Ухвала суду № 70689323, 04.02.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

04.02.2017 Справа №607/1492/17

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І., при секретарі судового засідання Борисевич І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1, погодженого прокурором Тернопільської міської прокуратури ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, не одружений, не працюючий, раніше судимий:

- 22.03.2006 року Тернопільським міськрайоним судом за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296, 69, 70, п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України до покарання у вигляді 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 23.06.2009 року Тернопільським міськрайоним судом за ч. 1 ст. 262, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 296 КК України,

за участю: прокурора Лушкіна І.В., слідчого Сиротюка В.М., підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Тернопільського ВП ГУПН в Тернопільській області ОСОБА_1, в межах кримінального провадження №12017210010000349 від 03.02.2017р., звернувся із клопотанням, погодженим прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 без визначення застави, якому 03.02.2017р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 296 КК України, яке мотивуються наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 03 лютого 2017 року, близько 03:00 години, у ОСОБА_3, який разом із ОСОБА_5, перебували в громадському місці у дворі будинку №20 по вул. Протасевича в м. Тернополі, виник злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганства групою осіб.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 03 лютого 2017 року , близько 03:00 години, перебуваючи в громадському місці у дворі будинку №20 по вул. Протасевича в м. Тернополі, раніше судимий за вчинення хуліганства ОСОБА_6, діючи спільно із ОСОБА_5 помітили, як у двір вказаного будинку заїжджає автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7 Після чого ОСОБА_3 разом із ОСОБА_8, маючи на меті показати свою винятковість та розгнузданість самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи та людської гідності, підбігли до даного автомобіля та безпричинно з особливою зухвалістюрозпочали наносити удари руками та ногами по лобовому склу та кузову вказаного автомобіля, внаслідок чого розбили його. В подальшому ОСОБА_3 діючи умисно, спільно із ОСОБА_5, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи неповагу до особи ОСОБА_7, його людської гідності, байдужим ставленням до суспільних відносин, які забезпечують спокійний відпочинок громадян і дотримання правил поведінки в побуті, з метою самоутвердитись в очах сторонніх осіб, що перебували поблизу, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилась у насильстві із заподіянням тілесних ушкоджень, умисно почали наносити численні удари кулаками рук та ніг в ділянку обличчя та по тілу ОСОБА_7, внаслідок чого спричинили йому тілесні ушкодження.

Крім цього внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_5, було грубо порушено громадський порядок, а саме суспільні відносини, які забезпечують нормальні умови життя людей, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в побуті, а також заподіяно шкоду особистим інтересам потерпілого ОСОБА_9, наданих йому Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканність.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 296 КК України, - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, особою, раніше судимою за хуліганство.

Крім цього встановлено, що 03 лютого 2017 року близько 03:05 години, у ОСОБА_3, який разом із ОСОБА_5 перебували в громадському місці у дворі будинку №20 по вул. Протасевича в м. Тернополі, виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 03 лютого 2017 року близько 03:00 години, перебуваючи в громадському місці у дворі будинку №20 по вул. Протасевича в м. Тернополі, ОСОБА_6, під час нанесення ОСОБА_5 ударів ОСОБА_7 відкрито викрав планшет у ОСОБА_7 марки «Аpple», який знаходився на передньому сидінні автомобіля НОМЕР_1, за кермом якого був ОСОБА_7

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 186 КК України, - грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна.

Крім цього встановлено, що 03 лютого 2017 року, близько 03:10 години, у ОСОБА_3, який разом із ОСОБА_5 перебували в громадському місці у дворі будинку №20 по вул. Протасевича в м. Тернополі, виник повторний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, 03 лютого 2017 року близько 03:10 години, ОСОБА_3, діючи умисно за попередньою змовою із ОСОБА_5, виконуючи вказівку останнього схопив рукою за золотий ланцюжок, який знаходився на шиї потерпілого ОСОБА_7 та ривком руки зірвав його із шиї ОСОБА_7, внаслідок чого заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду.

Продовжуючи свої злочинні дії, діючи повторно ОСОБА_6, 03 лютого 2017 року, близько 03:00 години, перебуваючи в громадському місці у дворі будинку №20 по вул. Протасевича в м. Тернополі, під час нанесення ОСОБА_5 ударів ОСОБА_7, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_10, схопив її руками за праву руку та викручуючи руку ОСОБА_10 почав витягувати її із салону автомобіля НОМЕР_1, заподіюючи при цьому фізичний біль. Утримуючи ОСОБА_10 за праву руку ОСОБА_6 відкрито викрив із кишені куртки потерпілої ОСОБА_10 мобільний телефон марки «Iphone» моделі «4», внаслідок чого заподіяв останній матеріальну шкоду на суму 2 тисячі гривень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, - грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднане із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчиненому повторно.

03 лютого 2017 року матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017210010000349, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017210010000350, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017210010000351 обєднано в одне провадження та присвоєно №12017210010000349.

03 лютого 2016 року о 11 год. 30 хв. ОСОБА_3 затримано за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 296, ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі ст.ст. 208-211, 213 КПК України.

03 лютого 2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 296 КК України.

У клопотанні зазначено, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-- показаннями потерпілого ОСОБА_7, який повідомив, що 03 лютого 2017 року 03 год. 00 хв., саме ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5, перебуваючи у дворі будинку №20, по вул. Протасевича з хуліганських спонукань пошкодили його автомобіль НОМЕР_1 та спричинили йому тілесні ушкодження. Зокрема потерпілий ОСОБА_7 повідомив, що саме ОСОБА_3 викрав його планшет марки «Apple» та виконуючи вказівку ОСОБА_5, застосовуючи фізичне насильство зірвав із його шиї золотий ланцюжок, та в подальшому заломивши руку ОСОБА_11, відрито викрав її мобільний телефон;

-- показаннями потерпілої ОСОБА_10, яка повністю підтвердила покази потерпілого ОСОБА_7;

-- оглядом місця події, в ході якого зафіксовано пошкоджений автомобіль НОМЕР_1., який належить потерпілому ОСОБА_7, виявлено викрадений планшет марки «Apple», вилучені сліди речовини темно бурого кольору, схожі на кров;

-- показаннями свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які працюють працівниками поліції та які згідно орієнтування, яке надала потерпіла ОСОБА_10, затримали підозрюваного ОСОБА_3, в ході чого в останнього на курці було виявлено пляму схожу на кров, мобільний телефон потерпілої ОСОБА_10;

-- проведеним впізнанням із потерпілим ОСОБА_7, який підтвердив, що саме ОСОБА_3, перебуваючи у дворі будинку №20, по вул. Протасевича, з хуліганських спонукань пошкодив його автомобіль НОМЕР_1, та спричинив йому тілесні ушкодження, викрав його планшет марки «Apple» та зірвав із його шиї золотий ланцюжок, та заломивши руку ОСОБА_10, відкрито викрав її мобільний телефон;

-- проведеним впізнанням із потерпілою ОСОБА_10, яка повідомила, що саме ОСОБА_3, перебуваючи у дворі будинку №20 по вул. Протасевича, з хуліганських спонукань пошкодив автомобіль НОМЕР_1., який належить ОСОБА_7,спричинив останньому тілесні ушкодження., зокрема повідомила, що саме ОСОБА_3, викрав планшет марки «Apple» який належав ОСОБА_7 зірвав із його шиї золотий ланцюжок, та заломивши їй руку відкрито викрав її мобільний телефон;

-- вилученим із лінії «102» аудіо записом, під час огляду якого зафіксовано звернення потерпілої ОСОБА_10 до поліції за допомогою.

Слідчий у клопотанні зазначає і підтримується в судовому засіданні прокурором, що відповідно до ст. 177 КПК України підставою для застосування відносно ОСОБА_3. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 296 КК України, один серед яких є тяжким, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впивати на потерпілих та свідків з метою схилити їх до дачі неправдивих показів, що в подальшому негативно вплине на повне і обєктивне проведення досудового розслідування.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обовязків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за скоєння насильницьких злочинів, судимість за які не знята та непогашена в установленому порядку, знову вчинив злочини із застосуванням насильства, на шлях виправлення та перевиховання не став, що свідчить про те, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 буде продовжувати свою злочинну діяльність і це вказує на його підвищену суспільну небезпечність.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обовязків та його належну поведінку, шляхом застосування більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Також, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_3 вчинив злочини із застосуванням насильства, прокурор просить при вирішенні клопотання не визначати розмір застави.

Перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, з наведених у ньому підстав, підозрюваного та захисника, які заперечили відносно клопотання, мотивуючи не обґрунтованою підозрою, не доведенням неможливістю застосування більш мякого запобіжного заходу і наявністю ризиків, для забезпечення яких прокурор просить застосувати найбільш суворий запобіжний захід, приходжу до висновку, що клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 необхідно задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних звязків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан; вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, санкція якого встановлює позбавлення волі на строк до шести років, який є тяжким злочином та злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, санкція якого встановлює позбавлення волі на строк до пяти років, який є злочином середньої тяжкості. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_3 вказаних злочинів підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами. Інкримінований ОСОБА_3 злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, вчинений поєднанням з насильством.

Водночас, вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що він не одружений, має місце реєстрації та постійне місце проживання, не працюючий, раніше неодноразово судимий, судимість за які не знята та непогашення у встановленому законом порядку. На даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, і злочину середньої тяжкості із застосуванням насильства, що свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки підозрюваного, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання і при обставинах вчинення злочину про підвищену його суспільну небезпеку як особи, яка може вчинити інші кримінальне правопорушення.

Вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_3 та його поведінки, обставин вчинення злочинів, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, зможе переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Крім цього, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який вчинений із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Таким чином, при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості ч. 3 ст. 296 КК України, тяжкого злочину ч. 2 ст. 186 КК України, який був вчинений із застосуванням насильства, вчинення даних злочинів особою, яка була раніше судима і судимість не знята і не погашена в установленому законом порядку, однак, приймаючи до уваги наявність у нього малолітньої дитини, його вік, сімейний та майновий стан, обєктивні обставини кримінального провадження (більша частина викраденого майна вилучена і знаходиться в органу досудового розслідування), приходжу до висновку про можливість визначити розмір застави у кримінальному провадженні із покладенням на підозрюваного обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обовязків та забезпечать уникнення встановлених при розгляді клопотання ризиків у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 182, 183, 184, 193, 194, 196, ч. 2 ст. 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1, погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Датою закінчення строку дії ухвали вважати 00 год. 00 хв. 01 квітня 2017 року.

Визначити ОСОБА_3 розмір застави у сумі 60 000 грн. (шістдесят тисяч гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (р/р 37319038003454, МФО 820172, ідентифікаційний код 26198838, ОСОБА_14: Державна казначейська служба, призначення платежу застава за «Вдовіченко Віталія Анатолійовича» у кримінальному провадженні №12017210010000349 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 лютого 2017 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_3, 17 травня 1982 народження, строком до 01 квітня 2017 року наступні обов'язки:

-- зявлятися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження;

-- не відлучатися із м. Тернополя, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-- утриматися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_5, свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

-- здати на зберігання старшому слідчому СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1 паспорт для виїзду на кордон;

-- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області протягом пяти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебува є під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_15