Постанова № 70674082, 27.11.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2017 р. Справа № 921/762/16-г/7

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Марка Р.І.

суддів Костів Т.С.

Матущака О.І.,

при секретарі судового засідання Кобзар О.В.

з участю представників:

від позивача: Глевацька О.В. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", м. Київ , б/н від 08.08.2017 року

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.07.2017 року (повний текст складено та підписано 20.07.2017 року)

у справі №921/762/16-г/7, суддя Стадник М.С.

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", м. Київ

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аско", с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Городенка", м. Городенка Івано-Франківської області

про: стягнення коштів за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.07.2017р. в позові Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аско", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Городенка", м. Городенка Івано-Франківської області про стягнення коштів за кредитним договором - відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.07.2017р. у справі № 921/762/16-г/7, Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 08.08.2017 року, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.07.2017р. скасувати та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції при винесенні даного рішення норм матеріального та процесуального права. Скаржник стверджує, зокрема, що господарський суд повернувши заяву банку про зменшення позовних вимог без розгляду фактично позбавив позивача скористатися своїм правом передбаченим ч. 4 ст. 22 ГПК України. Окрім того, апелянт зазначає, що представник банку Воїн С.М. була уповноважена підписати заяву про зменшення позовних вимог, що підтверджується довіреностю від 28.12.2016р. згідно якої вона має право підписувати та подавати процесуальні документи без обмежень. Також, апелянт зазначає, що твердження суду першої інстанції, що поняття прощення, списання, анулювання боргу за рішенням кредитора є тотожними не відповідає вимогам чинного законодавства. Апелянт зазначає, що підставою виникнення зобов'язань є укладений договір а відображення їх у фінансовому обліку має похідний характер від узгоджених сторонами умов договору, списання заборгованості банком за рахунок сформованих резервів не є прощенням боргу та не припиняє зобов'язань за кредитним договором. Крім того, скаржник стверджує, що суд першої інстанції безпідставно застосував положення ч. 1 ст. 559 ЦК України, що зі списанням суми заборгованості позичальника припинилася порука, яка забезпечувала сплату суми позовних вимог.Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно встановлено преюдиційний факт про припинення зобов'язань, який встановлений рішенням господарського суду Тернопільської області від 13.06.2017р. у справі № 921/133/15-г/7, оскльки таке рішення не набрало законної сили. Апелянт стверджує, що суд першої інстанції безпідставно відхилив доводи банку, як такі, що не підтвердженні матеріалами справи щодо належного направлення відповідачу вимоги про дострокове повернення кредитних траншів.

Згідно автоматичного розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 07.09.2017р. справу за № 921/762/16-г/7 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Костів Т.С. та Матущак О.І.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.09.2017р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.10.2017р.

Позивачем (скаржником) до суду подано заяву про залучення Національного банку України до участі у справі № 921/762/16-г/7 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача (скаржника) мотивуючи тим, що у випадку відмови у задоволенні апеляційної скарги Банку, рішення суду першої інстанції вступить в законну силу а тому, Національним банком України до ПАТ "Універсал Банк" можуть бути застосовані заходи впливу, оскільки рішенням суду першої інстанції встановлено факт порушення банківського законодавства.

В судовому засіданні від 02.10.2017року, дослідивши матеріали справи та доводи заяви позивача (скаржника) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (скаржника) - Національного банку України, колегія суддів прийшла до висновку, що дане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки рішення у справі не може вплинути на права або обов'язки Національного банку України щодо однієї із сторін.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.10.2017р. розгляд апеляційної скарги в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 30.10.2017р. з підстав, викладених у даній ухвалі суду.

У зв'язку із перебуванням судді - члена колегії Матущака О.І. у відпустці, судове засідання 30.10.2017р. не відбулось, про що відповідно до абз. 2 пп. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016р., було повідомлено представника позивача (скаржника).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 02.11.2017р. розгляд апеляційної скарги призначено на 27.11.2017р.

На адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 23.11.2017р., в яких останній зазначає, що електронне повідомлення Департаменту Банківського нагляду Національного банку України, постанова Вищого господарського суду України від 16.09.2016р. у справі № 910/32912/15 і постанова Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2017р. у справі № 921/165/16-г/7 не досліджувалися в суді першої інстанції, а тому Львівський апеляційний господарський суд повинен повторно розглянути справу з врахуванням зазначених доказів.

Колегія суддів порадившись на місці прийняла дані письмові пояснення до розгляду та приєднала до матеріалів справи. Однак, вважає за необхідне зазначити наступне:

В силу приписів частини 3 статті 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на вищенаведене, електронне повідомлення Департаменту Банківського нагляду Національного банку України від 16.11.2017р., постанова Вищого господарського суду України від 16.09.2016р. у справі № 910/32912/15 і постанова Львівського апеляційного господарського суду від 21.09.2017р. у справі № 921/165/16-г/7, прийняті після прийняття рішення господарського суду Тернопільської області від 14.07.2017р., а відтак не можуть бути предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

Представник позивача (скаржника) в судове засідання 27.11.2017р. з'явився, вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у ній, надав усні пояснення по суті спору.

В судове засідання 27.11.2017р. представники відповідача та третьої особи не з'явились, причин неявки суду не довели, хоча належним чином були повідомлені про дату та час слухання справи.

Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'', у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 27.11.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав до місцевого господарського суду заяву про зменшення позовних вимог №б/н від 10.07.2017р., за підписом представника ПАТ "Універсал Банк" за довіреністю Воїна С.М., у якій останній просить стягнути з відповідача заборгованість по тілу кредиту за договором №562/13 за траншем від 23.10.2013р. у розмірі 192,09 дол. США, що еквівалентно станом на 10.07.2017р. 5 000,00 грн., та повернути надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 13 400,00 грн. у зв'язку із зменшенням позовних вимог. Заяву обґрунтовує створенням сприятливих умов для виконання зобов'язань для відповідача та погашення заборгованості.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем в порушення процесуального законодавства, а саме п. 3. ст. 63 ГПК України, у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога в розмірі 192,09 дол. США, що еквівалентно станом на 10.07.2017р. 5 000,00 грн., не надано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини та не надано обгрунтований розрахунок стягуваної суми.

Крім того, місцевий господарський суд встановив, що заява про зменшення позовних вимог підписана особою, яка не уповноважена на такі дії Банком. Так, відповідно до Довіреності від 28.12.2016р., Воїн Світлана Миколаївна уповноважена представляти Банк в тому числі в судах, з усіма правами наданими позивачу, відповідачу, третій особі, зокрема: з правом змінювати предмет та підстави позову, інших процесуальних прав, а саме право зменшення чи збільшення позовних вимог, зміст Довіреності не містить, що свідчить про обмеження прав представника щодо таких дій.

Враховуючи вищенаведене, місцевий господарський суд не прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Однак, колегія суддів не погоджується з вищенаведеним висновком суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.

За своїм змістом вказана заява в частині зменшення розміру позовних вимог відповідає приписам ч. 4 ст. 22 ГПК України, яка визначає, що позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 09.07.2002 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України у справі N 1-2/2002 (справа про досудове врегулювання спорів), зазначено, що з частини другої статті 124 Конституції України (254к/96-ВР) щодо поширення юрисдикції на всі правовідносини, що виникають у державі, випливає, що кожен із суб'єктів правовідносин у разі виникнення спору може звернутися до суду за його вирішенням. Суб'єктами таких правовідносин можуть бути громадяни, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи та інші суб'єкти цих правовідносин. Зазначена норма, як і інші положення Конституції України (254к/96-ВР), не містить застереження щодо допустимості судового захисту тільки після досудового врегулювання спору та неприпустимості здійснення правосуддя без його застосування.

Пунктом 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 роз'яснено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому, питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 3.11 вищезазначеної постанови роз'яснено, що ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Пунктом 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Так, позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позивачем не вказано повне найменування сторін та їх поштових адрес, або позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою чи особою, посадове становище якої не вказано, або прокурор не зазначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах, або позовна заява не підписана позивачем. Про повернення позовної заяви і доданих до неї документів виноситься ухвала, яку може бути оскаржено.

В свою чергу, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що під час розгляду справи по суті від позивача надійшла заява, у якій останній зменшив розмір позовних вимог. Вказану заяву суд долучив до матеріалів справи, проте до розгляду не прийняв у зв'язку з невиконанням позивачем вимог, передбачених ст.ст. 54-57 ГПК України, дотримання яких необхідне для подачі заяви про збільшення (зменшення) позовних вимог. Таким чином, суд першої інстанції здійснив розгляд первісно заявлених у позові позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції було не прийнято до розгляду заяву позивача, коли за приписами процесуального закону (з урахуванням роз'яснень постанови Пленуму Вищого господарського суду "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18) вона повинна була бути повернута позивачу без розгляду у випадку невиконання позивачем вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків.

При цьому, колегією суддів встановлено, що заява позивача б/н від 10.07.2017р. підписана представником позивача за довіреністю від 28.12.2016р. Воїн Світлана Миколаївна, яка уповноважена представляти Банк в тому числі в судах, з усіма правами наданими позивачу, відповідачу, третій особі, зокрема: з правом змінювати предмет та підстави позову, та підписувати, подавати претензії, вимоги, позовні заяви та інші процесуальні документи без обмежень.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції безпідставно обмежив право представника позивача на подання заяви про зменшення позовних вимог, оскільки як вбачається з довіреності від 28.12.2016р. Воїн Світлана Миколаївна уповноважена представляти Банк з усіма правами наданими позивачу та підписувати (подавати) інші процесуальні документи без обмежень.

Крім цього, позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом про часткове cтягнення з відповідача 39 016,17 дол. США, що еквівалентно станом на 14.11.2016р. 1 000 000 грн., суми заборгованості по першому траншу, виданому 23.10.2013р. за Договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії №562/13 від 22.10.2013р., укладеного між ПАТ "Універсал банк" та ТЗОВ "Цукровий завод Городенка". В заяві про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути на користь РАТ «Універсал Банк» з ТзОВ «Торговий дім «Аско» заборгованість по тілу кредиту, за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 562/13, траншем від 23.10.2013р. в загальному розмірі 192, 09 дол. США, що еквівалентом в національній валюті за офіційним курсом НБУ станом на 10.07.2017р. становить 5 000, 00 грн.

Тобто, в прохальній частині заяви про зменшення позовних вимог зазначено, що Банк просить стягнути 5000, 00 грн. заборгованості по тілу кредиту за траншем № 1, також в матеріалах наявний розрахунок заборгованості за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 562/13, отже місцевий господарський суд безпідставно вбачав підстави застосування до даної заяви п. 3. ст. 63 ГПК України.

Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні обумовлені процесуальним законом підстави щодо не прийняття до розгляду заяви позивача від 10.07.2017р., оскільки остання відповідала приписам ст.ст 54-57 ГПК України.

Абз. 7 п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 року № 7 (із змінами) зазначено, якщо у процесі перегляду справи апеляційним господарським судом буде встановлено, що суд першої інстанції, приймаючи процесуальний акт, неправомірно відмовив у задоволенні частини позовних вимог, або припинив провадження чи залишив без розгляду позов у певній частині, або ж не розглянув одну чи кілька заявлених вимог, у тому числі в зв'язку з неправомірною відмовою в прийнятті зустрічної позовної заяви тощо, суд апеляційної інстанції повинен самостійно усунути відповідне порушення. Він не вправі передавати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів з метою усунення допущеного порушення в частині неприйняття до розгляду заяви позивача від 10.07.2017р., в порядку апеляційного перегляду справи, вважає за необхідне розглянути позовні вимоги позивача до відповідача з урахуванням поданої позивачем заяви від 10.07.2017р. щодо зменшення суми заборгованості за траншом № 1 заборгованість по тілу кредиту, за договором про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 562/13, траншем від 23.10.2013р. в загальному розмірі 192, 09 дол. США, що еквівалентом в національній валюті за офіційним курсом НБУ станом на 10.07.2017р. становить 5 000, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Городенка" (далі - Позичальник) укладено 22.10.2013р. Кредитний договір №562/13, відповідно до умов якого Банк на підставі письмової Заяви Позичальника надав кредитні кошти в межах відновлювальної кредитної лінії коштів в сумі ліміту кредитної лінії, що не може перевищувати ліміт кредитування в сумі - 14 400 000,00 доларів США, строк дії кредитної лінії до 30.11.2014 року, при цьому, Банк надає Позичальнику кредит шляхом надання окремих частин кредитних коштів (траншів) в будь-якій валюті, що передбачена Договором в рамках ліміту кредитування шляхом перерахування суми траншу кредиту в повному обсязі на поточний рахунок Позичальника, при цьому: у період з 22.10.2013р. по 29.09.2014р. - ліміт кредитування становить 14 400 000,00 дол. США; з 30.09.2014р. по 30.10.2014р. - 13 400 000,00 дол. США; з 31.10.2014р. по 30.11.2014р. - 11 400 000,00 дол. США ( п. 1.1, 2.1, 2.1.1 кредитного договору);

