Постанова № 70711805, 04.12.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2017 року Справа № 813/4135/17

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Грень Н.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Львівського комунального підприємства «Граніт» про стягнення коштів,-

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Львівській області до Львівського комунального підприємства «Граніт», з вимогою стягнути до бюджету кошти з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника у розмірі 460037,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач має податкову заборгованість у сумі 460037,64 грн., яка виникла внаслідок несплати податкового зобов’язання по податку на доходи фізичних осіб. Тож, оскільки вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, тому ГУ ДФС у Львівській області звернулася із даним позовом до суду.

Ухвалою судді від 14.11.2017 року у даній адміністративній справі відкрито скорочене провадження.

Відповідачу надіслано судом копію ухвали про відкриття скороченого провадження, разом із витягом про процесуальні права і обов’язки сторін та запропоновано протягом десяти днів з дня одержання вказаних вище документів подати заперечення проти позову, а також необхідні документи або заяву про визнання позову. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, направлені судом документи уповноваженою особою підприємства отримані 20.11.2017 року. У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило.

У відповідності до положень ч.4 ст.183-2, п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки судом належним чином виконано свій обов’язок щодо повідомлення відповідача, тому суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши і оцінивши повідомлені позивачем обставини та долучені до справи докази на їх підтвердження, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом із матеріалів справи встановлено, що Львівське комунальне підприємство «Граніт» перебуває на податковому обліку як платник податків та зборів.

Відповідно до довідки ГУ ДФС у Львівській області №б/н, б/д про заборгованість по платежах до бюджету, по відповідачу обліковується заборгованість податку на доходи фізичних осіб в сумі 460037,64 грн.

Як з’ясовано судом, вказана заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0000351702 від 16.10.2017 року.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов’язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 16 ПК України платник податків зобов’язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

У п. 57.1 ст.57 ПК України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що вказана ним сума податкових зобов‘язань є не узгодженою, оспорювалась в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи, суд дійшов до висновку, що згадане податкове зобов‘язання є податковим боргом. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту погашення боргу перед бюджетом та не спростував вимог позивача, а тому податковий борг підлягає стягненню.

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом із матеріалів справи з’ясовано, що позивачем було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 23.03.2017 року №5731-17 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов’язаннями в сумі 460037,64 грн.

При цьому, сторонами у справі доказів оскарження чи скасування зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не було надано.

В силу підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Станом на день розгляду справи у суді, відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.7-14, 18, 19, 69-72, 86,87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків Львівського комунального підприємства «Граніт» (код ЄДРПОУ 31147847) у банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на користь бюджету кошти у сумі 460037 (чотириста шістдесят тисяч тридцять сім) грн. 64 грн. для погашення податкового боргу.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.