Рішення № 70684208, 30.10.2017, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/18203/16-ц

Провадження № 2/234/805/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2017 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

судді Марченко Л.М.,

за участю секретаря Овчарової Ю.Д.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору відповідно до укладеного договору №KTT5NN00000025 від 19.09.2008 року відповідач отримав кредит в розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ПАТ КБ «Приватбанк» є правонаступником прав та обовязків ЗАТ КБ «Приватбанк» у звязку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінено найменування позивача ЗАТ КБ «Приватбанк» на ПАТ КБ «Приватбанк» про що зазначено в п.1.1 Статуту ПАТ КБ «Приватбанк» та 17.07.2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін. Відповідно до умов договору погашення заборгованості повинно здійснюватися щомісяця за Графіком погашення кредиту та процентів. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку, складають між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Однак, відповідачем були порушені умови договору, у звязку з чим виникла заборгованість, яка станом 10.11.2016 року складає: заборгованість за кредитом 15000,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 7658,78 грн., заборгованість по комісії за користуванням кредитом в розмірі 664,19 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором в розмірі 66492,95 грн., а всього 89815,92 грн. Позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 89815,92 грн. з відповідача ОСОБА_2, а також понесені судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні на позові наполягала, просила його задовольнити, не заперечувала проти постановлення по справі заочного рішення суду.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_2 не зявилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв про відкладення розгляду справи або заперечень на позов не надала.

Відповідно до ст.224 ЦПК України зі згоди представника позивача судом ухвалено про заочний розгляд справи

Суд, вивчивши позов, заяву та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки. Цей договір відповідно до ст.1055 ЦК України укладається в письмовій формі.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення статей 1046-1052 ЦК України.

Згідно ст.1050 ЦК України наслідками порушення кредитного договору є зобовязання позичальника сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 ЦК України та проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Згідно з кредитним договором № KTT5NN00000025 від 19.09.2008 року відповідачка ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 15000,00 грн. зі сплатою відсотків за користуванням кредитом розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення тіла кредиту та процентів повинно було відбуватися відповідно до умов договору, з якими відповідач був ознайомлений, про що свідчить його власний підпис у заяві (а.с.6).

У звязку з допущеними боржником ОСОБА_2 неплатежами за кредитним договором виникла заборгованість, яка згідно розрахунку заборгованості станом на 10.11.2016 року складає у розмірі 89815,92 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 15000,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом -7658,78 грн., заборгованість по комісії за користуванням кредитом -664,19 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором -66492,95 грн. (а.с.4-5).

Виходячи з наданого позивачем розрахунку суд погоджується в частині обґрунтованості вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 15000,00 грн. та за відсотками за користування кредитом в сумі 7658,78 грн., та вважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення комісії, то суд вважає потрібним врахувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постанові від 16.11.2016 року у справі №6-1746цс16, згідно якій

Положення пунктів 22, 23 ст.1, ст..11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозвязку з положеннями ч.4 ст.42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Відповідно до п.3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладання кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Таким чином, нарахування позивачем ПАТ КБ «Приватбанк» комісії за послуги, що супроводжують споживчий кредит за договором № KTT5NN00000025 від 19.09.2008 року, є незаконним. У звязку з чим позов в частині стягнення комісії в сумі 664,19 грн. задоволенню не підлягає.

14.10.2014 року набрав чинності Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», в ст.2 якого зазначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та /або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

У п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30.10.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п.20 ч.1 цього Розпорядження м.Краматорськ Донецької області, де зареєстрований відповідач, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Проте 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30.10.2014 року №1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року було визнано нечинним (справа №826/18330/14).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено м.Краматорськ Донецької області.

Відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він помякшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки на теперішній час м.Краматорськ Донецької області, згідно затвердженого переліку, є територією де проводилася антитерористична операція, то визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, розповсюджуються на відповідача ОСОБА_2 і звільняють її частково від обовязку по оплаті пені та штрафів на користь ПАТ КБ «Приватбанк», з урахуванням положень ст.5 ЦК України та ст.58 Конституції України.

З огляду на вказане, у позовних вимогах про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором в розмірі 84897,22 грн., що утворилася за період з 14.04.2014 року по 10.11.2016 року, слід відмовити.

На підставі наведеного суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково та з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором №KTT5NN00000025 від 19.09.2008 року в розмірі 22658,78 грн., що складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 15000,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 7658,78 грн. В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», пропорційно задоволеному позову, за рахунок відповідачки позивачу слід відшкодувати сплачений при зверненні з позовом до суду судовий збір в розмірі 347,64 грн. (22658,78 х 1378 /89815,92).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 14, 60, 88, 84, 213,223 ЦПК України, ст.ст. 526, 554, 625, 1046-154, ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах.№29092829003111, МФО 305299) заборгованість за кредитним договором № KTT5NN00000025 від 19.09.2008 року станом на 10.11.2016 року в сумі 22658,78 грн. (двадцять дві тисячі шістсот пятдесят вісім грн. 78 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ 29092829003111, МФО 305299) понесені судові витрати в сумі 347,64 грн. (триста сорок сім гривень 64 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Краматорським міським судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів.

Суддя Л.М.Марченко