінг Груп» виконав роботи, передбачені умовами Договору, а саме піскоструйна чистка, зварка дефектів, нарізка фасок труб металевих б/в діаметром 1420 мм у кількості 190,2 тонн. Сума оплати робіт становить 720097,20 грн., в т.ч. ПДВ 120016,20 грн. (а.с. 57-58).

На підтвердження оплати робіт за вищезазначеними договорами позивачем надані: копія договору відступлення права вимоги №28/11 від 28.11.2016 року, відповідно до якого ТОВ «Пауер Буд» стає новим кредитором, та до нього переходить право вимагати (замість ТОВ «Кінг Груп») від боржника ТОВ «Анвальт» належного виконання зобовязань боржника на суму 720097,20 грн.;

копії платіжних доручень, банківських виписок від 28.11.2016 року та від 30.11.2016 року. (а.с. 59-61, 70-71).

При цьому, як вбачається з вказаних документів позивачем перераховано на користь ТОВ «Пауер Груп» суму 850 000,00 грн., а також в розділі «призначення платежу» вказано передплата за послуги чистки згідно Договору, при цьому не зазначено згідно якого договору, його реквізитів, з урахуванням того, що до Договору від 25.03.2016 року №25/03 складені акт приймання-передачі виконаних робіт та рахунк фактура від 23.11.2016 року на суму 720097,20 грн.

Також контрагентом ТОВ «Кінг Груп» у листопаді 2016 року складена та надана позивачу відповідна податкова накладна. (а.с. 77).

Разом з тим, на підтвердження подальшої реалізації труб металевих б/в діаметром 1420 мм у кількості 190,2 тонни позивачем надана до суду копія договору №7/09 від 07.09.2016 року, який укладений між ТОВ «Анвальт» та ТОВ «М.В. КАРГО». (а.с.72-75).

Відповідно до специфікації №03 від 10.10.2016 року передбачалось, що продавець ТОВ «Анвальт» здійснить поставку труб сталевих прямошовних, що були у використанні діаметром 1420*12-17 мм ДСТУ 20295, сталь 14Г2 на користь покупця ТОВ «М.В. КАРГО» у кількості 654 тони. (а.с. 76).

Як вбачається з наданих до суду копій накладних та податкових накладних, поставки відбувались 07.11.2016 року, 11.11.2016 року, 18.11.2016 року, 22.11.2016 року. (а.с. 78-81, 86-89).

Відповідно до виписки по банківському рахунку, сплата за поставлений товар здійснювалась 08.11.2016 року, 11.11.2016 року, 18.11.2016 року, 22.11.2016 року. (а.с. 82-85).

Тобто поставка труб ТОВ «Анвальт» на адресу ТОВ «М.В.Карго» відбувалась раніше ніж отримання позивачем труб від ТОВ «Кінг Груп».

Також, позивачем надана до суду картка рахунку 281 за листопад 2016 року, відповідно до якої, 02.11.2016 року, 04.11.2016 року, 09.11.2016 року, 16.11.2016 року 18.11.2016 року ТОВ «Анвальт» оприбутковані труби, які надійшли від ПрАТ «Укрбудтрансгаз». (а.с. 68-69).

Так згідно з п. 1.1, 1.2 Договору №07/09, укладеному 07.09.2016 року між ПрАТ «Укрбудтрансгаз» (продавець) та ТОВ «Анвальт» (покупець), продавець зобовязується поставляти та передавати у власність покупця товар, а покупець приймати товар та оплачувати продавцю його вартість в порядку та в строки, передбачені цим договором. Асортимент, кількість, місце та строк поставки товару вказується в узгоджених сторонами рахунках та/або специфікаціях, які є невідємними частинами цього договору. (а.с. 185-188).

Відповідно до специфікацій та видаткових накладних ПрАТ «Укрбудтрансгаз» поставило ТОВ «Анвальт» 197, 056 тон труб сталевих 1420*15,7, б/в, а саме: 02.11.2016 року 12, 456 т., 04.11.2016 року 24,771 т., 09.11.2016 року 86,261 т., 16.11.2016 року 36,755 т., 18.11.2016 року 36,793 т. (а.с. 189-198).

Разом з тим, відповідно до картки рахунку 281 за листопад 2016 року, послуги чистки позивачу надавались ще підприємством «Легітайм Грин» 16.11.2016 року, 18.11.2016 року у кількості 74,29 т.

Таким чином, з аналізу наданих позивачем копій первинних документів, вбачається, що в період з 01.11.2016 року по 23.11.2016 року (день складання акту приймання-передачі труб від ТОВ «Кінг Груп») на підприємство було поставлено 197,056т. труб, а послуг з чищення труб оприбутковано у кількості 264,49 тон, при цьому позивач не надав до суду доказів того, що станом на 01.11.2016 року на підприємстві були оприбутковані та нереалізовані труби сталеві, які були у використанні розміром 1420 мм.

Так з аналізу наданих позивачем до суду документів в їх сукупності, вбачається невідповідність інформації зазначеної в первинних документах про здійснення даної господарської операції.

Представник позивача зазначив, що до суду надано всі наявні документи на підтвердження виконання договору № 25/03 від 25.03.2016 року. Так, позивачем надано копії договору, рахунку на оплату, видаткову накладних, податкову накладних та платіжні доручення, проте жодних інших документів, які б підтверджували фактичне отримання позивачем послуги безпосередньо від ТОВ «Кінг груп», позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що надані позивачем документи не відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704.

Також, з урахуванням специфіки робіт, зазначених в договорі, та їх обєму, вбачається, що її виконання потребує значної кількості кваліфікованого персоналу, та наявність відповідного устаткування.

Крім цього, відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, види діяльності ТОВ «Кінг Груп»: Код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Код КВЕД 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність (основний); Код КВЕД 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; Код КВЕД 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; Код КВЕД 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки

Таким чином, згідно до видів діяльності, ТОВ «Кінг Груп» не здійснює роботи та не надає послуги з піскоструйної очистки металевих виробів та зварювальних робіт.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 08.06.2017 року №561/15-32-14-07/34490487 щодо порушення позивачем вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Разом з тим, посилання відповідача в акті перевірки, в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на інформацію, що міститься в інформаційних базах даних ДФС України, відповідно до якої встановлена відсутність у ТОВ «Кінг Груп» основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей, відсутність ТОВ «Кінг Груп» за місцезнаходженням, суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини стосуються не позивача, а його контрагента.

Жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Відповідно до вимог податкового законодавства України необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Викладені в адміністративному позові доводи та надані до суду письмові докази не спростовують встановлених під час здійснення перевірки порушень позивачем податкового законодавства.

Згідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Анвальт» до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Анвальт» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2017 року № НОМЕР_1 в повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 04 грудня 2017 року.

Суддя О.А. Левчук

Відмовити в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Анвальт» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2017 року № НОМЕР_1 в повному обсязі.

04 грудня 2017 року.