Рішення № 70698905, 30.11.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2/359/1156/2017

Справа №359/1060/17

РІШЕННЯ

Іменем України

30 листопада 2017 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що рішенням Бориспільського міськрайонногосуду Київської області від 04 липня 2016 року з нього на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 30% мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і до досягнення дочкою повноліття. На даний час позивач працює в ТОВ «Авіаційна паливна заправна компанія» та його середній заробіток на місяць становить 5700 гривень 14 копійок, а тому після сплати аліментів, у розмірі визначеному рішенням суду, для власного існування у нього залишається лише 3800 гривень 09 копійок. При цьому, ОСОБА_1 звернув увагу на те, що за час спільного проживання з відповідачем він має кредитні зобов’язання перед ПАТ «Укрсоцбанк», тому щомісячно несе додаткові витрати на погашення кредиту у розмірі 1500 гривень. Крім цього, з вересня 2016 року позивач перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_4 Оскільки, ОСОБА_4 тимчасово не працює та не має стабільного джерела доходів, тому позивач несе витрати на утримання цивільної дружини та її малолітньої дочки. У зв’язку з цим, позивач вважає, що його матеріальний стан суттєво змінився у негативному сенсі, тому просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2016 року з 1/3 частини доходу (заробітку) щомісячно до 500 гривень щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

В ході розгляду цивільної справи ОСОБА_1 подав заяву про зміну позовних вимог та просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2016 року на утримання малолітньої дитини – дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з розміру 1/3 частини доходу (заробітку) щомісячно до 1000 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_5 позов підтримали та наполягали на його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти позову. В обґрунтування своїх заперечень вказала на те, що обставини, викладені позивачем у позовній заяві не відповідають дійсності. Так, вказівка позивача про наявність у нього кредитних зобов’язань перед ПАТ «Укрсоцбанк», що виникли під час перебування у шлюбі з нею, не відповідає дійсності, оскільки кредит був оформлений ще до реєстрації шлюбу між сторонами. Крім цього, у позивача немає інших дітей, крім спільної дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, інших стягнень за виконавчими провадженнями не проводиться. Вказівка позивача на те, що він несе витрати на утримання ОСОБА_4 та її малолітньої дочки, на думку відповідача, також є необґрунтованою, оскільки у малолітньої дочки цивільної дружини позивача є свої батьки, які зобов’язані її утримувати. Як стверджує ОСОБА_2 позивач офіційно працевлаштований, має офіційний стабільний заробіток, на своєму утриманні нікого не має. Тому аліменти за рішенням суду правомірно стягуються з нього у частці від його доходу. До того ж з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів матеріальний стан позивача не змінився. У зв’язку з цим, ОСОБА_2 просила суд відмовити у задоволенні пред’явленого позову.

Третя особа ОСОБА_4 підтримала пред’явлений позов та просила суд його задовольнити.

Представник Бориспільського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_6 при вирішенні справи поклалася на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що у задоволенні пред’явленого позову належить відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2016 року з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини доходу (заробітку) відповідача щомісячно, але не менше 30% мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред’явлення позову до суду, а саме: з 20 квітня 2016 року, до дня досягнення дитиною повноліття (а.с.7-9).

У відповідності до ч.1 ст.192 СК України, в редакції на час пред’явлення позову, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При цьому, положення СК України не передбачає імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, згідно з положенням ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13.

Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 Вказана обставина підтверджується актом-обстеження від 15 червня 2017 року, складеним комісією виконавчого комітету Рогозівської сільської ради Бориспільського району, згідно якої ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживають разом (без факту реєстрації) з вересня 2016 року (а.с.51).

Згідно довідки Бориспільської ЦРЛ від 01 вересня 2017 року ОСОБА_4 вагітна (а.с.65).

Крім цього, як вбачається з довідки, виданої ТОВ «Авіаційна паливна заправна компанія» від 20 грудня 2016 року, ОСОБА_1 працює на посаді водія автотранспортних засобів та загальна сума його доходів за період з квітня 2016 року по листопад 2016 року становить 56861 гривень 88 копійок (а.с.11). Згідно аналогічної довідки про доходи за період з грудня 2016 року по травень 2017 року сума доходів ОСОБА_1 становить 49407 гривень 33 копійки (а.с.50).

За правилами ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Всупереч цьому, ОСОБА_1 не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що сплата аліментів у вищезазначеному розмірі ставить його та його сім’ю у скрутне матеріальне становище. Оскільки сам по собі факт перебування у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_8 не впливає на спроможність ОСОБА_1 сплачувати аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3

Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_4 тимчасового не працює, а тому перебуває на утриманні позивача. Оскільки, з пояснень позивача та третьої особи, наданих у судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_4 періодично підробляє, надаючи послуги з манікюру.

До того в матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що малолітня дочка ОСОБА_4 перебуває також на утриманні позивача. При цьому, суд звертає увагу на те, що батьки мають рівні обов’язки по утриманню дитини до досягнення нею повноліття, а тому ОСОБА_4 має відповідне право на отримання аліментів на утримання своєї малолітньої дочки від батька дитини.

При цьому, судом критично сприймаються доводи позивача стосовно того, що за час спільного проживання з ОСОБА_2, ними було спільно отримано кредит в ПАТ «Укрсоцбанк» та у зв’язку з цим позивач щомісячно несе додаткові витрати на погашення кредиту близько 1500 гривень щомісячно.

Так, з роздруківки з карткового рахунку ОСОБА_1, відкритого в ПАТ «Укрсоцбанк», вбачається, що списання з кредитного рахунку грошових коштів відбулось в листопаді 2016 року (а.с.12). Водночас, з 15 липня 2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2016 року.

Вказівка позивача на розшифровку заборгованості до погашення кредиту, згідно якої загальна сума заборгованості за кредитом становить 18063 гривень 69 копійок також є необґрунтованою (а.с.14). Оскільки з даної розшифровки не вбачається а ні періоду виникнення заборгованості по кредиту, а ні дати станом на яку існує вказана заборгованість, що виключає можливість об’єктивно визначити розмір заборгованості позивача на даний час та ті грошові кошти, які він повинен щомісячно сплачувати на погашення заборгованості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не надано беззаперечних доказів зміни його сімейного стану та матеріального становища, що призводить до неможливості сплати аліментів у розмірі, визначеному рішенням суду.

З огляду на це, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача на утримання його малолітньої дочки ОСОБА_3

Крім цього, у разі зменшення розміру аліментів на утримання ОСОБА_3 це може вплинути на можливість надати дитині повноцінний рівень фізичного, інтелектуального та культурного розвитку, що є неприпустимим з огляду на положення ч.8 ст.7 СК України.

За правилами ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 ст.184 СК України, в редакції на час пред’явлення позову, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

У відповідності до вимог ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Особливу увагу суд звертає на ту обставину, що ОСОБА_1 має регулярний дохід у вигляді заробітної плати, а тому у даному випадку підстави для стягнення з нього аліментів в твердій грошовій сумі, відсутні.

Тому суд вважає, що відсутні підстави для зменшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на утримання його малолітньої дочки ОСОБА_3

Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З квитанції від 24 січня 217 року (а.с.1) вбачається, що при пред’явленні позову ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 640 гривень. Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, тому підстави для відшкодування позивачу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ч.8 ст.7 ч.1 ст.184, ч.1 ст.191 СК України, ч.1 ст.192 СК України, ст.ст.8, 10, 57, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд Київської області до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення, на протязі десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський