Ухвала суду № 70676078, 27.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/6459/17

Справа №644/4869/17 Головуючий 1 інст. - Матвієвська Г.В.

Категорія :про встановлення факту Доповідач - Швецова Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Швецової Л.А.,

Суддів Піддубного Р.М., Котелевець А.В.,

За участі секретаря Кучер Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 10 жовтня 2017 року

у справі за заявою ОСОБА_1 до Заступника директора Департаменту - начальника управління медичної та фармацевтичної діяльності Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_2, зацікавлені особи: голова обласної державної адміністрації Харківської області, міністерство охорони здоров'я України про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою до Заступника директора Департаменту - начальника управління медичної та фармацевтичної діяльності Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_2, зацікавлені особи: голова обласної державної адміністрації Харківської області, Міністерство охорони здоров'я України про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заяви просив встановити ( мовою оригіналу) « факт відмови посадовою особою - заступником директора Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_2 у видачі направлення до відділення відновного лікування «Обласна клінічна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», відмови посадовою особою ОСОБА_2 письмово підтвердити факт відмови в наданні цього направлення», наголошує що відсутній спір про право, встановлення такого «факту» йому потрібне для його лікування та у подальшому (мовою оригіналу ) « прийняття заходів у відношенні посадової особи ОСОБА_2 по факту невиконання своїх функціональних обов'язків».

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 29 вересня 2017 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху з тих підстав, що з заяви ОСОБА_1 не зрозуміло в порядку якої юрисдикції він оскаржує дії заінтересованої особи.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 10 жовтня 2017 року заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу районного суду, направити справу для подальшого розгляду.

В обґрунтування скарги посилається на те, що судом невірно витлумачено закон, неповно та не всебічно досліджено всі обставини справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія вирішила апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, ухвалу суду скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи,ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м.Харкова Даньшину Ю.В. відмовлено у відкритті провадження у справі з підстав ст..122 ЦПК України.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 21 вересня 2017 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 09 серпня 2017 року, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 29 вересня 2017 року заява ОСОБА_1 про скасування встановлення факту, що має юридичне значення залишена без руху у зв'язку з тим, що відсутні посилання про виконання ухвали апеляційного суду Харківської області від 21 вересня 2017 року щодо невідповідності заяви ОСОБА_1 вимогам ст..119 ЦПК України щодо форми і змісту заяви.

Для усунення недоліків, зазначених в ухвалі судді, заявнику був наданий строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали.

Визнаючи неподаною заяву ОСОБА_1, суддя вважав, що недоліки, зазначені в ухвалі від 29 вересня 2017 року заявником усунуті не були.

Проте, з таким висновком судді апеляційний суд не погоджується, оскільки він не відповідає обставинам справи.

Згідно ст..1, 2, 3 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб інтересів держави; Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право»; кожна особа має право, в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст..121 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст..119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Відповідно до роз'яснень, які надані у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»,якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху.

Згідно з ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розглядом (ч.3 ст. 235).

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

В частині 1 статті 256 ЦПК України наведено перелік фактів, про встановлення яких суд розглядає справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся за заявою до заступника директора Департаменту - начальника управління медичної та фармацевтичної діяльності Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_2, зацікавлені особи: голова обласної державної адміністрації Харківської області, Міністерство охорони здоров'я України про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заяви ОСОБА_3 зазначав, що встановлення такого факту йому потрібне для його лікування та у подальшому (мовою оригіналу ) «прийняття заходів у відношенні посадової особи ОСОБА_2 по факту невиконання своїх функціональних обов'язків».

Судова колегія приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що спір повинен розглядатися в порядку КАС України і що зацікавлена особа виконує функції суб'єкта владних повноважень, тому справа повинна розглядатися в порядку ЦПК України, і при з'ясуванні, що виник спір про право, суд першої інстанції залишає заяву без розгляду.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 10 жовтня 2017 року скасувати.

Справу направити для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.А.Швецова

судді А.В.Котелевець

Р.М.Піддубний