Постанова № 70691184, 01.12.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

01.12.2017

Справа № 3/489/871/2017 р.

П О С Т А Н О В А

Імям України

1 грудня 2017 року м. Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду м. Миколаєва Захарченко Д.В., за участю захисника ОСОБА_1, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ст.41 ч.1 КУпАП відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, фізичної особи-підприємця, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, і.н. НОМЕР_1,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, являючись фізичною особою підприємцем, здійснюючи підприємницьку діяльність щодо роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, в порушення вимог ст.116 КЗпП України, щодо виплати всіх сум, що належить проводити при звільненні працівника в день звільнення від підприємства, установи, організації, письмового повідомлення працівникові при звільненні про нараховані суми при звільненні, допустила розрахунок зі звільненою, 31.03.2017 р., ОСОБА_3, 03.04.2017 р. та не видачу довідки про нараховані суми, а також в порушення, вимог ст.117 КЗпП України, допустила не невиплату вказаному працівнику середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Крім того, в порушення вимог ч.5 ст.95, ст.33 Закону України "Про оплату праці", п.1, 4 Порядок, проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, допустила не нарахування індексації заробітної плати працівникам ФОП ОСОБА_2, за серпень 2017 року.

ОСОБА_2 винною себе у вчиненні вказаного правопорушення не визнала.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та відповідно до вимог ст.279 КУпАП дослідити докази.

При цьому, актом перевірки додержання субєктами господарювання законодавства про працю та загальнообовязкове державне соціальне страхування № 14-01-151/0136 від 04.09.2017 р., встановлені обставини порушення ОСОБА_2 вимог ст.116, 117 КЗпП України, щодо невиплати всіх сум, що належить проводити при звільненні працівника в день звільнення від підприємства, установи, організації, не повідомлення працівникам ОСОБА_3 при звільненні про нараховані суми при звільненні, не невиплату працівникам середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Також, актом встановлено не нарахування індексації заробітної плати працівникам ФОП ОСОБА_2, за серпень 2017 року.

Вказані обставини, окрім дослідженого судом акту, фактично підтверджуються відомостями про розірвання між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 трудового договору 31.03.2017, та нарахування їй грошових коштів лише 03.04.2017 р., не невиплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, відсутністю відомостей про повідомлення працівнику при звільненні про нараховані суми.

Також, обставини не нарахування індексації заробітної плати працівникам ФОП ОСОБА_2, за серпень 2017 року, підтверджуються розрахунково-платіжними відомістями № ШТ-0000011, ШТ-0000012, ШТ-0000013 за серпень 2017 року, відповідно до якої, індексація заробітної плати працівників за серпень 2017 року, проведено лише по закінченню проведення перевірки.

Враховучи вказане, приходжу до висновку, що ОСОБА_2 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.41 ч.1 КУпАП, а саме порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі.

На підставі викладеного, вважаю необхідним накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Крім того, протоколом встановлено порушення ОСОБА_2, вимог ч.1 ст.106 КЗпП України, щодо не виплати заробітної плати за роботу в надурочний час в подвійному розмірі годинної ставки працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які відпрацьовували про 160 на місць при нормі робочого часу від 152 до 159 годин; вимог ст.116, 117 КЗпП України, щодо невиплати всіх сум, що належали працівнику ОСОБА_7 в день звільнення при звільненні, не нарахування та не виплати їй середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, не повідомлення про нараховані суми; вимог ст.83 КЗпП України, щодо не виплати звільненим працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки за період з 05.02.2015 р. по 31.05.2017 р.

При цьому, відповідно до вимог ст.106 КЗпП України, за погодинною системою оплати праці, за якою працювало підприємство ОСОБА_2, відповідно до доданих до протоколу копій трудових договорів, робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

Відповідно до вимог ст.63 КЗпП України, надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53 і 61), який визначається при п'ятиденному робочому тижні правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51), який не повинен перевищувати 40 годин на тиждень та згідно ст.61 КЗпП України, на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51).

Відповідно до доданих до протоколу трудових договорів між ФОП ОСОБА_2 та працівниками, встановлено тривалість робочого часу з розрахунку 40 годин на тиждень, який не перевищував підсумований облік робочого часу у 160 годин на місяць, відповідно до табелів обліку робочого часу працівників.

Порушення при цьому, норми робочого часу від 152 до 159 годин на місяць, як зазначено у протоколі, є недоведеним, оскільки з протоколу не вбачається, яким чином обчислювалася вказана норма та чи відповідає вона вимогам ст.50, 51, 52, 61, 63 КЗпП України, щоб давало підстави вважати доведеним вчинення ОСОБА_2 правопорушення у цій частині.

Порушення вимог Кодексу законів про працю, щодо невиплати всіх сум, що належали працівнику ОСОБА_7 в день звільнення при звільненні, не нарахування та виплати їй середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, не повідомлення про нараховані суми, не виплати звільненим працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, також вважаю недоведеним, оскільки відомостей про звільнення вказаних працівників, щоб давало підстави розглядати питання про порушення їх трудових прав як звільнених працівників, до протоколу не додано, а наявність лише розрахункових відомостей не доводить вказаних обставин, що в свою чергу не дає підстав стверджувати про доведеність таких порушень допущених ОСОБА_2

Керуючись ст.283 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень, на користь Управління держпраці у Миколаївській області, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 40/1, який перерахувати на р/р 31116106700005 в державний бюджет Ленінського раойну м. Миколаєва, МФО 826013, ОКПО 37992781, код платежу 21081100.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 320 грн., який перерахувати на р/р 31215256700001, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: