Ухвала суду № 70700059, 05.12.2017, Апеляційний суд Київської області

УХВАЛА

Іменем України

05 грудня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Сліпченка О.І.,

суддів: Іванової І.В., Гуля В.В.,

за участю секретаря: Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2017 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У серпні 2017 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся з вищезазначеним позовом.

Ухвалою судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 серпня 2017 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків протягом 3 днів з дня отримання копії ухвали.

В зв'язку з не усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2017 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просили ухвалу від 28 серпня 2017 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції, визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи позивачеві виходив з того, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, і після залишення такої заяви без руху, недоліки не були усунуті, а тому це було підставою для визнання позовної заяви неподаною та поверненню її позивачеві.

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява подається в письмовій формі, а також повинна містити найменування суду, ім'я позивача і відповідача, а також їхнє місце проживання або місцезнаходження, зміст позовних вимог, ціну позову щодо вимог майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, перелік документів, що додаються до заяви.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119 - 120 цього ж Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви буз руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України, у випадку невиконання вимог у встановлений строк, позовна заява визнається неподаною та повертається позивачеві. Крім того, позовна заява може бути повернута позивачеві у випадках передбачених ч. 3 ст. 121 ЦПК України.

При вирішенні питання про відкриття провадження чи залишення позовної заяви без руху суди першої інстанції повинні враховувати рекомендації Пленуму Верховного Суду України, що містяться в Постанові "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" № 2 від 12 червня 2009 року.

Відповідно до п. 2 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших не передбачених законом підстав.

Як вбачається зі змісту ухвали від 15 серпня 2017 року, позивачу були встановлені такі недоліки: додані до позову документи подані неналежної якості, що позбавляє суд та іншу сторону можливості відтворити їх зміст, без застосування спеціальних оптичних пристроїв, прохальна частина позову містить більші суми ніж загальна сума позову, посвідченя додатків не відповідають вимогам ДСТУ 4163-2003, а також позивачу необхідно квитанцію про сплату судового збору в передбаченому законом розмірі.

22 серпня 2017 року, у встановлений судом строк, який не перевищив 3 дні з дня отримання копії ухвали (ухвала отримана 19 серпня 2017 року), позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків, в якій викладено прохальну частину позовної заяви в новій редакції та зазначено, що у разі необхідності всі інші розбіжності та неточності будуть усунені після відкриття провадження у справі на інших стадіях процесу.

Разом з тим суддя дійшов висновку, що позивачем недоліки в повному обсязі не усунуто, оскільки в позовній заяві вказано загальну суму заборгованості, яку необхідно стягнути за вказаним кредитним договором в іноземній валюті, а саме: доларах США. Проте, як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. Позивачем вказана вимога ухвали суду про усунення недоліків не виконана, що унеможливлює визначення суми судового збору, який підлягає сплаті при подачі позовної заяви, відповідно до норм Закону «Про судовий збір».

Крім того, представник позивача обмежився лише заявою про усунення недоліків, не надавши суду оформлених належним чином позовної заяви та її копій в новій редакції.

Проте з таким висновком судді погодитися не можна, оскільки відповідно до Закону України за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму, а позивач при подачі до суду вказаної позовної заяви надав платіжне доручення про сплату судового збору від 30 червня 2017 року в розмірі 2004 грн.00 коп.

Враховуючи викладене, висновки судді про наявність підстав вважати позовну заяву неподаною і поверненню позивачам не ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону. Колегія суддів приходить до висновку, що позовна заява відповідає вимогам, які до неї ставляться і передбачені статтею 119 ЦПК, оскільки зазначені в ухвалі суддею питання як недоліки вирішуються під час розгляду справи і ухвалення рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно було визнано позовну заяву неподаною та повернуто позивачеві, а тому оскаржувана ухвала по даній справі постановлена з порушенням норм процесуального права, отже справу слід повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»- задовольнити.

Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2017 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: