Ухвала суду № 70676901, 29.11.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі головуючого-судді: Шкоріної О.І.,

суддів: Прокопчук Н.О., Стрижеуса А.М.,

при секретарі: Амборській Д.І.,

за участю: представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2017 року у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И Л А :

Заявник ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій просить визнати виконавчий лист № 755/24526/14-ц, виданий 31 жовтня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15 квітня 2014 року по справі № 1452/13 про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 78592 доларів США 68 центів та 484,67 гривень та сплаченого третейського збору у розмірі 6686,76 гривень, а також судового збору у розмірі 243,60 гривень, всього 78 592 доларів США 68 центів і 7 415,03 гривень, таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2015 року у цивільній справі № 755/24526/14-ц було задоволено заяву ПАТ «Укрсоцбанк» та видано виконавчий лист № 755/24526/14-ц від 31 жовтня 2014 року на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15 квітня 2014 року по справі № 1452/13 про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 78592 доларів США 68 центів та 484,67 гривень та сплаченого третейського збору у розмірі 6686,76 гривень, а також судового збору у розмірі 243,60 гривень, а всього 78 592 доларів США 68 центів і 7 415,03 гривень.

Виконавчий лист стягувачем пред'явлено до примусового виконання в Личаківський відділ державної виконавчої служби м. Львова ГТУЮ у Львівській області, на підставі якого відкрито виконавче провадження ВП № 51976930. В процесі даного виконавчого провадження тривають виконавчі дії, описано її майно. На даний момент триває процедура оцінки описаного її майна в межах даного виконавчого провадження.

Вважає, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання цього договору, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 03 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити заяву, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Вказував, що рішення третейського суду ухвалено після внесення змін до Закону України «Про третейські суди», а заявник є споживачем послуг банку і спір виник щодо стягнення заборгованості за споживчим кредитом, тому в силу положень п.14 ч.1 ст.6 Закону України «Про третейські суди» така справа не підвідомча третейському суду. Вважає, що суд першої інстанції повинен був відмовити у видачі виконавчого листа. Постановляючи ухвалу про видачу виконавчого листа суд першої інстанції припустився помилки, що є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні представник заявника підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу у його відсутності згідно з вимогами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15 квітня 2014 року (справа № 1452/13), позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 78592 долари США 68 центів США та 484 гривні 67 копійки; стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» третейський збір у сумі 6686 гривень 76 копійок.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року було видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 15 квітня 2014 року по справі № 1452/13 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в розмірі 78592 доларів США 68 центів та 484,67 гривень та сплаченого третейського збору у розмірі 6686,76 гривень та судового збору у розмірі 243,60 гривень, всього 78 592 доларів США 68 центів та 7 415,03 гривень.

31 жовтня 2014 року уповноваженим представником ПАТ «Укрсоцбанк» у вказаній справі було отримано виконавчий лист № 755/24526/14-ц відносно боржника ОСОБА_2

Постановою державного виконавця Личаківського ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області від 19 серпня 2016 року відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа № 755/24526/14-ц про стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що з поданої заяви не вбачається підстав для визнання виконавчого листа № 755/24526/14-ц таким, що не підлягає виконанню, оскільки місцевий загальний суд, як компетентний суд, при вирішенні питання про видачу виконавчих листів на виконання рішень Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, не перевіряє рішення третейського суду на відповідність нормам матеріального або процесуального права, а лише на дотримання процедурних вимог, які встановлені Законом України «Про третейські суди», а рішення третейського суду може бути скасовано лише з підстав, визначених у ст.389-5 ЦПК України. При цьому, додані до матеріалів заяви документи свідчать про те, що остання з вимогою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків в порядку ст. 389-1 ЦПК України до уповноваженого судового органу не зверталась.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх законними, обґрунтованими і такими, що відповідають обставинам справи та положенням процесуального закону.

Доводи, які викладені в апеляційній скарзі, є аналогічними обґрунтуванню заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, і були предметом перевірки суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково видав виконавчий лист, оскільки рішення третейського суду винесено незаконно, а тому необхідно визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів не приймає до уваги враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Частиною 4 ст. 369 ЦПК України встановлено, що суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Отже, підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, перелічені в ч. 4 ст. 369 ЦПК України. До переліку вказаних обставин не віднесено перевірку рішення третейського суду на відповідність нормам матеріального або процесуального права,законності та обґрунтованості рішення третейського суду, на підставі якого було видано виконавчий лист, а також постановленої відповідним районним судом ухвали про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду.

Виходячи з наведеного, невідповідність ухвали районного суду про видачу виконавчого листа, яка в установленому законом порядку не скасована, положенням 389-10 ЦПК України не може свідчити про помилкову видачу судом виконавчого листа в розумінні ст. 369 ЦПК України, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Інших доводів, які б давали підстави вважати, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення заяви, апеляційна скарга не містить.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки ухвала суду постановлена з дотримання норм чинного законодавства, висновки суду відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 311, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє на підставі та в інтересах ОСОБА_2, - відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 06 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: