Ухвала суду № 70675992, 29.11.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/6441/17 Головуючий 1 інст. - Подус Г.С.

Справа № 638/3536/16-ц Доповідач - Кружиліна О.А.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року м.Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кружиліної О.А.

суддів Бровченка І.О., Кіся П.В.,

за участю секретаря Сементовської О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на ухвалу судді Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2017 року

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВТБ БАНК», ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5, про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколів проведення прилюдних торгів, визнання незаконним актів державного виконавця, визнання незаконним і скасування свідоцтв, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування майна із чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

02 березня 2016 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_3, Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Публічного Акціонерного Товариство «ВТБ Банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколів проведення прилюдних торгів, визнання незаконним актів державного виконавця, визнання незаконними і скасування свідоцтв, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 березня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

26 вересня 2017 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася у суд із заявою про забезпечення позову.

В обґрунтування зазначеної заяви представник позивача ОСОБА_2 посилається на те, що 17 березня 2016 року відбулося переоформлення ОСОБА_3 права власності на спірні земельні ділянки на іншу особу - ОСОБА_6, тому на думку позивача зміна власника спірного майна має фіктивний характер та направлена на ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також існує можливість, що ОСОБА_4 може відчужити, знищити або пошкодити спірне майно, що створює реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання рішення суду.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду Харківської області від 27 вересня 2017 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою до вирішення спору по суті накласти арешт та оголосити заборону відчуження на наступне майно, що належать ОСОБА_4: на земельну ділянку площею 0,1000 га (кадастровий номер - НОМЕР_2), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; на земельну ділянку площею 0,9564 га (кадастровий номер - НОМЕР_1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; до вирішення спору по суті заборонити ОСОБА_4, будь-яким іншим особам здійснювати будівельні, ремонтні, геодезичні, підготовчі та будь-які інші роботи (в тому числі будівництво нових чи реконструкцію старих будівель та споруд, риття котлованів), вирубку дерев та чагарників, будь-яким іншим способом здійснювати пошкодження ґрунту, а також змінювати цільове призначення, розмір, адресу, кадастровий номер, інші характеристики зазначених земельних ділянок. До вирішення спору по суті накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_4 у сумі позову 4 783 136,50 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалася на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з положень статей 151-153 ЦПК України з врахуванням роз'яснень, які містяться у постанові Пленум Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та тих обставин, що клопотання про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

З таким висновком суду апеляційний суд погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі по тексту Постанова), забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, після відкриття провадження, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 3 статті 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до пункту 4 Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Крім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З врахуванням викладених положень, апеляційний суд дійшов висновку про те, що беззаперечних мотивів щодо утруднення або неможливості виконання рішення клопотання не містить. Не наведено таких мотивів і суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог статті 151 ЦПК України обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання щодо забезпечення позову.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не є підставою для скасування ухвали.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312 , 313-315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу судді Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку відповідно до статті 324 ЦПК України не підлягає.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді І.О. Бровченко

П.В. Кісь