Рішення № 70679704, 30.11.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа №521/21502/16

Пр. №2/521/2047/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017року м. Одеса

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого - судді Сегеди О.М.,

при секретарі - Малиш О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа - ОСОБА_2» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

У грудні 2016р. Публічне акціонерне товариство «Альфа - ОСОБА_2» (далі - ПАТ «Альфа - ОСОБА_2»), яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Альфа - ОСОБА_2» (далі -ЗАТ «Альфа - ОСОБА_2»), звернулось до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4, посилаючись на те, що 21 травня 2008р. між ЗАТ «Альфа - ОСОБА_2» та ОСОБА_4була укладена рамкова угода №SMERS01046, згідно п.1.2 якої ЗАТ «Альфа - ОСОБА_2» відкриває ОСОБА_4кредитну лінію та транш. 21 травня 2008 року між ЗАТ «Альфа - ОСОБА_2»та ОСОБА_4 було укладено договір про надання траншу №SME0013103, а 26 травня 2008 року договір про надання траншу №SME0013323. Рамкова угода є невід’ємною частиною даних договорів. Відповідно до умов вищезазначених договорів, позивач зобов’язувався надати ОСОБА_4 кредити за договором 1 – у сумі 44317,75 доларів США, за договором 2 – у сумі – 55682,25 доларів США, а останній зобов’язувався повернути надані кредити і сплатити проценти за користування ними в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договорами.

Позивач зазначав, що 21 травня 2008р. в забезпечення виконання грошових зобов’язань ОСОБА_4 за договорами №SME0013103 від 21 травня 2008 року та за №SME0013323 від 26 травня 2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір № SMERS01046/1 від 21 травня 2008р., відповідно до умов якого остання передала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме жилий будинок з надвірними спорудами, житловою площею 66,6 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Качалова ,17, що належить іпотекодавцю на праві власності. Відповідно до договору іпотеки вартість предмету іпотеки становить 72525,62 доларів США.

Позивач свої зобов’язання за договорами №SME0013103 від 21 травня 2008 року та за №SME0013323 від 26 травня 2008 року виконав, надавши ОСОБА_4 кредити в розмірі 44317,75 доларів США та 55682,25доларів США.

У порушення умов договорів, ОСОБА_4 свої зобов’язання належним чином не виконав, тому має прострочену заборгованість, яка станом на 01 листопада 2016 року складає: за договором №SME0013103 від 21 травня 2008 року, складає : за кредитом - 23436,55 доларів США, по відсотках – 15613,67 доларів США, пеня-169405,52 доларів США та за договором №SМЕ0013323 від 26 травня 2008 року, складає: за кредитом – 30725,11 доларів США, по відсотках – 20923,95 доларів США, пеня 230813,86 доларів США.

Оскільки відповідач ухиляється від належного виконання своїх зобов’язань за договором, то позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання траншу №SМЕ0013103 від 21 травня 2008 року, укладеного між ПАТ «Альфа - ОСОБА_2» та ОСОБА_4, яка станом на 01 листопада 2016 року складає: за кредитом -23436,55 доларів США, по відсотках – 15613,67 доларів США та за Договором про надання траншу №SМЕ0013323 від 26 травня 2008 року, укладеного між ПАТ «Альфа - ОСОБА_2» та ОСОБА_4, яка станом на 01 листопада 2016 року складає: за кредитом – 30725,11 доларів США, по відсотках – 20923,95 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: житловий будинок з надвірними спорудами, житловою площею 66,6 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Качалова,17, що належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 12 серпня 2002 року, шляхом проведення прилюдних торгів, згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленому на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб’єктом оціночної діяльності (незалежним) експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій та стягнути з відповідачки на користь ПАТ «Альфа - ОСОБА_2» витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача, діючий за довіреністю від 19 вересня 2017року в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі (т.1, а.с.202).

Відповідач та її представник, діюча на підставі довіреності від 26 серпня 2016 року року в судове засідання не з’явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, відповідно до ст.74 ЦПК України (т.1 а.с.142).

Аналіз викладених вище обставин, неявки в судове засідання відповідача та її представника, яким було відомо про розгляд справи, призвело б до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті. Тому суд, такі дії відповідачки та її представника відносить до таких, що суперечать вимогам ч.3 ст.27 ЦПК України, та розцінює їх як зловживання стороною своїми процесуальними правами, що призводить до порушення розумних строків розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін та їх представників, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність останніх та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4в судове засідання не з’явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до ст.74 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_2 Аваль»підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.