За користування Кредитом (всією сумою або частиною) у дол. США Позичальник сплачує Кредитору проценти за індексом змінюваної процентної ставки 3mnth Libor (п. 1.1.1.2 договору), що нараховуються за встановленою формулою у п. 1.1.1 договору: "Процентна ставка = Індекс плюс Маржа", при цьому, таке нарахування буде здійснюватися з урахуванням наступного:

а/ для перших траншів, які надаватимуться Кредитором Позичальнику зі строком дії більше 12 місяців (але в межах строку дії, тобто до 30.11.2014р.): Розмір процентної ставки = 3mnth Libor (індекс) + 9,5% річних (Маржа), але не менше ніж 9,5% річних та не більше ніж 15% річних;

б/ для траншів зі строком дії більше 6 місяців, але до 12 місяців включно: Розмір процентної ставки = 3mnth Libor (індекс) + 9,5% річних (Маржа), але не менше ніж 9,5% річних та не більше ніж 15% річних;

в/ для траншів зі строком дії більше 5 місяців, але до 6 місяців включно: Розмір процентної ставки = 3mnth Libor (індекс) + 9,25% річних (Маржа), але не менше ніж 9,25% річних та не більше ніж 15% річних;

г/ для траншів, зі строком дії до 5 місяців включно: Розмір процентної ставки = 3mnth Libor (індекс) + 9% річних (Маржа), але не менше ніж 9% річних та не більше ніж 15% річних;

Зазначені ставки діють до дати їх перегляду, при цьому, датою встановлення нової змінюваної процентної ставки (індексу) або датою перегляду ставки є: 1 січня, 1 квітня, 1 липня, 1 жовтня, при цьому, зміна розміру Індексу, яка відбувається у дату перегляду ставки здійснюється автоматично в порядку передбаченому договором та не потребує внесення змін до договору (п.п. 1.1.1.7, 1.1.1.8 договору);

Сторони погодили, що при укладені договору розмір індексу складає - 0,2386% річних, що застосований за 21 жовтня 2013р. Розмір процентної ставки для перших траншів, які надаватимуться Кредитором Позичальнику зі строком дії більше 12 місяців (але в межах строку дії ліміту кредитування - до 30.11.2014р.) складає 9,7386% річних (п. 1.1.1.1 договору);

Нарахування процентів за кредитом здійснюється у валюті кредиту впродовж строку користування кредитом до повного повернення заборгованості за кредитом, з дня фактичного надання траншу, а в подальшому з останнього календарного дня попереднього місяця, і закінчується в день, що передує останньому календарному дню кожного місяця протягом дії Договору, на фактичні залишки заборгованості (п. 2.5 договору).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між Банком і Позичальником додатковою угодою від 22.10.2013р. внесено доповнення п. 5.1.19 щодо додаткового забезпечення позовних вимог.

Зобов'язання Позичальника по Кредитному договору №562/13 від 22.10.2013р. забезпечено Договором поруки №SU-08/562/13 від 22.10.2013р., укладеним між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" (Банк), Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аско" (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Городенка" (Позичальник), згідно умов якого поручитель зобов'язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення Позичальником зобов'язань, що випливають з Кредитного договору №562/13 від 22.10.2013р. (п. 1.1 Договору поруки);

Порукою забезпечується виконання зобов'язань: з повернення кредиту в сумі 14 400 000 доларів США, зі строком користування кредитом до 30.11.2014р., у строки, у випадки та на умовах, передбачених Кредитним договором; із сплати процентів за користування кредитом у гривні за змінюваною за типом процентною ставкою у розмірі, що визначається за формулою: "Процентна ставка = Індекс плюс Маржа"; зі сплати можливої неустойки; з відшкодування всіх можливих збитків та витрат; із виконання позичальником інших умов Кредитного договору (п. 2.1 Договору поруки);

Поручитель надає свою попередню безвідкличну та безумовну згоду на будь-які уточнення, зміни, в тому числі збільшення, забезпечених порукою зобов'язань, які можуть існувати в майбутньому в результаті внесення змін до кредитного договору або будь-яким іншим чином, і які можуть впливати на обсяг будь-яких зобов'язань поручителя за Договором поруки (п. 2.3 Договору поруки);

Поручитель зобов'язаний у 7-денний строк з дня отримання письмової вимоги Кредитора виконати забезпечені порукою зобов'язання шляхом перерахування заборгованості за забезпеченими порукою зобов'язаннями, в тому числі суми основної заборгованості за кредитом, процентів, комісій, неустойки тощо (п. 4.1.1 Договору поруки);

Договір набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін, строк його дії встановлюється до повного виконання зобов'язань Позичальником / Поручителем або повного погашення Поручителем заборгованості за Кредитним договором (п. 7.2 Договору поруки);

Усі повідомлення за Договором вважаються здійсненими (надісланими) належним чином, у разі, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за адресами сторін. Дата отримання відповідного повідомлення буде вважатися дата його особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу поштового зв`язку одержувача (п. 7.4 Договору поруки).

На виконання умов Кредитного договору №562/13 Банк надавав Позичальнику кредитні кошти згідно з Заявками, які є невід'ємними частинами кредитного договору:

1/ Заявка від 23.10.2013 - сума траншу 7 200 000,00 дол. США, процентна ставка: тип процентної ставки змінювана (плаваюча) на базі індексу - 3mnth Libor; розмір процентної ставки визначається у процентах річних за формулою: "Процентна ставка = Індекс плюс Маржа", при цьому Маржа становить 9,5%, Індекс - 0,23835, діючий станом на день, який передує даті надання кредиту, а саме станом на 22.10.2013р., графік погашення траншу: 30.09.2014р. - 1 000 000.00дол. США, 31.10.2014р. - 2 000 000,00 дол. США., 30.11.2014р. - 4 200 000,00 дол. США. Згідно меморіального ордеру №001RVV7132960001/26861 від 23.10.2013 року, на рахунок Позичальника перераховано 7 200 000,00 дол. США.

2/ Заявка від 24.10.2013 - сума траншу 7 200 000,00 дол. США, процентна ставка: тип процентної ставки змінювана (плаваюча) на базі індексу - 3mnth Libor; розмір процентної ставки визначається у процентах річних за формулою: "Процентна ставка = Індекс плюс Маржа", при цьому Маржа становить 9,5%, Індекс - 0,23835, діючий станом на день, який передує даті надання кредиту, а саме станом на 23.10.2013р., дата погашення траншу - 30.11.2014р. - 7 200 000,00 дол. США. Згідно меморіального ордеру №001RVV7132970001/26361 від 24.10.2013 року, на рахунок Позичальника перераховано 7 200 000,00 дол. США.

Як випливає з розрахунків Банку, заборгованість Позичальника за договором №562/13 станом на 14.11.2016р. становить: 14 400 000,00 дол. США, що еквівалентно 369 077 745,60 грн. - тіло кредиту, 633 838,32 дол. США, що еквівалентно 16 245 529,07 грн. - відсотки та 2 820 418,58 дол. США, що еквівалентно 72 288 453,52 грн. - відсотки за користування простроченою сумою тіла кредиту: 1/ борг по траншу отриманому 23.10.2013р.: 7 200 000,00 дол. США, що еквівалентно станом на 14.11.2016р. 184 538 872,80 грн. - тіло кредиту; 281 584,19 дол. США, що еквівалентно 7 217 115,17 грн. - відсотки за період з 02.06.2014р. по 30.11.2014р.; 1 426 567,06 дол. США, що еквівалентно 36 563 482,92 грн. - відсотки за користування простроченою сумою тіла кредиту за період з 30.09.2014р. по 14.11.2016р.; 2/ борг по траншу отриманому 24.10.2013р.: 7 200 000,00 дол. США, що еквівалентно станом на 14.11.2016р. 184 538 872,80 грн. - тіло кредиту; 352 254,13 дол. США, що еквівалентно 9 028 413,90 грн. - відсотки за період з 02.06.2014р. по 30.11.2014р.; 1 393 851,52 дол. США, що еквівалентно 35 724 970,60 грн. - відсотки за користування простроченою сумою тіла кредиту за період з 30.11.2014р. по 14.11.2016р.

Відповідно до розрахунків, Позичальником допущено заборгованість по відсотках за червень 2014р. - 75 239,28 дол. США. та липень 2014р. - 120 623,06 дол. США, що стало підставою для звернення Банку з вимогою від 13.08.2014р. до Поручителя про дострокове повернення кредитних траншів, а саме на 31-й робочий день з дати відправлення вимоги.

Як доказ направлення 18.08.2014р. вимоги, позивач надав опис вкладення і список згрупованих поштових відправлень, направлені на адресу Позичальника (№1 у списку) та Поручителя (№16 та №17 у списку), які подані у відділенні поштового зв`язку К-74 (Київ-74).

Враховуючи вищенаведене, несплата у встановлений строк суми вимог стала підставою для звернення до суду про стягнення такої з Поручителя.

Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

Згідно з ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

В силу положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути банку суму кредиту та сплатити проценти до дня повернення кредиту, при цьому, кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми на банківський рахунок кредитора.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та умов договору (ст.ст. 526, 530 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

За статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

За змістом положень ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України, поручитель пов'язаний із боржником зобов'язальними правовідносинами, проте він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором; має право висувати заперечення проти вимог кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 ЦК України).

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання (ч. 1 ст. 559 ЦК України).

Одним із видів припинення зобов'язання за волею кредитора є звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (стаття 605 ЦК України).

Щодо тверджень апелянта про те, що списання заборгованості банком за рахунок сформованих резервів не є прощенням боргу, та не припиняє зобов'язань за кредитним договором та те, що суд першої інстанції безпідставно застосував положення ч. 1 ст. 559 ЦК України, що зі списанням суми заборгованості позичальника припинилася порука, яка забезпечувала сплату суми позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015 р. у справі №909/1336/14 стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Городенка" (боржника), Товариства з обмежено відповідальністю "Мрія Буковина" (поручителя) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" за договором 562/13 від 22.10.2013р. 14 400 000 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 24.03.15р. становить 333 357 120,00 грн. основного боргу, 443 546 дол. 44 цент. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 24.03.15р. становить 10 268 011 грн. 38 коп. відсотків за користування кредитом, 1 081 дол. 34 цент. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 24.03.15р. становить 25 032 грн. 80 коп. відсотків за користування простроченою сумою кредит. Рішення набрало законної сили;

Таким чином, вищезазначеними рішеннями встановлено заборгованість Боржників перед Банком, при цьому, не встановлювалася відповідальність Поручителя у даній справі, а тому останній правомірно висуває заперечення проти вимог кредитора керуючись ч. 3 ст. 555 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.05.2017р. у справі №921/130/15-г/7 відмовлено у позові ПАТ "Універсал Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Лізинг" (Поручителя) про стягнення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод Городенка" (Позичальник) по договору №562/13 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 22.10.2013р. в сумі 14 844 627,78 дол. США, що еквівалентно станом на 03.10.2014р. 192 096 846,40 грн., із яких: 1) заборгованість по першому траншу в розмірі 7 403 336,69 дол. США: прострочена заборгованість по кредиту - 7 200 000,00 дол. США, що еквівалентно 93 171 571,20 грн.; відсотки - 202 255,35 дол. США, що еквівалентно 2 617 284,56 грн.; відсотки за користування прострочено сумою основного боргу - 1 081,34 дол. США, що еквівалентно 13 993,06 грн.; 2) заборгованість по другому траншу в розмірі 7 441 291,09 дол. США: прострочена заборгованість по кредиту - 7 200 000,00 дол. США, що еквівалентно 93 171 571,20 грн.; відсотки - 241 291,09 дол. США, що еквівалентно 3 122 426,38 грн. Рішення набрало законної сили;

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.06.2017р. у справі №921/133/15-г/7 відмовлено у позові ПАТ "Універсал Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Підгайці" (Поручитель) про стягнення заборгованості:

1. по договору № 563/13 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 16.10.2013р., укладеному між ПАТ "Універсал Банк" та ТОВ "Укрселко" (Позичальник), в сумі 15 368 457,28 дол. США, що еквівалентно станом на 03.10.2014р. 198 875 460,05 грн., із яких: 1) заборгованість по траншу в розмірі 7 673 903,69 дол. США: прострочена заборгованість по кредиту 7 500 000,00 дол. США, що еквівалентно 97 053 720,00 грн.; відсотки - 173 903,69 дол. США, що еквівалентно 2 250 400,05 грн.; відсотки за користування простроченою сумою основного боргу 0,00 дол. США, що еквівалентно 0,00 грн.; 2) заборгованість по траншу в розмірі 7 694 553,59 дол. США: прострочена заборгованість по кредиту 7 500 000,00 дол. США, що еквівалентно 99 571 340,00 грн.; відсотки - 192 390,92 дол. США, що еквівалентно 2 489 633,88 грн.; відсотки за користування простроченою сумою основного боргу 2 162,68 дол. США, що еквівалентно 27 986,12 грн.;

2. по договору №562/13 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 22.10.2013р., укладеному між ПАТ "Універсал Банк" та ТОВ "Цукровий завод Городенка" (Позичальник), в сумі 14 844 627,78 дол. США, що еквівалентно 192 096 846,40 грн. станом на 03.10.2014р., із яких: 1) заборгованість по траншу в розмірі 7 403 336,69 дол. США: прострочена заборгованість по кредиту 7 200 000,00 дол. США, що еквівалентно 93 171 571,20 грн.; відсотки - 202 255,35 дол. США, що еквівалентно 2 617 284,56 грн.; відсотки за користування простроченою сумою основного боргу 1 081,34 дол. США, що еквівалентно 13 993,06 грн. 2) заборгованість по траншу в розмірі 7 441 291,09 дол. США: прострочена заборгованість по кредиту 7 200 000,00 дол. США, що еквівалентно 93 171 571,20 грн.; відсотки - 241 291,09 дол. США, що еквівалентно 3 122 426,38 грн. Рішення набрало законної сили.

Вищезазначеними рішеннями Господарського суду Тернопільської області встановлено припинення поруки, які забезпечували сплату суми позовних вимог, у зв'язку із списанням сум заборгованості Позичальників на підставі протоколу засідання Правління ПАТ "Універсал Банк" №39 від 10.12.2015р., згідно п.7.1 якого правління Банку вирішило списати з балансу Банка за рахунок створених резервів заборгованість клієнтів ТОВ "Торговий дім "М - Трейд", ТОВ "Цукровий завод Городенка", ТОВ "Укрселко" у сумі, що становитиме на 15.12.2015р. 33 686 844,67 дол. США та 3 060 479,01 грн. (Додаток 1) відповідно до Положення "Про методику розрахунку та використання резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями ПАТ "Універсал Банк" згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності та доручено Департаменту кредитного адміністрування надати інформацію про списання заборгованості до відділу податкового обліку.

Згідно Додатку №1 до протокольного рішення Правління ПАТ "Універсал Банк" №39 від 10.12.2015р., списано заборгованість ТОВ "Цукровий завод Городенка" в сумі 8 254 053,33 дол. США (перший транш) та 8 292 007,73 дол. США (другий транш).

Матеріалами справ №921/130/15-г/7 та №921/133/15-г/7 встановлено, що списана сума відсотків, нарахованих та несплачених відповідачем станом на 15.12.2015р. складає по договору №562/13: по першому траншу від 23.10.2013р. - 7 200 000,00 доларів США (тіло кредиту) та 1 054 053,33 доларів США (відсотки); по другому траншу від 24.10.2013р. - 7 200 000,00 доларів США (тіло кредиту) та 1 092 007,73 доларів США (відсотки), і включає період, заявлений у даній справі та згідно рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.03.2015р. у справі №909/1336/14 та рішення господарського суду Чернівецької області від 27.04.2015р. у справі №926/217/15. Доказом списання зазначених сум є дані виписок по рахунках, на яких обліковувався кредит.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п.2.6 Постанови Пленуму ВГС України №18 від 26 грудня 2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Отже, вищенаведені факти, вважаються встановленими і не потребують повторного доказування.

Таким чином, колегія суддів погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції, що станом на 15.12.2015р. позивач списав за рахунок резерву, як безнадійну заборгованість Позичальника віднесену до V (найнижчої/безнадійної) категорії якості у порядку, передбаченому Положенням (більше ніж 50 відсотків боргу прострочено понад 90 днів, рішення прийнято до закінчення строку позовної давності), Постанова №172, якою керувалося правління Банку, іншого не передбачає, а тому зобов'язання Позичальника припинилося 15.12.2015р.

Отже, враховуючи вищенаведене, відповідно до п. 1.1 Договору поруки та ст. 554 ЦК України, Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, та порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання (ч. 1 ст. 559 ЦК України), а тому, зі списанням сум заборгованості Позичальника припинилася порука, яка забезпечувала сплату суми позовних вимог.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, позивачем не доведено наявність у ТОВ «Цукровий завод Городенка» заборгованості по кредитному договорі № 562/13, оскільки рішеннями Господарського суду Тернопільської області від 03.05.2017р. у справі 921/130/15-г/7 та від 13.06.2017р. у справі № 921/133/15-г/7, які набрали законної сили, якими встановлено факт припинення зобов'язань позичальника 15.12.2015р.

Враховуючи все вищезазначене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги (з врахуванням зменшення позовних вимог) які заявлені до ТОВ «Торговий Дім «Аско» є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Інші твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що зменшення розміру позовних вимог згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору. У разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Відтак, скаржнику слід повернути надмірно сплачений судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції та за перегляд рішення в апеляційному порядку.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Колегія суддів також зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.07.2017 р. у даній справі слід змінити, беручи до уваги підставність подання позивачем заяви про зменшення позовних вимог.

Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.07.2017 року у даній справі в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.1,21,22,33,34,43,49,91,99,101-105 ГПК України,- Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", м. Київ , б/н від 08.08.2017 року задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 14.07.2017р. у справі № 921/762/16-г/7 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

« 1. В позові відмовити, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

2. Повернути Публічному акціонерному товариству «Універсал Банк» (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19 код 21133352 МФО 322001 рахунок № 74193000100002) судовий збір в розмірі 13400 грн., сплачений платіжним дорученням № 1780/3 від 30.11.2016р., за подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аско".

3. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 1760,00 грн. за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству «Універсал Банк» (04114, м.Київ, вул.Автозаводська, 54/19 код 21133352 МФО 322001 рахунок № 74193000100002) судовий збір в розмірі 14740 грн., сплачений платіжним дорученням № 1780/9 від 03.08.2017р. за перегляд в апеляційному порядку рішення господарського суду Тернопільської області від 14.07.2017р. у справі № 921/762/16-г/17.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Матеріали справи повернути господарському суду Тернопільської області.

Повний текст постанови оформлено і підписано відповідно до вимог ст.105 ГПК України 04 грудня 2017р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Костів Т.С.

Суддя Матущак О.І.