Постанова № 70710811, 27.11.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 листопада 2017 р. Справа № 802/1877/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дмитришеної Р. М., розглянувши в порядку письмового провадження у матеріали адміністративної справи за позовом: ОСОБА_1 до: Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що він з 01.09.1995 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ. В зв'язку із ліквідацією територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України та набрання чинності Закону України «Про національну поліцію» з листопада 2015 року ОСОБА_1 проходив службу в підрозділах Національної поліції України.

Відповідно до наказу №167-о/с від 21.09.2017 ГУ Національної поліції у Вінницькій області позивача було звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію». Також, наказом №167-о/с встановлено вислугу років, що складає 22 роки 00 місяців та 21 день.

Разом із тим, позивач звернувся до ГУ Національної поліції у Вінницькій області із листом про надання відомостей щодо терміну фактичної вислуги років, із відзначенням у календарному та пільговому обчисленні.

ГУ Національної поліції у Вінницькій області листом №Н-640/05/12-2017 від 03.10.2017 повідомило ОСОБА_1 про те, що станом на 22.09.2017 термін вислуги останнього в календарному обчисленні складає 22 роки 00 місяців 21 день.

Позивач не погоджуючись із діями ГУ Національної поліції звернувся до суду із адміністративним позов у якому, згідно заяви про уточнення позовних вимог, ОСОБА_1 просить суд :

- визнати протиправними дії ГУ Національної поліції у Вінницькій області щодо не включення до вислуги років у пільговому обчисленні час служби у підрозділах боротьби з економічною та організованою злочинністю, а також карного розшуку ОВС з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці за період з 06.1999 року по 10.2005р та з 11.2006р. по 11.2008;

- зобов'язати ГУ Національної поліції у Вінницькій області включити до вислуги років в пільговому обчисленні час служби у підрозділах боротьби з економічною, організованою злочинністю, а також карного розшуку ОВС з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці.

Позивач в судове засідання не з"явився, натомість на адресу суду надійшло клопотання за вх. №25759 про розгляд справи в порядку письмового провадження. Як слідує з попередніх пояснень позивача заявлені позовні вимоги останній підтримує та просив суд задовольнити адміністративний позов з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання також не з"явився, заявою за вх. №25758 просить розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження. Відповідно до письмових заперечень останній щодо заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що 21.09.2017 року ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції в зв'язку із скороченням штату. Вислуга років позивача станом на 22.09.2017 складає 22 роки 00 місяців та 21 день. У відповідності до ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» позивачу не може бути обраховано вислугу років на пільгових умовах, тому що на день звільнення відповідно до ст. 12, пенсія за вислугу років призначається якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та більше, а позивач має лише 22 роки та 21 день. Також, позивачу було обраховано строк календарної служби у відповідності до постанови КМ України №393 від 17.07.1992р. В зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З 01.09.1995 року по 06.11.2015 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справа.

07.11.2015 року ОСОБА_1 був прийнятий на службу до Національної поліції України.

Наказом №167 о/с від 21.09.2017 у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» підполковника поліції ОСОБА_2, заступника начальника відділу служби «102» управління інформаційної підтримки та координації поліції «102» ГУ Національної поліції у Вінницькій області звільнено зі служби в Національній поліції України.

Також, вказаним наказом визначено стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років, а саме 22 роки 00 місяців 21 день; для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції 22 роки 00 місяців 21 день.

В подальшому, позивач звернувся до ГУ Національної поліції у Вінницькій області про надання відомостей щодо терміну фактичної вислуги років окремо в календарному та пільговому обчислені.

03.10.2017 ГУ Національної поліції у Вінницькій області листом №Н-640/05/12-2017 повідомило ОСОБА_1 про те, що станом на 22.09.2017 термін вислуги в календарному обчисленні становить 22 роки 00 місяців 21 день. Пільговому обрахуванню періоди служби на посадах оперуповноваженого та начальника підрозділів карного розшуку, боротьби з організованою злочинністю, державної служби боротьби з економічною злочинністю могли підлягати лише при досягнення права призначення пенсії за вислугу років, тобто, виходячи з положень ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», коли вислуга на день звільнення (за умови звільнення до 01 жовтня 2017 року) мала становити 23 календарних роки і більше.

Також, в разі набуття ОСОБА_1 права на пенсію за умов, визначених ст. ст. 12 або 18 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», вказані періоди служби підлягають обрахуванню в пільговому обчисленні і додатково до вислуги років в календарному обчисленні може бути додано 04 роки 02 місяці 00 днів.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2262).

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ст. 1 Закону особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Згідно із п. а ст. 12 Закону №2262 особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.

Статтею 17-1 Закону №2262 визначено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядком обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 року №497) було визначено ряд осіб, яким до вислуги років зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора.

Підпунктом "в" пунктом 3 Постанови №393 передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця: час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ; час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Переліку посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 роки за кожен рік служби» №432 від 14.11.2007 підлягає зарахуванню до стажу служби, що дає право на пенсію, у пільговому обчисленні з розрахунку один місяць служби за 1,5 місяці.