Судом встановлено, що 21 травня 2008р. між ЗАТ «Альфа - ОСОБА_2»та ОСОБА_4була укладена рамкова угода №SMERS01046, згідно п.1.2 якої ЗАТ «Альфа - ОСОБА_2» відкриває ОСОБА_4кредитну лінію та транш (т.1 а.с.4).

19 лютого 2010 року між ПАТ «Альфа - ОСОБА_2» та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода до рамкової угода №SMERS01046 від 21 травня 2008 року (т.1а.с.5).

21 травня 2008 року між ЗАТ «Альфа - ОСОБА_2»та ОСОБА_4 було укладено договір про надання траншу №SME0013103, відповідно до умов якого останньому був виданий кредит в розмірі 44317,75 доларів США, строком на 84 місяця зі сплатою 17% відсотків річних (а.с.6-9).

19 лютого 2010 року між ПАТ «Альфа - ОСОБА_2» та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода до договору про надання траншу №SME0013103 від 21 травня 2008 року (т.1а.с.11).

Встановлено, що 26 травня 2008 року між ЗАТ «Альфа - ОСОБА_2»та ОСОБА_4 було укладено договір про надання траншу №SME0013323, відповідно до умов якого, останньому був виданий кредит в розмірі 55682,25 доларів США, строком на 84 місяця зі сплатою 17% відсотків річних (т.1 а.с.14-16).

19 лютого 2010 року між ПАТ «Альфа - ОСОБА_2» та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода до договору про надання траншу №SME0013323 від 26 травня 2008 року (т.1а.с.19).

Факт отримання ОСОБА_4 кредитних коштів за договором №SME0013103 від 21 травня 2008 року, та договором №SМЕ0013323 від 26 травня 2008 року, підтверджується меморіальними валютними ордерами від 21 травня 2008 року та від 26 травня 2008 року (т.1 а.с.153,180,181).

21 травня 2008р. в забезпечення виконання грошових зобов’язань ОСОБА_4 за договорами №SME0013103 від 21 травня 2008 року та за №SME0013323 від 26 травня 2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір № SMERS01046/1 від 21 травня 2008 року, відповідно до умов якого остання передала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме жилий будинок з надвірними спорудами, житловою площею 66,6 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Качалова ,17, що належить іпотекодавцю на праві власності. Відповідно до договору іпотеки вартість предмету іпотеки становить 72525,62 доларів США (т.1 а.с.24-27).

05 лютого 2010 року між ПАТ «Альфа - ОСОБА_2» та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір до договору іпотеки № SMERS01046/1 від 21 травня 2008р. (т.1 а.с. 28).

Встановлено, що ПАТ «Альфа - ОСОБА_2» є юридичною особою, яка керується у своїй діяльності Статутом, має гербову та інші печатки (т.1 а.с.71-72,73).

Через невиконання ОСОБА_4зобов’язань за договором №SME0013103 від 21 травня 2008 року, та договором №SМЕ0013323 від 26 травня 2008 року, станом на 01 листопада 2016 року заборгованість ОСОБА_4перед ПАТ«Альфа - ОСОБА_2» за договором №SME0013103 від 21 травня 2008 року, складає: за кредитом - 23436,55 доларів США, по відсотках – 15613,67 доларів США, пеня-169405,52 доларів США та за договором №SМЕ0013323 від 26 травня 2008 року, складає: за кредитом – 30725,11 доларів США, по відсотках – 20923,95 доларів США, пеня 230813,86 доларів США.

Вказаний факт підтверджується розрахунком заборгованості відповідно до умов договору №SME0013103 від 21 травня 2008 року, та договору №SМЕ0013323 від 26 травня 2008 року (т.1 а.с.29, 30-66,67,68).

Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, однак відповідачка та ОСОБА_4 від виконання своїх зобов’язань ухиляються.

Судом встановлено, що ПАТ«Альфа - ОСОБА_2» направив ОСОБА_4, ОСОБА_3, вимоги про погашення заборгованості за договором №SME0013103 від 21 травня 2008 року, та договором №SМЕ0013323 від 26 травня 2008 року (т.1 а.с.69,70,70 звор.).

Судом встановлено, що 12 лютого 2014 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №268, згідно з яким запропоновано звернення стягнення на нерухоме майно – жилий будинок з надвірними спорудами, житловою площею 66,6 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Качалова ,17, який належить ОСОБА_3 на праві власності. Вказане нерухоме майно було передано в іпотеку ЗАТ «Альфа - ОСОБА_2», правонаступником якого є ПАТ«Альфа - ОСОБА_2», в якості забезпечення виконання зобов’язань за договором про надання траншу №SME0013103 від 21 травня 2008 року, зо був укладений між ОСОБА_3 та ЗАТ «Альфа - ОСОБА_2».

Встановлено, що у серпні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 06 березня 2017 року, залишеним без змін Ухвалою апеляційного суду м. Одеси від 12 липня 2017 року ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні позовних вимог (т.1 а.с.194-200).

Згідно звіту про незалежну оцінку № ВА 171101-003 від 01 листопада 2017р. ринкова вартість жилого будинку з надвірними спорудами, загальною площею 103,4 кв.м., розташованого на земельній ділянці 0,0563 га за адресою: м. Одеса, вул. Качалова ,17, на дату складання висновку, складає 1470728,00 грн. (т.2 а.с.5-72).

21 листопада 2017 року представник відповідачки в судовому засіданні заявила клопотання про призначення оціночно-будівельної експертизи на розгляд якої поставити питання, яка дійсна (реальна) вартість предмету іпотеки за Договором іпотеки від 21 травня 2008 року, а саме жилий будинок з надвірними спорудами, житловою площею 66,6 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Качалова ,17 (т.2а.с.2-3)

Ухвалою суду від 21 листопада 2017 року дане клопотання було залишено без руху, у зв’язку з несплатою судового збору (а.с.74).

Ухвалою суду від 30 листопада 2017 року клопотання про призначення оціночно -будівельної експертизи було залишено без задоволення.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов’язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов’язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов’язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов’язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов’язання (взаємні права та обов’язки) виникає між іпотекодержателем (кредитором за основним зобов’язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов’язанням).

Виконання забезпечувального зобов’язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення своїх вимог за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов’язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Частиною п’ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Як убачається з кредитного договору, строк його дії –до 08 лютого 2018року.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону: у разі порушення іпотекодавцем обов’язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання — звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторонам іпотечного договору надано можливість вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі окремого договору або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі. При цьому, вказана норма лише визначає можливість укладання окремого договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, однак аж ніяк не забороняє іпотекодержателю застосовувати визначений договором спосіб задоволення його вимог за наявності судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно ч. 2 ст. 36 цього Закону визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосовувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із положеннями частини третьої зазначеної статті договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України “Про іпотеку”; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

При цьому згідно частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Відповідно до п. 6.1 договору іпотеки від 21 травня 2008 року, у випадку невиконання основного зобов’язання, невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов цього договору та в інших випадках, іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки (т.1 а.с.26).

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

З огляду на положення ст. 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено можливість при зверненні стягнення на предмет іпотеки, застосовувати процедуру продажу іпотечного майна на користь третьої особи.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 28 вересня 2016 року у справі №6-1243цс16, порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Згідно п. 6.2 Договору іпотеки від 21 травня 2008 року звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду; виконавчого напису або згідно із договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Суд вважає, що позивачем вчинено всі дії, згідно із законом та умовами кредитного договору та договору іпотеки, для досудового врегулювання спірних правовідносин.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі за №6-1219 цс 16 від 14 вересня 2016 року, відповідно до частини третьої статті 33 Закону України “Про іпотеку” звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

За такими обставинами, суд доходить до висновку, що позов про звернення стягнення на предмет іпотеки та судових витрат, підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовій збір в розмірі 34880,00грн., тому дані виплати підлягають стягненню з відповідачки.

Керуючись ст.ст. 610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, ЦПК України, ст.ст. 4,5,7,12, 33, 35, 37-39 «Про іпотеку», суд

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа - ОСОБА_2» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки– задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на: житловий будинок з надвірними спорудами, житловою площею 66,6 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Качалова,17, що належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 12 серпня 2002 року, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа - ОСОБА_2», що виникли на підставі Договору про надання траншу №SМЕ0013103 від 21 травня 2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Альфа - ОСОБА_2» та ОСОБА_4, яка станом на 01 листопада 2016 року складає: за кредитом -23436,55 доларів США, по відсотках – 15613,67 доларів США та Договору про надання траншу №SМЕ0013323 від 26 травня 2008 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Альфа - ОСОБА_2» та ОСОБА_4, яка станом на 01 листопада 2016 року складає: за кредитом – 30725,11 доларів США, по відсотках – 20923,95 доларів США, шляхом його реалізації з прилюдних торгів за початковою ціною, що становить 1470728,00 (один мільйон чотириста сімдесят тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 00 коп., визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: 65000, м. Одеса, вул. Качалова,17, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: 65000, АДРЕСА_1на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа - ОСОБА_2», 01001, м. Київ, вул. Десятинна,4/6, МФО 300346, кодЄДРПОУ23494714 п/п №37396000000004, витрати по сплаті судового збору в розмірі 34880 (тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят)грн. 51 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: О.М. Сегеда