Ухвала суду № 70674855, 28.11.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 145/2177/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Ратушняк І.О.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

28 листопада 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С.

секретар судового засідання: Охримчук М.Б.

за участі:

представника позивача: ОСОБА_2

третьої особи: ОСОБА_3

представника третьої особи: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 на ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 до виконавчого комітету Селищенської сільської ради Тиврівського району, треті особи - ОСОБА_3, ПАТ "ОТП Банк" про визнання дій протиправними та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 звернулась до Тиврівського районного суду Вінницької області із позовом до виконавчого комітету Селищенської сільської ради Тиврівського району, треті особи - ОСОБА_3, ПАТ "ОТП Банк" про визнання дій протиправними та скасування рішення.

Відповідно до ухвали Тиврівського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2017 року позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду І інстанції та направити справу для продовження розгляду.

Представник позивача та третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник третьої особи ПАТ "ОТП Банк" заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно із ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що позивач 30.12.2016 р. звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Селищенської сільської ради Тиврівського району №94 від 13.06.2007 р. про надання дозволу ОСОБА_3 на укладення договору іпотеки.

Суд першої інстанції не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, а тому залишив позов без розгляду.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Так, відповідно до пункту 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно пункту 7 вказаної правової норми суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною другою статті 4 цього Кодексу передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Виходячи із системного аналізу положень статті 1 Цивільного процесуального кодексу України та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права.

В даному випадку спірні правовідносини пов'язані із укладанням та виконанням цивільно-правової угоди, отже, спір не є публічно-правовим, а випливає із договірних відносин, тому має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 14.06.2016 року у справі №21-41а16.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» у рішенні від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Зважаючи на викладене, відносно даного спору адміністративний суд не може вважатись «судом, установленим законом» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

Стаття 203 КАС України визначає підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі. Так, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.

На виконання вимог ч.2 ст.157 КАС України суд роз'яснює позивачеві, що розгляд даної справи повинен здійснюватись місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Тиврівського районного суду Вінницької області від 12 вересня 2017 року скасувати, а провадження у справі за позовом ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 до виконавчого комітету Селищенської сільської ради Тиврівського району, треті особи - ОСОБА_3, ПАТ "ОТП Банк" про визнання дій протиправними та скасування рішення закрити.

Роз'яснити сторонам, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 грудня 2017 року.