Ухвала суду № 70674489, 27.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/10944/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Макарика В.Я.,

Ільчишин Н.В.,

секретаря судового засідання Чигер І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року у справі №807/935/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ УКРАЇНА» до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

27.07.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙСІПІ Україна» (далі - Товариство) звернулося в суд з позовом до Закарпатської митниці ДФС, просило визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці ДФС від 11.04.2016 №305060904/2016/000001/2 про коригування митної вартості товарів; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації при митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів №305060904/2016/00008 до МД №305060904/2016/000894 від 01.04.2016.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Закарпатська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.10.2017 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що проведений аналіз попередніх митних оформлень в зоні діяльності Львівської митниці ДФС показав, що митна вартість поданого до митного оформлення товару менша за попередні оформлення ідентичного товару, що викликало сумнів у правильності визначення декларантом заявленої митної вартості та, відповідно, необхідності в більш поглибленому аналізі факторів, що вплинули на спад рівня митної вартості товару. За результатами опрацювання вказаних оформлень ідентичного вантажу було виявлено, що фактурна (інвойсна) вартість аналізованих товарів знаходиться на тому ж рівні, що і поданого до митного оформлення Закарпатської митниці ДФС, але додаткові витрати, які включаються до митної вартості товару, а саме витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України значено відрізняються. Апелянт зазначає, що право на проведення консультації відповідно до п.5 ст.55 Митного кодексу України декларант не використав. При опрацюванні додатково поданих первинних документів виявлено розбіжності, зокрема в заявці на здійснення транспортного перевезення №2 від 29.03.2016 вказано, що маршрут перевезення м.Львів - м.Таранів - м.Ужгород, тоді як в міжнародній автомобільній накладній СМR №2016/0543 від 31.03.2016 місцем доставки вантажу зазначено м.Львів. Вказує, що під час прийняття рішення митним органом взята вартість операцій з ідентичним товаром, оформленим в той самий день, коли був поданий до митного оформлення оцінюваний товар. Таким чином, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, що відповідно до ч.4 ст.196 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, 09.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕйСіПі Польська» (ACP Polska) (Постачальник) та ТОВ «ЕЙСІПІ УКРАЇНА» (Одержувач) укладено Договір поставки рідкого СО2 №АСР/С/СNT/30/2011, предметом якого є купівля-продаж рідкого діоксиду вуглецю (L-СО2). Договір укладений терміном на 10 років з 09.12.2011 і дійсний до 31.12.2021 (т.1 а.с.10-18).

Відповідно до Додатку №4 до Договору №АСР/С/СNT/30/2011 від 01.10.2012 загальний об'єм поставок за договором - 100 000 тон, загальна сума поставок за договором - 7 000 000 USD (т.1 а.с.27).

Згідно з Додатком №8 до Договору №АСР/С/СNT/30/2011 від 15.12.2015, починаючи з 01.01.2016 ціна за якою Постачальник буде продавати товар Одержувачу протягом терміну дії Договору за кожну тонну L-СО2, поставлену Постачальником за адресою: Україна, м.Львів, вул.Дж.Вашингтона, 10 на умовах Інкотермс 2010: DAP-Львів, буде складати: DAP-Львів із заводу у м.Влоцлавек, Польща - 546 PLN, DAP-Львів із заводу у м.Тарнов, Польща - 360 PLN; ціна за якою Постачальник буде продавати Товар Одержувачу протягом терміну дії Договору, буде складати 200 PLN за кожну тонну L-СО2, на умовах Інкотермс 2010: FCA із заводу у м.Влоцлавек та м.Тарнов, Польща (т.1 а.с.30-31).

Додатком №9 до Договору №АСР/С/СNT/30/2011 від 16.12.2015 валютою розрахунків є PLN Польський злотий (т.1 а.с.32).

Так, 01.04.2016 до митного поста «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС України декларантом ОСОБА_2 від імені Товариства подана митна декларація №305060904/2016/000894 від 01.04.2016 для проведення митного оформлення зазначеного товару, митна вартість якого визначена за ціною контракту з додаванням транспортних витрат за межами України - 28 860,58 грн (т.1 а.с.65-66), що в доларовому еквіваленті за курсом НБУ 26,218214 на день декларування 01.04.2016 становить 0,065367 дол. США за 1 кг. товару.

01.04.2016 Закарпатською митницею ДФС декларанту скеровано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, а саме: - виписку з бухгалтерської документації, що стосується даного товару (товарно-транспортної документації); - інші документи за бажанням декларанта, які б підтверджували заявлену митну вартість товару (т.1 а.с.66а).

На вказану вимогу Товариством подано наступні документи: рішення Львівського апеляційного адміністративного суду №876/412/15 від 25.11.2015, рахунок-фактуру №СФ - 0000007 від 01.04.2016, акт виконаних робіт №0000007 від 01.04.2016, заява на здійснення транспортних перевезень №2 від 29.03.2016, акт виконаних робіт №0000006 від 01.04.2016, рахунок-фактура №СФ - 0000006 від 01.04.2016, платіжне доручення №460 від 02.04.2016.

Крім того, Товариством надано поясненням відповідно до яких на підставі рішення Львівського апеляційного адміністративного суду №876/412/15 Товариство вправі в митну вартість нараховувати транспортні витрати лише на переміщення товару від місця завантаження та до кордону, а саме: Тарнів - мп.Ужгород 320 км - 5088 грн.; транспортно-експедиційні послуги - 160 грн. (т.1 а.с.67).

11.04.2016 Закарпатською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товару, митна вартість на товар перерахована в сторону збільшення, з додаванням транспортних витрат на доставку транспорту до пункту навантаження, та визначена на рівні 0,074554 дол. США за 1 кг. або 74,75 дол. США за 1 т. (т.1 а.с.80-81), а також видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів №305060904/2016/00008 до МД №305060904/2016/000894 від 01.04.2016 (т.1 а.с.82-83).

11.04.2016 Товариство подало Закарпатській митниці ДФС нову митну декларацію №305060902/2016/001153, відповідно до якої оформило товар у митний режим вільного обігу (ІМ-40), сплативши митні платежі (т.1 а.с.43).

13.04.2016 Товариство звернулося до Закарпатській митниці ДФС із заявою №76 з додатковими пояснення та документами, просило винести письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості у МД №305060902/2016/00894 від 11.04.2016, скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості №305060904/2016/000001/2 від 11.04.2016 та вивільнити фінансову гарантію надану відповідно до МД №305060902/2016/001153 від 11.04.2016, повернувши її на картку-особовий рахунок Товариства.

При цьому, Товариство пояснило, що кожна партія товару, що підлягає митному оформленню, носить індивідуальний характер у зв'язку з тим, що на митну вартість товару впливають курс НБУ долара США, транспортні витрати та різна відстань перевезення, а також різний тоннаж поставки. Крім того, Товариством вказано, що неможливо застосовувати метод визначення вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів (МД №209140000/2016/011956 від 01.04.2016), тому що це не ідентичний товар: різниця у відстані складає 62 км, різниця в тарифі за 1 км - 1,33 грн., різниця тоннажу - 780 кг.

Щодо маршруту слідування вантажу, то Товариством зазначено, що митне оформлення на Закарпатській митниці дозволяє скоротити транспортні витрати на 300 км, таким чином Товариство може запропонувати існуючим та потенційним клієнтам значно вигідніші умови. Додатково надано лист продавця ACP Polska про помилку в СМR №2016/0543 від 31.03.2016 з перекладом ( т.1 а.с.88-97).

25.04.2016 Товариство отримало лист-рішення Закарпатській митниці ДФС від 19.04.2016 щодо опрацювання додаткових документів, яким повідомлено про відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів та відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості №305060904/2016/000001/2 від 11.04.2016.

При цьому, зазначено, що після подання Товариством листа від продавця товару про помилку в СМR №2016/0543 від 31.03.2016, а також підтвердження клієнта в м.Виноградів, питання про нелогічність маршруту врегульовано (т.1 а.с.98-103).

05.05.2016 Товариством подано скаргу на рішення Закарпатській митниці ДФС від 19.04.2016 з додатковим листом від 21.06.2016 (т.1 а.с.104-118), за результатами розгляду яких Державною фіскальною службою прийнято рішення від 21.06.2016 про відсутність підстав для скасування рішення Закарпатській митниці ДФС про коригування митної вартості №305060904/2016/000001/2 від 11.04.2016 (т.1 а.с.119-121).

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації протиправними і такими, що підлягають скасуванню у судовому порядку, Товариство звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положеннями ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МК України).

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що Товариством застосовано основний метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Згідно з ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відтак, надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ч.2 ст.53 МК України Товариство представило митному органу наступні документи: міжнародну автомобільну накладну СМR №2016/0543 від 31.03.2016, комерційну пропозицію б/н від 15.12.2015, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспорно-експедиційні послуги №01/04 від 01.04.2016, розрахунок ціни (калькуляцію) б/н від 15.12.2015, рахунок-фактуру (інвойс) №SI1601802 від 31.03.2016, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №8 від 15.12.2015, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу APC/C/CNT/30/2011від 09.12.2011, договір (контракт) про перевезення від 29.01.2016 №АСР/2016/1, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 31.03.2016, копію митної декларації країни відправлення MRN 16 PL402010Е0115615 від 31.03.2016.

Так, відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 (справа 814/283/14) зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у рішеннях від 31 березня 2015 року (справа 21-127а15), від 02 червня 2015 року (справа 21-498а15), від 31 березня 2015 року (справа 21-53а15).

З матеріалів справи вбачається що в ході здійснення митного оформлення товару виявлено, що митна вартість поданого до митного оформлення товару менша за попередні оформлення ідентичного товару в зоні діяльності Львівської митниці ДФС, що викликало сумнів у правильності визначення декларантом заявленої митної вартості. За результатами опрацювання оформлень ідентичного вантажу виявлено, що фактурна вартість, аналізованих товарів знаходиться на тому ж рівні, що і поданого до митного оформлення - 200 польських злотих за тонну, але додаткові витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України значено відрізняються.

Також при перевірці поданих до митного оформлення товаросупровідних документів виявлено, що в міжнародній автомобільній накладній СМR №2016/0543 від 31.03.2016 місцем доставки вантажу є м.Львів, що свідчить про нелогічність маршруту слідування вантажу.

Вказане стало підставою для здійснення митницею запиту на скерування додаткових документів та запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органу доходів і зборів.

В подальшому Товариством на виконання вимоги митного органу подано наступні документи: ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду №876/412/15 від 25.11.2015, рахунок-фактуру №СФ - 0000007 від 01.04.2016 по наданню транспортних та транспортно-експедиційних послуг по маршруту м.Тарнів - м.Ужгород, акт виконаних робіт №ОУ-0000007 від 01.04.2016, заява на здійснення транспортних перевезень №2 від 29.03.2016, акт виконаних робіт №ОУ-00000006 від 01.04.2016, рахунок-фактура №СФ - 0000006 від 01.04.2016, платіжне доручення №460 від 02.04.2016, лист №64 від 02.04.2016 та лист №66 від 05.04.2016.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України).

Згідно з п.1 ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, яка регулює порядок коригування митної вартості товарів зазначено, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.2 ст.55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити в тому числі, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (п.4).

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу (ч.4 ст.55 МК України); декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (ч.5 ст.55 МК України).

У п.33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначено, що заявлена декларантом митна вартість товару №1 не може бути визнана в зв'язку з наявністю у митного органу цінової інформації, яка призвела до виникнення сумнівів щодо правильності визначення митної вартості. Основний метод (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) не застосовувався у зв'язку з наявністю у митного органу сумніву щодо заявленої митної вартості товару. Заявлена декларантом митна вартість товару №1 становить 0,065367 дол. США/кг. в той час, як аналіз попередніх митних вартостей ідентичного товару даного суб'єкта ЗЕД становить від 0,066182 до 0,087301 дол.США/кг. Попередні оформлення ідентичного товару відбулися на тих самих умовах, що і оцінюваного, але товар потрапляв на митну територію України через україно-польський кордон (переважно через пп «Рава-Руська - Хребетне»). Застосовано метод визначення митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів (МД №209140000/2016/011956 від 01.04.2016).

Оскільки присутня розбіжність в поданих документах, а також наявна цінова інформація в митного органу щодо митної вартості ідентичного товару, час оформлення якого збігається з даним - МД №209140000/2016/011956 від 01.04.2016 (пункт перетину митного кордону України - пп «Рава-Руська - Хребетне») прийнято рішення не приймати заявлену декларантом митну вартість товару. При визначенні числового значення митної вартості товару №1 за основу взята вартість операцій з ідентичним товаром, що подається на експорт в Україну з тієї ж країни, і час експорту якого збігається з часом експорту оцінюваного товару, а саме товару №1 МД №209140000/2016/011956 від 01.04.2016 і становить 0,074554 дол.США/кг. (т.1 а.с.80-81).

Щодо вказаного митним органом обґрунтування визначення митної вартості ввезеного Товариством товару, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.4 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

Відповідно до п.5 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Вказана норма не передбачає необхідності включення до митної вартості товарів витрат на переміщення транспортного засобу, коли він не переміщує товари (без вантажу).

З матеріалів справи судом першої інстанції встановено, що згідно з зовнішньоекономічним договором поставки рідкого діоксиду вуглецю (СО2) від 09.12.11 №ACP/C/CNT/30/2011 позивачу надійшов товар на умовах Інкотермс: FCA PL Tarnow (із заводу у м. Тарнув, Польща) рідкий діоксид вуглецю, код УКТЗЕД 2811 21 00 00, країна виробник - Польща, вагою брутто 16 840 кг та ціною 3368,00 злотих або 200 злотих за тонну згідно з товаросупровідними документами, передбаченими пунктом 4.4 Договору поставки.

Оплата за товар згідно з рахунком-фактурою SI1601802 від 31.03.2016 (т.1 а.с.34) здійснена ТОВ «ЕЙСІПІ Україна» повністю 20.04.2016 у сумі 3 368,00 злотих.

Перевезення товару здійснювалося ТОВ «Ю-Трансавто» на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг та послуг з перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом №ACP/2016/1 від 29.01.2016 та Додатку №1 від 01.03.2016, відповідно до яких тариф, що надається Замовнику Експедитором у відповідності до Договору по Польщі, складає з ПДВ 15,90 грн./км, а тариф на транспортно-експедиційні послуги, що надається Замовнику Експедитором у відповідності до Договору по Польщі, складає з ПДВ 0,60 грн./км (т.1 а.с.46-51).

Згідно з заявкою на здійснення транспортного перевезення №2 від 29.03.2016 маршрут перевезення - Львів-Тарнів-Ужгород, місце завантаження - Тарнів, місце митного оформлення в країні призначення - Ужгород (т.1, а.с.52).

В силу приписів ч.2 ст.53 МК України документами, якими підтверджуються витрати на транспортування товару, якщо перевезення здійснює транспортна організація є: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг.

Відповідно до рахунків-фактур № СФ-0000007 та СФ-0000006 від 01.04.2016 оплата за транспортні послуги з перевезення поставленого товару становила 11 682,00 грн., з ПДВ 20% - 70,80 грн., та здійснена повністю Товариством 04.04.2016 та 06.04.2016, що підтверджується долученими до матеріалів справи виписками з розрахункового рахунку позивача (т.1 а.с.55-57).

Згідно з актів виконаних робіт №ОУ-0000007 та №ОУ-0000006 від 01.04.2016 Експедитором по рахунках № СФ-0000007 та СФ-0000006 проведені такі роботи (надані такі послуги): транспортні послуги Тарнів (Польща) - Ужгород (Україна) - 5088 грн. (без ПДВ), транспортно-експедиційні послуги - 160 грн. (без ПДВ), загальна вартість робіт з ПДВ - 5280 грн.; транспортні послуги Львів (Україна) - Тарнів (Польща) - 6169,20 (без ПДВ), транспортно-експедиційні послуги - 194 грн. (без ПДВ), загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ - 6402 грн. (т.1 а.с.54-55).

При митному оформленні Товариство провело розрахунок митної вартості товару з врахуванням транспортних витрат тільки на переміщення товару від місця завантаження до кордону, а саме: транспортні послуги Тарнів (Польща) - Ужгород (Україна) - 5088 грн., транспортно-експедиційні послуги - 194 грн.

Враховуючи, що відповідно до ч.10 ст.58 МК України до митної вартості включаються лише транспортні витрати на відрізку маршруту від місця завантаження товару до перетину митного кордону України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо необґрунтованості покликання відповідача на неврахування Товариством вартості витрат на доставку порожнього транспортного засобу з пункту перетину митного кордону України до місця завантаження товару у м. Тарнів (Польща).

При цьому, з матеріалів справи судом апеляційної інстанції не встановлено, а апелянтом належними та допустимими доказами не підтверджено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, як обов'язкової умови з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної вартості товарів.

Водночас, проведення консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості є правом, а не обов'язком декларанта.

Щодо виявленої під час митного оформлення суперечностей у товаросупровідних документах, а саме зазначення в міжнародній автомобільній накладній СМR №2016/0543 від 31.03.2016 місця доставки вантажу м.Львів, то суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно з листом-рішенням Закарпатській митниці ДФС від 19.04.2016 після подання Товариством листа від продавця товару про помилку в міжнародній автомобільній накладні СМR №2016/0543 від 31.03.2016, а також підтвердження клієнта в м.Виноградів, питання про нелогічність маршруту врегульовано.

Відповідно до положень ст.256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що згідно з ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

На підставі системного аналізу законодавчих положень та обставин справи суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що для митного оформлення товару Товариством надано митному органу усі необхідні документи, які повністю підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та давали можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту). Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем в ході судового розгдяду.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог Товариства про визнання протиправними та скасування рішення Закарпатської митниці ДФС від 11.04.2016 №305060904/2016/000001/2 про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації при митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів №305060904/2016/00008 до МД №305060904/2016/000894 від 01.04.2016 Закарпатської митниці ДФС.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Згідно частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Так у Рішення у справі ТОВ «Полімерконтейнер» проти України від 24.11.2016, остаточне від 24.02.2017 (заява № 23620/05) Суд зазначив, що перша і найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади у мирне володіння своїм майном має бути законним. Вимога законності, за змістом Конвенції, вимагає дотримання відповідних положень внутрішнього законодавства і сумісності з нормами права, яка включає в себе свободу від свавілля. Крім того, будь-який випадок втручання, у тому числі один із результатів заходів для забезпечення сплати податків, повинен відповідати «справедливому балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогам захисту основних прав особистості. Умови для досягнення такого балансу відображаються в структурі статті 1 Протоколу 1 в цілому. Необхідний баланс не буде знайдено, якщо зацікавленій особі довелося нести індивідуальний і надмірний тягар. Суд також зазначає, що, як встановлено національними судами, в період між 2001 і 2006 роками, митні органи постійно призначали невірний код класифікації для одного і того ж товару, що імпортується компанією-заявником, що призвело до значного збільшення розміру митних зборів до сплати останнім. Іншими словами, судові заходи, були позбавлені будь-якого процесуального ефекту і обмежувалися лише повідомленням факту відшкодування. Суд інтерпретує це, як ознаку того, що по-перше, митні органи діяли довільним чином, і по-друге, не було ніяких механізмів, щоб покласти край такій практиці.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права та практики ЄСПЛ. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року у справі №807/935/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар судді В. Я. Макарик Н. В. Ільчишин

Повний текст Ухвали складено 04.12.2017