Так, згідно відомостей (довідки) ОСОБА_1 щодо проходження служби останній з 06.1999 року по 04.2000 - оперуповноважений відділу по боротьбі з організованими злочинними угрупуваннями управління по боротьбі із організованою злочинністю Управління МВС України.

З 04.2000 по 09.2000 оперуповноважений відділення карного розшуку Хмільницького міськрайонного відділу Управління МВС України у Вінницькій області.

З 09.2000 по 06.2002 оперуповноважений відділення державної служби боротьби з економічною злочинністю Хмільницького міськрайонного відділу Управління МВС України у Вінницькій області.

З 06.2002 по 12.2003 оперуповноваженого відділення по боротьбі з економіними злочинами на пріоритетних напрямках діяльності спеціального відділу ДСБЕЗ по боротьбі з хабарництвом та економічними злочинами на пріоритетних напрямках діяльності Управління МВС України у Вінницькій області.

З 12.2003 по 03.2004 оперуповноважений відділу по боротьбі з відмиванням коштів управління по боротьбі із організованою злочинністю Управління МВС України у Вінницькій області.

З 03.2004 по 05.2005 оперуповноважений в особливо важливих справах відділу стратегічної та тактичної розвідки розвідувально-аналітичного центру (підпорядкованого УБОЗ) Управління МВС України у Вінницькій області.

З 05.2005 по 10.2005 оперуповноважений Козятинського відділу по боротьбі з організованою злочинністю (м. Козятин) (підпорядкованого УБОЗ) Управління МВС України у Вінницькій області.

З 11.2006 по 10.2007 начальник спеціального відділення ДСБЕЗ по боротьбі зі злочинами в бюджетній сфері (підпорядкованого ВДСБЕЗ) Управління МВС України у Вінницькій області.

З 10.2007 по 08.2008 начальник відділу захисту бюджетних коштів управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Управління МВС України у Вінницькій області.

З 08.2008 по 11.2008 старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділу захисту бюджетних коштів управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Управління МВС України у Вінницькій області.

Відтак проходження позивачем служби з 06.1999 року по 10.2005 та з 11.2006 по 11.2008 року на посадах оперуповноваженого відділень по боротьбі з економічними злочинами відповідачем не заперечується. Проте представник відповідача вказує на відсутність підстав для включення до вислуги років у пільговому обчисленні в зв'язку із внесенням змін до Постанови №393 та з огляду на надану ОСОБА_1 відповідь (лист №Н-640/05/12-2017), що саме в разі набуття права на пенсію за умов визначених ст. ст. 2 або 18 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вказані періоди служби підлягають обрахуванню в пільговому обчисленні і додатково до вислуги років в календарному обчисленні може бути додано 04 роки 02 місяці 00 днів.

Суд відхиляє вказані доводи відповідача з огляду на наступне.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 р. №780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 №393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», згідно яких абзаци двадцять четвертий, двадцять шостий, двадцять сьомий і двадцять дев'ятий підпункту «в» виключено.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 13.05.1997 р. № 1-зп, від 09.02.1999 р. № 1-рп/99, від 05.04.2001 р. № 3-рп/2001 та від 13.03.2012 р. № 6-рп/2012 висловив позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

З викладеного випливає, що зміст правовідносин, зокрема прав та обов'язків особи, не може змінюватися разом із зміною законодавчих норм. Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права на зарахування при обчисленні вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах особам рядового та начальницького складу ОВС часу проходження служби в підрозділах боротьби з економічною злочинністю, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.

Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене, право особи на зарахування при обчисленні вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах часу проходження служби в підрозділах боротьби з економічною злочинністю визначаються за тими правилами, які були чинними на момент виникнення відповідного права.

Таким чином, право особи на зарахування при обчисленні вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах часу проходження служби в підрозділах боротьби з економічною злочинністю не змінюється в разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що реалізація права працівникам на обчислення пільгової вислуги років, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» здійснюється з моменту їх вступу на службу до моменту скасування такої пільги постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 №780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (постанова набрала чинності 27.07.2011).

Аналогічного висновку прийшов ВАСУ в ухвалі від 03.03.2015 у справі №К/800/10030/13 зазначивши, що реалізація права працівниками на обчислення пільгової вислуги років, передбаченої постановою КМУ від 17.07.1992 №393, здійснюється з моменту їх вступу на службу до моменту скасування такої пільги.

В даному випадку, позивач проходив службу з 06.1999 року по 10.2005 та з 11.2006 по 11.2008 року на посадах оперуповноваженого відділень по боротьбі з економічними злочинами відтак, суд вважає, що він має право на зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах час проходження служби в підрозділах боротьби з економічною організованою злочинністю та карного розшуку ОВС.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених вище установлених обставин, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, що є підставою для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії ГУ Національної поліції у Вінницькій області щодо не включення до вислуги років у пільговому обчисленні час служби у підрозділах боротьби з економічною та організованою злочинністю, а також карного розшуку ОВС з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці у період з 06.1999 року по 10.2005 року та з 11.2006 року по 11.2008 року.

Зобов'язати ГУ Національної поліції у Вінницькій області включити до вислуги років в пільговому обчисленні час служби у підрозділах боротьби з економічною, організованою злочинністю, а також карного розшуку ОВС з розрахунку 1 місяць служби за 1,5 місяці.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна