Ухвала суду № 70699674, 30.11.2017, Апеляційний суд Київської області

УХВАЛА

Іменем України

30 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Савченка С.І., Іванової І.В.,

за участю секретаря - Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 28 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про розірвання договору та відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» (далі - ТОВ «Аверс-Сіті») та просив розірвати попередній договір купівлі-продажу квартири № 252 загальною площею 50,54 кв.м., що розташована на 3 поверсі будинку № 26, корпус 1 по вул. Пономарьова у смт Коцюбинське м. Ірпінь Київської області, укладений 26 квітня 2011 року між ним та ТОВ «Аверс-Сіті», стягнути з ТОВ «Аверс-Сіті» на свою користь суму забезпечувального внеску у розмірі 396 910 грн., матеріальну шкоду у розмірі 158 600 грн. та моральну шкоду у розмірі 51 840 грн.

28 вересня 2017 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала до суду заяву про забезпечення вказаного вище позову шляхом накладення арешту на майно, що належить ТОВ «Аверс-Сіті» та знаходяться у нього або в інших осіб на суму 607 350 грн.

В обґрунтування заяви послалася на те, що на даний час відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у межах виконавчого провадження №50162314 щодо примусового стягнення з ТОВ «Аверс-Сіті» грошових коштів накладено арешт на все майно ТОВ «Аверс-Сіті» та повинні відбутися прилюдні торги з реалізації квартир у будинку № 26 по вул. Пономарьова у смт Коцюбинське м. Ірпінь Київської області. Вважає, що відсутність арешту на майно відповідача в межах суми позовних може утруднути чи зробити неможливими виконання рішення суду.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 28 вересня 2017 рокуу задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати заяву про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що вимога позивача не конкретизована, не підтверджена належними доказами щодо наявності у ТОВ «Аверс-Сіті» майна, його місця знаходження у зазначеному розмірі та підстав накладення арешту на майно інших осіб.

Однак з такими висновками суд першої інстанції погодитися не можна з таких підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.152 ЦПК України).

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції належної уваги не звернув уваги на те, що між сторонами існує спір про розірвання попереднього договору купівлі-продажу квартири, укладеного між ними 26 квітня 2011 року та відшкодування у зв'язку з цим матеріальної і моральної шкоди. Згідно заявлених вимог позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму забезпечувального внеску у розмірі 396 910 грн., матеріальну шкоду у розмірі 158 600 грн. та моральну шкоду у розмірі 51 840 грн.

Тобто, сума позову є значною, а тому у разі задоволення позову можуть виникнути труднощі щодо виконання рішення суду.

Також суд першої інстанції не врахував, що вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що вимога позивача не підтверджена належними доказами щодо наявності у ТОВ «Аверс-Сіті» майна та його місця знаходження, є необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи представником позивача додано до заяви про забезпечення позову копію рішення виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області від 22 вересня 2011 року №270 «Про оформлення та видачу ТОВ «Аверс-Сіті» свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: смт Коцюбинське, вул.Пономарьова, 26, корпус,1» (а.с.21-34, 41-42).

За таких обставин, висновки суду про відсутність підстав для забезпечення позову, не заслуговують на увагу з наведених вище підстав.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув заяву про забезпечення позову з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню на підставі ст.312 ЦПК України з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 28 вересня 2017 рокускасувати, передати питання на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошенняі оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді